Дніпро – У Соборному районі Дніпра, одному з центральних районів міста, затвердили герб району. Один із його елементів – зображення «катерининської милі» – викликав запитання в громадських активістів. Водночас у райраді заявляють, що дбали про відображення на гербі історичного минулого міста.
Соборний (донедавна Жовтневий) район Дніпра став першим районом міста, який має свій офіційний герб. На щиті малинового кольору – три зірки, символ трьох дніпрових порогів, сова – уособлення мудрості (район вважається освітньо-науковим), а також зображення «катерининського стовпа». Цей чотиригранний кам’яний обеліск – дорожня миля, розташована біля Преображенського собору в Дніпрі наприкінці ХVІІІ століття, коли російська імператриця Катерина ІІ здійснювала подорож, щоб оглянути південні землі імперії. Наявність обрисів цієї споруди на гербі Соборного району й викликало запитання в частини активістів.
«На честь Катерини, яка знищила козацтво»
Представник козацької організації «Кодацька паланка Війська Запорозького низового» Олег Черненко вважає, що «русский мир» та імперство засіли в мізках» творців герба. За його словами, обеліск, встановлений Потьомкіним по дорозі подорожі Катерини II, – це «насмішка на Україною».
Вона поставлена на честь фактично Катерини ІІ, яка знищила тут козацтво «під корінь», а тепер ми вшановуємо її пам'ять? Члени комісії вирішили так. «Ніякої загрози», «це наша пам'ять», «це наша історія» начебтоОлег Черненко
«Вона поставлена на честь фактично Катерини ІІ, яка знищила тут козацтво «під корінь», а тепер ми вшановуємо її пам'ять? Члени комісії вирішили так. «Ніякої загрози», «це наша пам'ять», «це наша історія» начебто. Вважаю, що так розмірковують ті, хто шанують історію імперії і не шанують історію України. Вони визнають часом заснування нашого міста кінець 18 століття, від Катерини, тоді як ще на півтора століття раніше тут була слобода Половиця», – сказав у коментарі Радіо Свобода Олег Черненко.
У Соборній райраді міста Радіо Свобода пояснили, що герб був ухвалений більшістю голосів конкурсної комісії, а депутати на сесії проголосували за нього одностайно Хоча, визнали в райраді, на стадії підготовки проекту, були суперечки.
«Історичні моменти треба не забувати»
Секретар комісії з обрання герба Соборного району Дінара Габібулаєва розповідає: затвердженню рішення передував двомісячний конкурс проектів, оголошений в районі. У підсумку був ухвалений герб, складений з елементів кількох пропозицій, а «милю» вирішили включити в герб як «історичний символ» міста.
Це одна з перших кам’яних споруд на Дніпропетровщині. Ми не хотіли бути тривіальними. Всі очікували собор, оскільки район – Соборний, але було ухвалене таке рішення. Історичні моменти треба не забуватиДінара Габібулаєва
«Щодо цієї споруди в нас на комісії теж виникали суперечки, але вона є історичним символом Дніпропетровська, оскільки це одна з перших кам’яних споруд на Дніпропетровщині. Ми не хотіли бути тривіальними. Всі очікували собор, оскільки район – Соборний, але було ухвалене таке рішення. Історичні моменти треба не забувати. На сесії було ухвалене одностайне рішення, це не спонтанне рішення, кожна деталь продумана. Ми перший район міста, який ухвалив свій герб», – зазначила в коментарі Радіо Свобода секретар комісії з обрання герба Соборного району Дінара Габібулаєва.
«Ніякого пафосного суперсимволізму вона не має, це дорожній знак» – історик
«Верстовий стовп» часів Російської імперії, зображення якого на гербі викликало неоднозначну реакцію жителів, – це пам’ятка місцевого значення, пояснює дніпровський історик, кандидат історичних наук Максим Кавун. Невисокий, складений з грубого каменю обеліск без напису стоїть майже в центрі Дніпра, на Соборній площі. Більшість авторів путівників називають його «дорожньою милею» часів Катерини ІІ. Водночас Максим Кавун зазначає, що «катерининська миля» була першою кам'яною спорудою міста: слобода Половиця, яка передувала закладенню Катеринослава, не мала кам’яних будівель, лише глинобитні хати.
Максим Кавун закликає не «демонізувати» дорожній стовп, він нагадує, що він має значення передусім як пам’ятка історії, адже на теренах України таких стовпів збереглось лише 9, цей – у найкращому стані.
На місці, де зараз цей стовп, власне, й почалась південна подорож імператриці Катерини ІІ й імператора Йосипа ІІ АвтрійськогоМаксим Кавун
«Катерининська миля… До еволюції катеринославці звали її «царицина миля». Це є пам’яткою історії місцевого значення. Це справді найстаріша кам’яна споруда на території міста. Вона споруджена 1786 році, коли тут нічого ще не було. Була слобода Половиця, глинобитні хати, це було в районі сучасного ЦУМу. А на тому місці, де зараз обеліск, була лише гора, поросла травою, як згадував один зі старожилів, «коневі в черево». Перед подорожжю Катерини Потьомкін – це була його ідея – вирішив позначити дорогу верстовими стовпами, ставили через кожні 10 верст, ця ідея була запозичена з Петербурга. На місці, де зараз цей стовп, власне, й почалась південна подорож імператриці Катерини ІІ й імператора Йосипа ІІ Автрійського. Я це питання вивчав: до сьогодні збереглось 9 таких миль, у нашій області, Херсонській і 5 в Криму. Були милі двох видів – на території Катеринославського намісництва були милі у вигляді обелісків, як наша, а на території Криму були милі у вигляді «всіченого мінарету», з пірамідальним верхом. Та, що в Севастополі, в такому ж гарному стані, як наша», – зауважив у коментарі Радіо Свобода історик Максим Кавун.
Водночас історик зазначає, що на гербі району замість «милі» він волів би бачити зображення більш величного Преображенського собору. Та й щодо проекту самого герба мало б бути організоване більш широке громадське обговорення, каже науковець.
«Ніякого пафосного суперсимволізму вона не має, це дорожній знак, мала архітектурна форма ХІІІ століття. Архітектора я не знайшов. Вона дуже цінна в історичному, в архітектурному сенсі… Цього року їй 230 років. Я не бачу потреби її «демонізувати» чи славити, це така цікава, історична пам’ятка, у катеринославців вона асоціювалась з пам’яткою заснування міста, може, тому її внесли на герб. Та, на мою думку, там був би доречніший сам собор, він є нейтральним, духовним символом, це духовне серце міста. Вважаю, що герби мають проходити більш широке громадське обговорення», – вважає Максим Кавун.
Відійти від «імерства»
Між тим у Соборній районній раді Дніпра закликають тих, кому не подобається герб району, звернути увагу на логотип, теж затверджений райрадою нещодавно. На думку розробників, він більш сучасний, відображає сьогодення і може використовуватись на рівні із гербом.
Тим часом в іншому місті Дніпропетровщини – Павлограді, названому так на честь сина Катерини ІІ Павла, ініціюють перейменування міста: після декомунізації, впевнені автори ідеї, має відбутись «деімперіалізація» України.
