Київ – Росія стала джерелом дестабілізації у Чорноморському регіоні, перетворивши Чорне море на арену змагань між країнами НАТО та їхніми партнерами – Грузією та Україною – з одного боку, і Російською Федерацію – з другого. Так вважає американський політолог, експерт Національного демократичний Інститут міжнародних відносин і Freedom House (США) Лінкольн Мітчелл. В інтерв’ю Радіо Свобода він назвав основні проблеми безпеки у Чорноморському регіоні у контексті військової агресії Росії проти Грузії (2008 року) та України (від весни 2014 року).
У результаті дій Російської Федерації чорноморський напрямок став стратегічним для НАТО
– Чорноморський регіон вкрай важливий для Заходу, для США, а у результаті дій Російської Федерації чорноморський напрямок став стратегічним для НАТО. Країни альянсу збільшують свою присутність у регіоні і більш активно співпрацюють зі своїми Чорноморськими партнерами – Грузією та Україною, які зазнали агресії з боку Росії. Маю на увазі військову операцію Росії проти Грузії у 2008 році, внаслідок якої Абхазія і Південна Осетія фактично перейшли під протекторат Росії. Щодо України, то росіяни анексували Крим і продовжують військові дії на сході країни. І наразі, як і за часів Холодної війни, обличчям до обличчя на Чорному морі встали НАТО і Росія (яка назвала себе спадкоємцем Радянського Союзу).
– Чи можна вважати Росію джерелом небезпеки у Чорноморському регіоні?
– Росія – джерело дестабілізації у Чорноморському регіоні та в Україні. Але нині варто звернути увагу на Туреччину, де мала місце спроба військового заколоту.
У Туреччині ситуацію дестабілізували турецькі військові, в Україні це зробили російські військові
Але військові у цій країні завжди відігравали чималу роль у політичному житті. І минулого тижня відбувся не перший і не останній подібний заколот. Проблема в іншому: у Туреччині ситуацію дестабілізували турецькі військові, в Україні це зробили російські військові. Російські військові два роки тому вдерлись на схід України і досі там перебувають, розхитуючи ситуацію в усій країні, а відтак і в усьому регіоні.
– Якими Ви бачите перспективи співпраці між НАТО та партнерами альянсу – Україною і Грузією – у Чорноморському регіоні?
Мова йде не стільки про розширення, скільки про реформування НАТО, про модернізацію взаємин альянсу з країнами-партнерами
– Вісім років тому у Бухаресті керівники НАТО відмовили Грузії та Україні у членстві, хоча альянс не відкинув перспективи членства цих держав. Але наразі ми не знаємо, коли це відбудеться. Натомість знаємо, що за ці роки ситуація у сфері регіональної і глобальної безпеки докорінно змінилась. Нині маємо агресію Росії проти України, тривалий конфлікт у Сирії, міграційну кризу в Євросоюзі. Тож мова йде не стільки про розширення, скільки про реформування НАТО, про модернізацію взаємин альянсу з країнами-партнерами. А по-друге, виникають запитання до керівників тих таки Грузії та України: «Що ви зробили для зміцнення національної безпеки?», розуміючи, що у найближчі роки членство Грузії та України в НАТО «не світить»?
НАТО очікує від України реальних кроків – забезпечення демократичного розвитку, провадження глибинних реформ, і це той виклик, який українці мають здолати.
– Чи допоможе Україні практика у співпраці з НАТО – мова іде про спільні навчання, підготовку українських бійців за стандартами альянсу тощо? Також президент Петро Порошенко озвучив ідею створити спільну Чорноморську флотилію за участю НАТО та України.
Зрозуміло, що співпраця НАТО з Україною буде поглиблюватись, ми вже знаємо, що трастові фонди альянсу для України починають працювати, також НАТО разом із Україною напередодні розпочали чергові військові навчання «Сі Бриз-2016».
Щодо флотилії, то це непогана ідея, до того ж, її справді можна реалізувати за нетривалий час. Це може пригальмувати Росію, яка посилює свою військову присутність у Чорному морі і перетворює анексований Крим у потужну військову базу.
