Павло Новиков
В анексованому Росією українському Криму 18 грудня відбулося понад 80 судових засідань над місцевими активістами, за результатами яких понад 60 осіб оштрафували (деякі засідання перенесли на 19 грудня). Кримські татари, які раніше вийшли з одноосібними пікетами у відповідь на обшуки й арешти співвітчизників, звинувачуються в порушенні так званого «встановленого порядку пікетування». Судові засідання відбулися в Сімферополі, Джанкої, Алушті, Судаку, а також Радянському, Кіровському, Білогірському та Червоногвардійському районах Криму.
Окрім того, підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму розглянув апеляційну скаргу на вирок кримському журналісту Миколі Семені, якого звинувачують у «публічних закликах до порушення територіальної цілісності Росії». Суд пом'якшив вирок у частині додаткового покарання ‒ відтепер журналісту заборонена публічна діяльність упродовж двох років, а не трьох, однак умовний термін позбавлення волі залишається чинним.
Російський адвокат Олександр Попков сподівається, що Микола Семена зможе отримати рішення Європейського суду з прав людини приблизно тоді ж, коли закінчиться термін заборони на публічну діяльність.
‒ Така концентрація судових засідань в один день означає подальше посилення політики щодо невдоволених, незгодних, до кримських татар, зокрема. Щодо так званого пом'якшеного вироку Миколі Семені, ми будемо оскаржувати його в Європейському суді з прав людини. Очевидно, що в Криму просто небезпечно писати для української преси, й ось, ще одному журналісту спробували заткнути рота на два роки. В ЄСПЛ нашу скаргу, швидше за все, будуть розглядати за прискореною процедурою, та й взагалі ‒ останнім часом цей суд став набагато швидше розглядати подібні справи. Є надія за 2-3 роки отримати позитивне рішення, перспективи для цього непогані.
Кримськотатарський активіст Заїр Смедляєв впевнений, що російським судам не вдасться придушити волю активістів до мирного спротиву.
‒ Скрізь підсудних підтримували співвітчизники, збиралися десятки, навіть сотні людей. Причому були випадки, коли перехожі, які не кримські татари, запитували про мету цих зібрань і потім приносили чай, каву, їжу. Це теж така форма підтримки, і з кожним новим затриманням вона посилюється. Якщо утиски будуть продовжуватися й надалі, то сотні біля судів перетворяться на тисячі. До речі, «Кримський марафон» зі збору грошей на штрафи для засуджених за одноосібні пікети та інше ‒ там виходить приблизно мільйон рублів (475,5 тисяч гривень ‒ ред.) ‒ цей збір вже почався, прямо під будинками судів.
Радіослухач Володимир з Криму розривається між почуттям справедливості й упередженим ставленням до кримських татар: «Не треба розігрувати кримськотатарську карту! Одна справа, коли невинних засуджують, але якщо хтось із кримських татар здійснить вбивство ‒ його теж прийдуть ось так захищати, а ви на своєму радіо будете сурмити, що він невинний? Я вважаю, що ваше найперше завдання ‒ посіяти в Криму міжнаціональну ворожнечу, нацькувати народи, хоча й зрозуміло, що невинних судити не можна».
Активіст «Кримської солідарності» Сервер Мустафаєв підкреслює, що акції кримських татар не пов'язані з політичними чи релігійними переконаннями.
‒ Було очевидно, що це судовий конвеєр, що ні про яке правосуддя не йдеться. На людей вішали ярлики, таврували, будували всі звинувачення на уявних, фальшивих доказах. Активісти тоді вийшли на одноосібні пікети по всьому Криму, а після вчорашнього охочих тільки додалося. Люди все ясніше та ясніше розуміють, що відбувається. Нам намагаються нав'язати політичні, релігійні мотиви, але насправді це – самозахист: адже вслід за одними прийдуть до інших. Обшуки в будинках рано вранці, зламані двері, автозаки, арешти ‒ мовчати сьогодні, а завтра буде вже пізно. Я згодний: не треба нацьковувати народи в Криму ‒ але чому тоді в тюрмах стільки невинних, чому їх катують, чому зникло безвісти стільки кримських татар? Якщо це свавілля припинити, то ніхто не буде виходити.
Оригінал публікації – на сайті Крим.Реалії