16 березня народні депутати вирішуватимуть – бути чи не бути заочному правосуддю в Україні. Профільний комітет Верховної Ради підтримав відповідний законопроект після внесення в нього кількох десятків поправок і передав для затвердження в залу парламенту. Правозахисники і експерти з Реанімаційного пакету реформ говорять, що законопроект досі містить неприпустимі положення.
Для судового переслідування і засудження Віктора Януковича та інших держслужбовців, які втекли з України, Генеральна прокуратура просить народних депутатів внести до Кримінально-процесуального кодексу зміни, які дозволять судити українських громадян без їхньої присутності в залі суду. Одним з авторів закону виступив народний депутат Микола Паламарчук, проте генеральний прокурор Юрій Луценко не приховував, що текст законопроекту 5610 був результатом спільної роботи.
Зараз Генеральна прокурора також розслідує кілька сотень проваджень заочно, вже передала до суду 160 справ, проте вони діють завдяки іншому законопроекту. Його дія закінчиться вже в квітні, отже якщо 16 березня народні депутати не підтримають новий, то прокуратура не зможе працювати.
У першому читанні законопроект підтримали і внесли до нього 78 поправок. Як доповів Паламарчук, робоча група врахувала 30 із них.
«Було вилучено вручення повісток через повідомлення у виданнях «Урядовий кур’єр» і «Голос України», чи на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури. Вилучили збільшення терміну тримання під вартою і досудового розслідування до 18 місяців. З тексту проекту виключили положення, які передбачали роботу слідчих підрозділів без обмежень», – заявив Паламарчук.
Вже зараз 190 справ в порядку заочного засудження розглядають українські суди, наголосив генеральний прокурор Юрій Луценко. Як він заявляв раніше, Генеральна прокуратура передала в суди 160 обвинувальних актів за цим порядком.
«Взагалі ми внесли до суду 826 клопотань про застосування процедури заочного розслідування, із них 604 вже погоджено. Умовою заочного засудження є відповідність двом критеріям – це мають бути справи по виключному переліку особливо тяжких злочинів, які стосуються корупційних злочинів і злочинів проти держави. І по-друге, переховування осіб по цих справах за межами України більше 6 місяців. Ніхто інший не може підпасти під дію цього закону», – наголосив Луценко.
Прокурор заявив, що згідно із нормами законопроекту 5610 підозрювані у тероризмі отримають можливість йти на угоду зі слідством – надати факти лідерів терористичних угруповань в обмін на менш суворі покарання.
Можливість такої угоди викликала заперечення з боку фракції «Самопоміч». Зокрема за ліквідацію цього положення виступила Олена Сотник – один із авторів поправок до законопроекту.
«Це не що інше, як можливість легалізації українців. Європа на відміну від України ухвалила доктрину щодо боротьби із тероризмом і жодна країна не надає терористам можливість угоди зі слідством. Ми маємо купу «орків» за сірою зоною і я не бачу можливості для парламенту приймати такий закон», – заявила Сотник. Її пропозицію в комітеті не підтримали і проголосували за удосконалену версію законопроекту.
Генпрокурор виконав свої обіцянки, проте в законопроекті досі багато сумнівних пунктів – експерти
Правозахисники кажуть, що найбільш кричущі пункти з законопроекту дійсно вилучили, проте це могло бути зроблено спеціально. За словами колишнього юриста патрульної поліції Михайла Каменєва, зараз угоду зі слідством можуть пропонувати тільки слідчі НАБУ, тоді як генпрокуратура хоче розширити цей порядок.
«Також є проблема із виключенням строків ознайомлення з матеріалами справи зі строку кримінального провадження. Це створює загрозу затягування процесу і дає прокурорам більше часу на слідство», – заявив Каменєв.
На думку експерта «Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів» Євгена Крапивіна, голосування пройшло добре. Усі обіцянки, які Луценко давав під час голосування законопроекту в першому читанні, генеральний прокурор виконав.
«Великий плюс, що депутати не збільшили крайній термін досудового розслідування до 18 місяців. Щодо пропозицій депутата Сотник, треба розуміти, що у «Самопомочі» є цілком правильна послідовна позиція, щоб терористів усюди визнавати терористами і не вводити в правове поле. Це більше політично-правове рішення», – наголосив Крапивін.
Прокуратура зможе маніпулювати термінами розслідування – «Реанімаційний пакет реформ»
Експерт із «Центру політико-правових реформ» Олександр Банчук, який співпрацює із коаліцією «Реанімаційний пакет реформ», висловлюється більш категорично – ухвалювати законопроект у такому вигляді не можна. В коментарі Радіо Свобода він наголосив, що певні положення порушують права людини. Наприклад, те, що час на ознайомлення із матеріалами не хочуть включати у час розслідування.
«Цим дуже легко маніпулювати. Наприклад, будуть 12 місяців розслідувати, а потім будуть видавати в день по одному тому матеріалів. А томів може бути 100 чи навіть 200. При цьому людина продовжує перебувати в статусі підозрюваного і обмежена у своїх переміщеннях. Зараз час на ознайомлення входить в строки розслідування, тому вони видають все одразу», – пояснив Банчук.
Також він бачить можливість маніпуляції і затягування розслідування у створенні багатьох окремих проваджень, кожне з яких може розслідуватися окремо.
Голосування по законопроекту, за словами генерального прокурора, має відбутися 16 березня. В порядку денному цей законопроект поки не вказаний.
