15 жовтня Національному університету «Києво-Могиляська академія» виповнилося 400 років. Заснована 1615 року, Київська братська школа згодом була перетворена на Києво-братську (Могилянську) колегію, яка наприкінці 17-го століття, отримала статус «академія». «Могилянка» тривалий час визначала тогочасне наукове, культурне, освітнє, релігійне життя і продовжує цю традицію й сьогодні.
Якщо порахувати, скільки у світі було соціальних інституцій, які існували 400 років тому і до сьогодні, то їх можна перерахувати на пальцях однієї руки, говорить Андрій Мелешевич, президент НаУКМА. І Києво-Могилянська академія якраз є однією з таких інституцій. Українці мають пишатися, що на території нашої країни є такий університет, наголошує Мелешевич.
Академія була фактично для всіх станів, не тільки для шляхти, а й для звичайних людей. Вона була орієнтована на європейські цінності вже тодіАндрій Мелешевич
«Академія була фактично для всіх станів, не тільки для шляхти, а й для звичайних людей. Вона була орієнтована на європейські цінності вже тоді, і фактично зараз відбувається те ж саме. Ми були відтворені 24 роки тому, і коли академія відтворювалась, ми брали цінності університетів західного світу і намагалися їх впровадити в Україні, і я думаю, що нам вдалося це зробити», – каже Мелешевич.
Цікавим фактом є те, що біля витоків наших двох найстаріших українських академій стояли жінки, зазначає український поет і видавець, власник і директор видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» Іван Малкович. Біля витоків Києво-Могилянської академії стояла Галшка Гулевичівна, а Острозької – Галшка Острозька.
Жінки розуміли силу науки так само як і чоловіки. Що на відміну від нашого тодішнього сусіда, у нас справді була демократіяІван Малкович
«Як же гарно мені було на душі, що така рівноправність була у нас між чоловіками і жінками, і що жінки розуміли силу науки так само як і чоловіки. Що на відміну від нашого тодішнього сусіда, у нас справді була демократія, і, як пишуть давні мандрівники, що у нас всі діти вміли читати. Хотілося б побажати академії розширятися корпусами, множитися студентами, щоб її випускники ставали відомими заможними людьми, які би як в інших університетах потім фондували факультети і корпуси академії. І щоб Могилянка ставала одним з найбільших і найвідоміших «вишів» Європи і всього світу», – говорить Малкович.
Києво-Могилянська академія – це прекрасне явище, яке було створене руками великого колективу, зазначає український філософ, академік НАН України, Мирослав Попович. Створити ВНЗ на голому місці – це дуже складно, особливо це було важко в тих умовах, тож хочеться привітати всіх із цим ювілеєм, який на наших очах створив історію, говорить Попович.
Саме студентський колектив створює ту атмосферу, якою напоєні будні і вся робота КМАМирослав Попович
«Для мене, так як і для всіх інших учасників і організаторів цієї наукової педагогічної установи – це великий шматок життя. Хотілося б відзначити особливу роль почесного президента цієї академії – В’ячеслава Брюховецького, а також наголосити, що той високий рівень, який характеризує всю роботу в академії, передусім забезпечений надзвичайно добрим складом студентства. Саме студентський колектив створює ту атмосферу, якою напоєні будні і вся робота КМА», – говорить Попович.
До привітань долучився і президент України Петро Порошенко на урочистій частині, яка почалась о 19-й годині. У рамках святкування – театральне дійство історії Могилянки, що було створене спеціально до свята режисером Владиславом Троїцьким. Мистецька частина програми – за участі гуртів «ДахаБраха», DakhDaughters, а також університетської хорової капели «Почайна" та інших музичних гуртів.
