Консервативне періодичне видання Німеччини часопис Frankfurter Allgemeine Zeitung зачіпає моменти, пов'язані з берлінським самітом голів чотирьох держав, на якому обговорювались шляхи врегулювання на сході України. Лівоцентристська французька газета Libération містить інтерв'ю із заступником голови місії ОБСЄ в Україні Александром Гуґом. Американський суспільно-політичний журнал Newsweek пише про схвалення Україною та Польщею резолюції, яка засуджує радянсько-нацистський пакт Молотова-Ріббентропа, вважаючи його причиною початку Другої світової війни.
Лівоцентристське видання Франції Libération опублікувала статтю «Ми бачили бойовиків, які мали військові символи російської армії». Журналіст часопису Рено Ребарді зустрівся із заступником голови місії спостерігачів Організації з безпеки і співробітництва у Європі у зоні конфлікту на сході України. За словами представника ОБСЄ, місія організації зібрала достатньо свідчень присутності російської армії на українській стороні кордону. Видання пише, що ситуація на лінії фронту на сході України дещо стабілізувалась. Бойовики у Донецьку та Луганську отримують озброєння з Росії. Бойові дії припинились, проте окремі сутички вибухають з регулярністю, що призводить до жертв серед військових та цивільних.
Французька газета повідомляє, що місія спостерігачів ОБСЄ на сході України має 600 співробітників із 45 країн світу, у тому числі і з Росії. Заступник голови місії Александр Гуґ, відповідаючи на запитання французького видання, зокрема, зазначив, що надзвичайно важливим за нинішніх умов є подальше ведення діалогу про врегулювання конфлікту. І місія ОБСЄ, за словами Гуґа, власне, і спрямована на підтримку діалогу між сторонами конфлікту. Звісно, представникам місії усіляко перешкоджають і залякують під час виконання їхньої роботи. Однак Гуґ каже, що це не відбувається щодня. Щодо того, як співробітники місії оцінюють, що саме відбувається у зоні конфлікту, Александр Гуґ повідомляє, що ситуація у прифронтовій зоні є доволі непередбачуваною і нестабільною. Це, зокрема, стосується зони Донецького аеропорту, де позиції українських військових та проросійських бойовиків відділяє незначна відстань. Спостерігачі ОБСЄ намагаються зібрати інформацію з обох боків лінії фронту.
Французьке видання пише також про роль Росії у конфлікті на сході України, яка й надалі стверджує, що не бере участі безпосередньо у бойових діях на Донбасі. Втім, за словами Александра Гуґа, спостерігачі місії ОБСЄ на власні очі бачили у лавах проросійських бойовиків людей у російських військових одностроях з шевронами російського війська. Все це детально задокументовано у доповідях місії спостерігачів ОБСЄ. Підсумовуючи завдання місії, Гуґ каже, що тут ідеться про викладення фактів того, що бачать спостерігачі на власні очі і з чим зіштовхуються у зоні конфлікту.
«Ми бачили бойовиків, які мали військові символи російської армії»
Німецький часопис консервативних кіл Frankfurter Allgemeine Zeitung публікує матеріал «Порошенко: угода щодо поліцейської місії в Україні». У підзаголовку додається, що на кількагодинній зустрічі у Берліні розглядали конфлікти в Україні та в Сирії. Переговори були складними, проте дали певний результат. Путін, зрештою, як пише газета, погодився на новий мирний план для східної України. Видання пише, що берлінський саміт щодо України, за словами президента Петра Порошенка, ухвалив «дорожню карту» щодо мирного врегулювання конфлікту на сході України. На додаток, було погоджено розміщення збройної поліцейської місії на Донбасі. Газета повідомляє, що Порошенко залишив зустріч у резиденції канцлера Німеччини пізно ввечері після майже п'яти годин переговорів. Після цього канцлер Німеччини Меркель та президент Франції Олланд обговорили з президентом Росії Путіним кризу в Сирії.
Німецьке видання вказує, що план дій з мирного врегулювання ситуації на сході України має взяти Мінські угоди за основу. Так вважає президент України. Міністри закордонних справ України, Росії, Франції та Німеччини мають виробити відповідний документ до кінця листопада. Газета пише, що канцлер Німеччини привітала президента України на зустрічі у Берліні, радо зустрівши українського керівника з посмішкою. Путін запізнився на берлінську зустріч на півгодини, і Меркель зустріла його доволі сухим рукостисканням. Видання також додає, що під будівлею резиденції канцлера Німеччини пікетували кілька груп демонстрантів. Одна з тих груп мала десь із сотню плюшевих ведмедиків, протестуючи проти жорстоких бомбувань російською авіацією цивільних цілей у сирійському місті Алеппо, а інша – протестувала проти російської агресії в Україні, тримаючи українські прапори.
