Київ – Створити систему антикорупційних судів вимагають у президента Петра Порошенка українські митці, громадські та релігійні діячі. Серед підписантів відкритого листа – лідери Української православної церкви (Київського патріархату) Філарет та Української греко-католицької церкви Святослав, музикант Святослав Вакарчук, письменник Сергій Жадан та актриса Ада Роговцева. Деякі експерти, однак, вказують на те, що справ топ-корупціонерів на багато судів може не вистачити.
Очищення і оновлення судової гілки влади гальмується через брак політичної волі, ефективність Національного антикорупційного бюро та Національної антикорупційної прокуратури зведена таким чином нанівець, вважають автори листа. Вони закликають президента Порошенка «демонструвати волю» і наполягають на створенні системи антикорупційних судів, а не тільки одного – Вищого антикорупційного суду, як це передбачено законом «Про судоустрій і статус суддів».
«Ми закликаємо вас негайно почати створення незалежної системи спеціалізованих антикорупційних судів. Пропонуємо створити спеціальну конкурсну комісію з відбору кандидатів на посади антикорупційних суддів за зразком комісії з проведення конкурсу на посаду директора НАБУ. Вважаємо необхідним, аби до складу конкурсної комісії були включені іноземні фахівці із бездоганною міжнародною репутацією», – йдеться у зверненні.
«Дзеркало тижня» повідомило, що фронтмен гурту «Океан Ельзи» передав листа Петрові Порошенку 13 грудня. Президент, наскільки відомо, жодних офіційних заяв з цього приводу ще не робив.
Антикорупційний суд у Словаччині не був достатньо завантажений –Черненко
Створення спеціалізованого антикорупційного суду – це одне із зобов’язань України у «пакеті судової реформи», каже депутат Олександр Черненко, член парламентського комітету із правової політики і правосуддя. Однак, на його думку, Україні може бути достатньо одного такого суду.
«Я, наприклад, вивчав досвід створення таких судів у європейських країнах – а їх не так багато є, – пояснює депутат. – Зокрема, такий суд працює у Словаччині. І досвід словацький показує, що суд, який створювався як спеціальний антикорупційний, не був настільки завантажений справами, що повноваження цього суду розширили і на інші тяжкі злочини».
Днями міністр юстиції Павло Петренко на зустрічі зі студентами заявив, що профільний закон для створення антикорупційного суду може бути ухвалений наступного року, повідомляє «РБК-Україна».
Петренко пояснив, що це буде – суд першої інстанції, який розглядатиме справи, які розслідує НАБУ.
Заступниця голови ради Союзу юристів України, колишній член Венеціанської комісії Марина Ставнійчук, в принципі, погоджується, що із корупційними справами в Україні може впоратися один суд, однак її турбують терміни його створення.
«Сьогодні законом «Про судоустрій і статус суддів», перехідними і прикінцевими положеннями цього закону, зокрема, передбачено, що відповідний суд може бути створений впродовж 12 місяців після затвердження закону спеціального, який міститиме вимоги до суддів такого суду. Тобто це – дуже далека перспектива», – говорить вона.
Окрім того, на думку Марини Ставнійчук, потрібно зосереджуватись не тільки на покаранні винних у корупції, а й на превентивній роботі, щоб унеможливити подальше хабарництво.
Натомість юрист-міжнародник, екс-суддя Міжнародного кримінального трибуналу щодо колишньої Югославії Володимир Василенко бачить доцільність у створення системи антикорупційних судів, але й навіть якщо працюватиме один – Вищий спеціалізований антикорупційний суд – потрібно, за його словами, аби справи, які туди передаються, спирались на потужну доказову базу. Окрім того, на думку Василенка, потрібно правильно мотивувати всіх чиновників – не тільки суддів – працювати чесно.
«Я не маю нічого проти підвищення їм зарплати для того, щоб вони не крали. Але разом із підвищенням зарплати треба Кримінальний кодекс доповнити положенням, відповідно до якого статус державного чиновника, судді, офіцера правоохоронних органів, прокурора є обтяжуючою вину обставиною, у разі скоєння цією особою корупційного діяння, яке тягне за собою довічне ув’язнення із конфіскацією майна цієї особи і всіх її родичів. От тоді би в системі це дало б ефект», – переконаний Володимир Василенко.
Потрібен закон про антикорупційні суди – Куйбіда
Потреба створення з нуля антикорупційних судів продиктована тим, що люстрація всередині судової системи, очевидно, не дасть швидких результатів, вважає експерт «Реанімаційного пакету реформ» Роман Куйбіда. За його словами, тепер новостворені органи передали до суду декілька десятків справ про корупцію, але подальшого руху у цих справах – немає. Для початку цілком може бути достатньо і Вищого спеціалізованого антикорупційного суду, а якщо практика покаже потребу у більшій кількості судів, то тоді і треба буде створювати їх на регіональному рівні, говорить Куйбіда.
«Потрібен закон про антикорупційні суди. Як на мене, зважаючи на той обсяг справ, які розслідує НАБУ і готове передати до судів, це може бути один Вищий антикорупційний суд, який би був першою інстанцією, а апеляційне оскарження можна було б здійснювати вже до нового Верховного суду, який зараз формується. Новий Верховний суд має бути сформований до кінця березня наступного року. Єдине що, знову ж таки, оцей спеціальний закон мав би передбачати і певні особливості щодо статусу і суддів Верховного суду, які б переглядали ці корупційні справи», – зазначає експерт.
Противники створення антикорупційного суду, зокрема, апелюють до того, що звинувачені у корупції не зможуть скористатись своїм правом на касаційне оскарження свого вироку. Однак Роман Куйбіда говорить про те, що Європейська конвенція з прав людини і українська Конституція «гарантує, принаймні, двохінстанційний розгляд», тобто, за європейською практикою, така система – припустима.
Втім, Куйбіда погоджується, що антикорупційні суди не характерні для європейської практики.
Антикорупційне агентство в Індонезії має ширші повноваження порівняно з НАБУ – Корховий
Однак такі суди виявились ефективними у боротьбі з топ-хабарниками в Індонезії: там справи були ретельно розслідувані агенцією із боротьби з корупцією і добре підготовлені до розгляду і був дуже високий відсоток обвинувальних вироків, розповідає очільник інформаційно-аналітичного проекту «Factcheck» Ігор Корховий.
«Це були справи виключно топ-корупції, тобто (йшлося про махінації – ред.) на більш ніж 88 тисяч доларів. На відміну від України, агентство із боротьби має більш широкі повноваження порівняно з НАБУ, і рівень процесуальної підготовки справ був доволі високим», – зауважує він.
За словами експерта, в Індонезії з 2002-го року до початку 2010-го працював лише один окружний суд Джакарти, який називався Тіпікор, але після реформи 2010-го року були створені й окружні суди у провінціях. Але, як зазначає Корховий, досвід Індонезії у цьому випадку показує зменшення ефективності, оскільки ці суди на місцях завалили справами не тільки антикорупційного агентства, а й прокуратури.
