Якщо на початку конфлікту на Донбасі Євросоюз часто висловлював Україні «стурбованість», то у питанні міграційної кризи, схоже, ключовим формулювання стає «співпраця над спільною проблемою». Саме такий підхід озвучували міністри закордонних справ Люксембургу, Німеччини та країн Вишеградської четвірки за результатами зустрічі.
На вирішення країнами Євросоюзу міграційної проблеми суттєво впливають політичні розбіжності країн. Утім, є низка аспектів, щодо яких погодились країни Вишеградської групи (Чехія, Угорщина, Словаччина, Польща), Люксембург та Німеччина за результатами переговорів.
За словами віце-прем’єра і міністра закордонних справ Словаччини Мірослава Лайчака, пріоритетом наразі є захист зовнішніх кордонів ЄС. На попередній зустрічі «Вишеградської четвірки» зазначали, що прикордонники пильніше стежитимуть за тими, хто і з якою метою в’їжджає в країну. Їм також проводитимуть тренінги та забезпечать новим обладнанням.
Окрім цього, ЄС має активніше співпрацювати з країнами, звідки мігранти рятуються. «Мігранти – це проблема всієї Європи», – говорить представник Словаччини. Утім, розподіляти її за фіксованими квотами Вишеградська група і надалі проти.
«Ми не погодились щодо системи автоматичного розподілу мігрантів. Чітко виступаю проти обвинувачень у несолідарності на адресу моєї країни або «Вишеградської четвірки». Ми завжди були і будемо солідарні з ЄС», – говорить він.
Не варто підходити вибірково і «обирати 1 мігранта із 1000» – Ассельборн
Такий розподіл, а іншими словами – квоти, активно пропонувала раніше канцлер Німеччини Анґела Меркель. Ця держава дуже лояльна до мігрантів. Утім, її міністр закордонних справ Франк-Вальтер Штайнмаєр про такий розподіл говорив поверхнево, закликаючи лише до «спільної відповідальності». Зокрема, він пропонує державам, що є безпечними для життя і розташовані територіально на півшляху мігрантів до Німеччини, прихильніше до них ставитись та приймати.
За його прогнозами, тільки найближчими вихідними, 12–13 вересня, до Німеччини прибудуть ще 40 тисяч мігрантів. Щоб країни ЄС мали змогу забезпечувати тих, кому дали притулок, освітою та сприяти їхній адаптації, Штайнмаєр пропонує створити фонд у розмірі півтора мільярда євро. Ці гроші мають бути спільним внеском держав, сказав він.
За словами міністра закордонних справ Люксембургу Жана Ассельборна, низка країн ведуть надто вибіркову політику: «обирають 1 мігранта з 1000», а це несправедливий і негуманний підхід.
«Не варто сигналізувати, буцімто наші (європейські – ред.) країни хочуть допомагати тільки християнам, ніби ми не вміємо обходитися з мусульманами. І я також не хочу, щоб європейські країни казали: ми можемо тільки захищати людей із білою шкірою, а все решта – це складно», – говорить Штайнмаєр.
ЄС недооцінив балканський шлях як транзит – Угорщина
Риторика угорського міністра закордонних справ і зовнішньої торгівлі Петера Сійярто була категоричнішою. Він також вказав на «спільний прорахунок ЄС»: країни недооцінили балканський шлях, через який до Угорщини прибула значна частина мігрантів.
Зокрема, він нагадав, що з 15 вересня в його державі набирають чинності нові міграційні закони, значно суворіші. Мова йде про те, що мігрантів, які відмовлятимуться виконувати накази влади, порушуватимуть законодавство Угорщини чи шкодитимуть державі, – затримуватимуть. Відповідальність вони нестимуть саме кримінальну, говорить Сійярто.
Такі заходи пояснюють тим, що Угорщина, за заявами її влади, зараз має низку серйозних проблем через мігрантів, а саме через їхній транзит на шляху до Німеччини. А раніше речник уряду Угорщини Золтан Ковач заявляв, що ЄС абсолютно не допомагає Угорщині впоратися з масштабним напливом мігрантів. А МВС цієї країни виступило з пропозицією запровадити надзвичайний стан на кордонах через загострення міграційної кризи.
Цього року до Європи прибули сотні тисяч мігрантів і біженців. Це спричинило суперечки всередині Євросоюзу щодо кількості цих людей, яких країни спільноти можуть прийняти на своїх територіях. За даними агентства Frontex, від січня до липня 2015 року біля кордонів ЄС було зафіксовано близько 340 тисяч вимушених переселенців, які тікали із Близького Сходу, Північної Африки та Східної Європи.