Frankfurter Allgemeine Zeitung пише, що міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр не очікував від берлінського саміту якогось серйозного прориву. Головною метою, як пише німецький часопис, було забезпечити більшу стабільність погодженому припиненню вогню у зоні збройного конфлікту на сході України. Водночас німецький міністр висловився проти подальших санкцій проти Росії через дії Москви у Сирії. Газета також наводить слова речника Кремля Дмитра Пєскова, який погодився з німецьким міністром закордонних справ у тому, що не очікувалось нічого такого кардинального від результатів берлінського саміту.
«Порошенко: угода щодо поліцейської місії в Україні»
Американський суспільно-політичний тижневик Newsweek містить статтю: «Україна та Польща вказують на радянську провину в Другій світовій війні». У підзаголовку повідомляється, що парламенти обох країн проголосували за визнання радянсько-нацистського пакту причиною початку війни. У статті йдеться про те, що законодавчі органи України й Польщі схвалили резолюцію, яка розглядає кроки Радянського Союзу та нацистської Німеччини причиною початку Другої світової війни. Резолюція обох парламентів зветься «Декларації пам’яті і солідарності», і в цьому документі вказується, що пакт про ненапад, підписаний Радянським Союзом і нацистською Німеччиною призвів до того, що війська обох країн вдерлися на польську територію, а згодом і на території балтійських держав. Далі у «Декларації пам’яті і солідарності» зазначається, що саме підписання так званого пакту Молотова-Ріббентропа 23 серпня 1939 року, укладеного між двома тоталітарними режимами – комуністичним Радянським Союзом та нацистською Німеччиною, – допомогло розпалити вогнище Другої світової війни.
Американський тижневик пише, що німецьке вторгнення до Польщі призвело до того, що західні союзники Варшави офіційно оголосили війну Берліну, але Польщі це мало чим допомогло. Коли польське військо змушене було відступити на південний схід країни, тут раптом Радянський Союз несподівано ввів свою армію до східної Польщі, що, у свою чергу, розділило Польщу навпіл, поставивши країну під нацистський та радянський контроль. Ухвалений документ також звинувачує слабкість міжнародної реакції на ескалацію тоталітаризму й шовінізму напередодні Другої світової війни. Все це, як пише видання, лише надало поштовх розквіту комуністичного та нацистського режимів. Американський тижневик додає, що декларацію було схвалено 367 голосами у польському Сеймі, в якому є 460 депутатів, і 243 голосами в українському парламенті, який нараховує 450 депутатів. Видання пише, що резолюція є важливою у символічному плані для України, бо вона не лише підкреслює факт укладення Москвою таємного пакту з нацистами, але й розглядає Другу світову війну із західного кута зору, на противагу до усталеного у Радянському Союзі і в нинішній Росії образу «Великої вітчизняної війни». За словами спікера українського парламенту Андрія Парубія, значущість цієї резолюції ще й розглядається крізь призму конфлікту, який триває на сході України, де Росія підтримує сепаратистів, а також через призму анексії Росією українського Криму.
Newsweek повідомляє, що українська й польська декларації призвели до скандалу у Москві, де радянсько-нацистський пакт майже не згадується. Тижневик пише, що російський Музей сучасної історії назвав цю декларацію «кампанією блюзнірства, яка має за мету переписати історію». Втім, як завершує американське видання, декларація викликала і певну критику в самій Польщі, бо ж 44 депутати польського Сейму, які голосували проти резолюції, зазначали, що у цій резолюції жодним словом не згадувалась так звана «Волинська різанина». Тижневик нагадує, що у Польщі цим терміном називають винищення, як подають польські джерела, 60 тисяч цивільних поляків у 1943–1945 роках українськими націоналістичними угрупованнями. Це питання є історичним каменем спотикання між обома країнами. Американське видання додає, що в період Волинської трагедії було також винищено 20 тисяч українських цивільних осіб. Литва також має проголосувати за схвалення цієї резолюції разом з Україною та Польщею. Голосування у литовському парламенті призначене на грудень поточного року.
«Україна та Польща вказують на радянську провину в Другій світовій війні»
