Спека, від якої потерпають українці, – це не аномалія для серпня, запевняють фахівці. Втім, це не означає, що клімат не змінюється. Екологи та синоптики попереджають про глобальні кліматичні зміни, до яких доведеться адаптуватись і простим українцям, і цілим секторам економіки. Зараз, за оцінками експертів, ані український житловий сектор, ані енергосистема держави не готові до таких періодів спеки.
Народний синоптик Леонід Горбань, який розраховує довгострокові погодні прогнози на основі числової моделі планет, прогнозує, що спека триматиметься до кінця першої декади серпня. «Після 10-11-х чисел почнеться різке зниження температури до 23-24 градусів», – запевняє він.
Будуть дуже холодні зими. Числові ряди планет не показують потеплінняЛеонід Горбань
Також, за розрахунками синоптика, серпнева спека не є ознакою майбутнього глобального потепління. «Навпаки, будуть дуже холодні зими. Числові ряди планет не показують потепління», – каже Горбань. Найближча зима також не буде теплою: прогноз синоптика обіцяє –20-25 градусів морозу.
Прогноз на похолодання до середини серпня підтверджує і синоптик Наталка Діденко. Найспекотнішою, за її словами, буде погода на півдні. Утім, високі температури у серпні не є чимось незвичайним, констатує експерт. За її словами, це літо за погодними явищами нічим не відрізняється від попередніх.
Про більш стійке послаблення, коли спека дійсно залишить територію України, ми зможемо говорити з 10 серпняНаталка Діденко
«Найближчими днями ця спека залишається. Дуже невелике її послаблення очікується 6 та 7 серпня у північних та західних областях: до +26-30 градусів. Про більш стійке послаблення, коли спека дійсно залишить територію України, ми зможемо говорити з 10 серпня. І почнеться це з північних і західних областей» – каже синоптик і попереджає, що найближчими днями спека сягатиме від +32 до +37 градусів, а подекуди і вище.
Експерт з адаптації до змін клімату Національного екологічного центру Надія Артем’єва уточнює, що мова йде не стільки про глобальне потепління, скільки про глобальну зміну клімату. Експерт нагадує про різке похолодання в Києві кілька тижнів тому, коли температура падала до 18 градусів тепла – такі явища, стверджує вона, вказують на глобальні зміни в кліматі.
В Україні ми протягом останніх 7-10 років спостерігаємо стрибки температури влітку та взимкуНадія Артем’єва
«У різних країнах ці прояви є різними. В Україні ми впродовж останніх 7-10 років спостерігаємо стрибки температури влітку та взимку. Це й стрибки атмосферного тиску, і поява атмосферних явищ, які досі були нетиповими для України, – смерчі та урагани, які ми спостерігали в Херсонщині та на Тернопільщині», – каже Артем’єва.
Наслідки для економіки
Україна традиційно демонструвала пікове споживання електроенергії взимку, однак в останні роки великі «стрибки» споживання спостерігаються у періоди спеки – через використання кондиціонерів, визнає експерт з енергоефективності «Реанімаційного пакету реформ» Святослав Павлюк.
На його думку, і житлово-комунальний сектор України, і енергосистема виявилися неготовими до різких перепадів температури впродовж останніх років. На думку експерта, стіни українських будівель просто не розраховані на таку температуру, саме тому більше електроенергії потрібно для охолодження.
Варто було б підтримувати якусь програму, щоб для роботи кондиціонерів у будинках використовувалася електроенергія сонячних панелей, які стоять на цих же будинкахСвятослав Павлюк
«Маємо тенденцію, коли для охолодження використовується дедалі більше електроенергії. Будівлі наші не проектувалися на це… Варто було б підтримувати якусь програму, щоб для роботи кондиціонерів у будинках використовувалася електроенергія сонячних панелей, які стоять на цих же будинках. У такому випадку електроенергія (для кондиціонерів) використовується в самому будинку без виходу в зовнішні мережі, тож її не треба балансувати», – пропонує експерт.
Раніше Святослав Павлюк говорив про те, що глобальні зміни клімату не означатимуть для України просто плавного підвищення середньомісячних температур, а супроводжуватимуться різкими змінами погоди, стрибками температур та погодними аномаліями, до яких українській економіці та житловому сектору доведеться адаптуватися.
На думку Надії Артем’євої, адаптацію треба починати вже зараз. Вона вважає, що це ще один привід перейти до відновлюваних джерел енергії.
«Процеси мають іти паралельно: зменшення викидів парникових газів, що стоять в основі зміни клімату, тобто спалення вугілля, нафти та газу. Зараз ми маємо унікальний шанс перейти від традиційних джерел енергії до альтернативних. Сонячні панелі та вітрогенератори стають все дешевшими. Це хороший шанс переглянути енергетичні системи – від централізованих до локальних».
Також еколог додає, що деякі заходи доступні на індивідуальному рівні вже зараз: «Встановлення сієсти на спекотний період – це теж питання адаптації. Те ж саме з регулюванням робочого дня. Все це легко зробити і не потребує великих ресурсів».
Що ж до сільскогосподарського сектору, то він, за словами експерта, вже почав підлаштовуватись під зміни клімату, від якого значною мірою залежить.
«Уже зараз ведеться робота зі співпраці кліматологів, держави та громадського сектору з розробки таких рекомендацій для багатьох секторів економіки…Ще навесні була презентація Міністерства аграрної політики, де були представлені напрацювання міжнародних експертів у співпраці з українськими аграріями, як можна запобігти збільшенню витрат та зменшенню врожаю в Україні, – розповідає Артем’єва і наводить приклади адаптації культивованих рослин до погодних умов: «Ще 10 років тому соняшник не дозрівав на територіях, північніших Полтави. Тепер він росте в Чернігівській, Сумській областях. На півдні вже зараз є невеликі ферми, які вирощують ківі певних сортів, які можуть пережити українські зими».
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
