Майя Жакова
В Україні фіксують тенденцію до зменшення показників смертності внаслідок інсульту, кажуть у Міністерстві охорони здоровʼя. Однак, за даними статистики, українці майже вдвічі частіше, ніж жителі Західної Європи, помирають від інсульту. Як боротися з цим ускладненням, що може призвести до летального кінця, українців навчатимуть європейські фахівці.
В Україні запустили проект із налагодження дієвої інсультної допомоги ESO-EAST. Це – проект у рамках діяльності Європейської та Всесвітньої організацій із запобігання інсульту, Європейської організації неврологів та двох фармацевтичних компаній. Він триватиме 5 років, охопить країни Східної Європи і, як очікується, поглибить співпрацю фахівців цього регіону західноєвропейськими фахівцями.
«Кінцева мета – розробити єдиний метод швидкого й ефективного лікування інсульту», – пояснює президент Європейської організації з запобігання інсульту, доктор Валерія Касо.
Цим проектом європейські лікарі прагнуть гармонізувати процес лікування інсульту у західній та східній частинах Європи. «Я сподіваюся, коли мине п’ять років, ми говоритимемо не про західний метод лікування інсульту чи східноєвропейський, а це буде загальноєвропейський метод лікування», – додає вона.
Інсульт помолодшав і в Україні, й у світі – лікар
Проблема інсульту дійсно гостро стоїть для всієї Європи. «Одна з п’яти жінок і один із шести чоловіків можуть постраждати від інсульту, – зазначає доктор Касо. – Люди, особливо у віковій категорії від сорока до шістдесяти, які є абсолютно працездатні і щось роблять, уявіть, ви можете когось із них втратити через це захворювання».
Ідея полягає в тому, додає фахівець, щоб блокувати патології, що можуть спричиняти інсульт, а також дати можливість людям, які пережили це ускладнення, жити повноцінним життям. Серед завдань проекту – зокрема якісна перекваліфікація спеціалістів та збільшення кількості інсультних відділень у медичних закладах, що посприяло б згаданій ідеї.
В Україні, за даними Міністерства охорони здоров’я, на 100 тисяч населення припадає 264 випадків інсульту. «33 відсотки хворих – це люди працездатного віку. Інсульт помолодшав як в Україні, так і у світі, – каже головний позаштатний фахівець МОЗ України з питань неврології Тамара Міщенко. – Інвалідизація достатньо висока: до праці повертаються від 10% до 20% хворих».
Член координаційної ради проекту ESO-EAST, президент «Української асоціації боротьби з інсультом» Микола Поліщук наводить дані, що минулого ркоу в Україні зафіксовано понад 94 тисячі інсультів. «Кожен четвертий випадок – людина до шістдесяти років», – зазначає фахівець.
Є проблема реабілітації і вторинної профілактики
Проблема реабілітації післяінсультних пацієнтів стоїть в нашій країні дуже гостро. Тамара Міщенко зазначає: є реабілітаційні відділення, але не всі вони відповідають сучасним вимогам. Член координаційної ради проекту ESO-EAST Юрій Фломін додає: післяінсультна реабілітація – це програма відновлення пацієнта, яка може повернути пацієнтові гідне життя.
«При ішемічному інсульті, наприклад, гине частина мозку. Відповідно, втрачені функції, які нею забезпечувалися, – пояснює він. – Ми дуже мало можемо зробити, щоб зменшити ці втрати. Але значно більша частина мозку збережена, в якій є резерви. І ця збережена частина мозку за рахунок природного механізму пластичності може перебудуватися таким чином, щоб відновлювалася повсякденна життєдіяльність людини».
Вторинна профілактика також надзвичайно важлива. «Чверть всіх інсультів – це повторні порушення мозкового кровообігу. Кожний повторний інсульт підвищує рівень розвитку деменції, смертності, інвалідизації хворого», – каже невролог Тамара Міщенко.
«Обов’язковим є призначення вторинної профілактики до того, як пацієнт піде з лікарні. Йому мають призначити засоби для контролю артеріального тиску, для розрідження крові і засоби для боротьби з атеросклерозом», – додає Юрій Фломін.
Вдома післяінсультним хворим потрібна особлива увага
Із важливістю реабілітації погоджується і співрозмовниця Радіо Свобода Марія. У її родині інсульти пережили матір і бабуся.
«Відновлювались і мама, і бабуся у лікарні. Вдома ж потрібна особлива увага. Тому що відбирає мову, паралізує, наприклад, кінцівки і їх треба розробляти, – розповідає вона. – Дуже велика проблема з мовленням, тому що у дорослих людей з’являється сором, що якісь слова вони можуть не вимовляти чи взагалі не говорити. Мама з цим справлялася сама: коли ми йшли з дому, вона тренувалася говорити часто вживані «привіт», «як справи», щоб потім у розмові їй було легше».
Із родинного досвіду дівчина також знає: інсульт вимагає профілактики і після одужання. «Зараз важливо робити раз на півроку обстеження, крапельниці, щоб це не повторилося», – ділиться подробицями Марія.
Як європейці нам допоможуть?
У рамках проекту ESO-EAST європейські лікарі планують проводити регулярні освітні програми, у рамках яких ділитимуться провідним досвідом лікування інсульту.
Також у Європейській організації з запобігання інсульту мають глобальну мету – створити загальноєвропейський реєстр пацієнтів, які пережили цю недугу. Це дозволить досягнути універсального підходу у лікуванні.
«Ідея в тому, щоб цей реєстр в кінцевому результаті став частиною загальноєвропейського реєстру з упровадження безпечного лікування за допомогою тромболізиса, пояснює Валерія Касо. – Український реєстр, що буде створений, приєднається до загальноєвропейського. Це означає, що зрештою ми отримаємо дані лікування пацієнтів із усієї Європи».
