Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ після зустрічі з президентом України Петром Порошенком запевнив, що Північноатлантичний союз має намір і далі порушувати питання України у своїх контактах із Росією.
На спільній прес-конференції з Порошенком у Брюсселі Столтенберґ нагадав, що після початку агресії Росії проти України союз НАТО зупинив усю практичну співпрацю з Росією, але залишив відкритим дипломатичний канал у вигляді ради НАТО – Росія, і на ймовірному майбутньому засіданні цієї ради, дата якого ще не визначена, обов’язково буде йтися і про Україну.
За словами керівника НАТО, на такому засіданні Північноатлантичний союз знову наголосить на підтримці України і буде говорити про важливість повного виконання мінських домовленостей і розробки «дорожньої карти» цього виконання.
Столтенберґ привітав рішення зустрічі в «нормандському форматі», зокрема, ті, що стосуються створення такої «дорожньої карти».
Він також наголосив, що мінські домовленості мають виконати всі сторони. За його словами, Україна має в цьому свою відповідальність, але відповідальність Росії особливо велика, бо вона далі підтримує сепаратистів.
Генсекретар повторив невизнання союзом НАТО російської незаконної анексії Криму й заявив, що НАТО і країни-члени будуть і далі підтримувати Україну і в політичному, і у практичному напрямках – зокрема, через трастові фонди.
Петро Порошенко, який у середу ввечері взяв участь у зустрічі в «нормандському форматі» в Берліні, в четвер перебуває з робочим візитом у Брюсселі, де зустрічається з чільними представниками ЄС і з керівником НАТО.
Про необхідність створити «дорожню карту» виконання всіх трьох головних мінських домовленостей – Мінського протоколу від 5 вересня 2014 року, Мінського меморандуму від 19 вересня 2014 року і Мінського комплексу заходів від 12 лютого 2015 року – дійшли, серед іншого, згоди керівники України, Німеччини, Франції й Росії на зустрічі в «нормандському форматі» в Берліні в середу.
За словами Києва, головною метою має бути домогтися від Росії виконання її зобов’язань за всіма мінськими угодами, включно з графіком і відповідальністю за виконання. Київ також наполягає на тому, що політичні питання неможливо виконувати до виконання питань безпеки.
Москва ж заявляє, що вимагає від України швидкого поступу до політичних аспектів мінських угод, таких, як місцевих виборів на цій території і «амністії» бойовиків, іще до вирішення безпекових і гуманітарних питань – таких, як виведення з окупованих територій російських військ і озброєння, роззброєння незаконних збройних формувань, звільнення всіх заручників і незаконно утримуваних осіб чи передачі непідконтрольної нині Києву ділянки українсько-російського кордону під контроль ОБСЄ.
