Національна стратегія у сфері прав людини враховує всі виклики, які постали в Україні довкола цього питання, наголошують в офісі Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Раніше цього тижня президент своїм указом затвердив цю стратегію – базовий документ, який визначає основні напрямки захисту прав людини в Україні. Правозахисники оцінюють його схвально, але зауважують: головне, щоб держава не на словах, а на справі долучилася до підтримки прав і свобод українського громадянина.
Розробники стратегії намагалися охопити всі найболючіші для сфери захисту прав людини в Україні питання, заявляє омбудсмен Валерія Лутковська. У документі, затвердженому главою держави, йдеться зокрема про забезпечення права на свободу і особисту недоторканість, права на справедливий судовий розгляд, забезпечення свободи думки совісті і релігії (особливо – враховуючи окуповані території, адже деякі представники релігійних організацій зазнають постійної дискримінації).
Врахували й питання, що стосуються внутрішньо переміщених осіб (ВПО), зауважила Лутковська.
В стратегії, яка написана на 5 років, не можна говорити про те, що ми вже тоді повноцінно повернемо ВПО додомуВалерія Лутковська
«Ми намагались це питання прописати принаймні в частині інтеграції внутрішньо переміщених осіб, бо ми прекрасно розуміємо, що в стратегії, яка написана на 5 років, не можна говорити про те, що ми вже тоді повноцінно повернемо ВПО додому, що на той момент вже буде відбудована вся інфраструктура Донбасу, навіть якщо будуть здійснені мінські домовленості і з 1 вересня припиниться вогонь. Ми також намагалися охопити і питання, що стосуються соціального забезпечення, права на охорону здоров’я і врахувати в тому числі й інтереси ВПО», – говорить Лутковська.
Таким чином, додає омбудсмен, хочуть показати майбутнє тим особам, які ще не переїхали на підконтрольну Україні територію і зазнають утиску своїх прав у районах, окупованих бойовиками.
ПрООН оцінює документ позитивно
Є три причини для позитивної оцінки ухваленої стратегії, говорить директор Програми розвитку ООН в Україні Янтомас Хімстра. По-перше, процес був всеохоплюючий і в ньому брало участь широке коло експертів. По-друге, стратегія дуже прогресивна і відкрита, тому працюватиме на користь українського суспільства. Третьою причиною, за його словами, є те, що затверджений документ спрямований на конкретні заходи, які будуть втілювати згідно з планом дій.
Фактично всі проблемні питання України покриваються цією стратегієюЯнтомас Хімстра
«Ця стратегія працює на рівні всієї країни. Водночас вона покриває низку важливих проблем – захист прав внутрішньо переміщених осіб, учасників АТО, жителів Луганської та Донецької областей, жертв побутового насилля та багато інших. Фактично всі проблемні питання України покриваються цією стратегією», – сказав Хімстра.
Багато пунктів вимагають не просто доброї волі, а й значних ресурсів – Бущенко
Чи не вперше держава на такому рівні визнала цінність прав людини, зауважує виконавчий директор Української Гельсінської спілки Аркадій Бущенко. Створили комплексний документ, що стосується не окремих категорій людей чи окремих проблем, а саме розуміння прав людини в цілому та розуміння цінності цих прав, наголосив Бущенко.
Він, однак, зауважив, що держава має серйозно поставитися до втілення цієї стратегії, адже її реалізація потребує значних ресурсів.
Це буде індикатором, коли ми побачимо, які ресурси виділяє держава, щоб цю стратегію реалізуватиАркадій Бущенко
«Поки що це – дуже грубий проект, оскільки ми не маємо інформації щодо ресурсів уряду. Це буде дуже великим індикатором, коли ми побачимо, які ресурси виділяє держава, щоб цю стратегію реалізувати. З цього можна буде зробити висновки, наскільки серйозно держава ставиться до цілей, поставлених цією стратегією, бо багато пунктів цієї стратегії вимагають не просто доброї волі, а й значних ресурсів, не лише фінансових, а й організаційних», – зазначив Бущенко.
Національну стратегію у сфері прав людини розробляло Міністерство юстиції спільно з правозахисниками. Наразі справа – за планом дій із її реалізації на найближчі 5 років. Його має розробити Кабінет міністрів за участі органів державної влади, місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства, міжнародних експертів. Уряд має затвердити план у тримісячний термін.
Також уряд щороку до 1 листопада повинен оприлюднювати звіт про виконання плану дій за поточний рік та публічно його обговорювати з метою доопрацювання.
