Український експорт скорочується дуже стрімко, констатує Державна служба статистики. Зокрема, за перші два місяці поточного року держава продала в Євросоюз на третину менше товарів, ніж за аналогічний період 2014 року. І хоч уже майже рік ЄС в односторонньому порядку не обкладає митом українську продукцію – підприємства не поспішають виходити на міжнародний ринок. Експерти пояснюють: має бути підтримка з боку держави: виплата ПДВ грошима і кредитування не сировинного експорту. А українські підприємства, натомість, мають стати конкурентоспроможними.
За січень-лютий 2015 року експорт України скоротився майже на 34% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Наразі він складає близько 5,97 мільярдів доларів. Імпорт скоротився трохи більше – на 37%. Таким чином, за перші два роки Україна купила товарів та сервісів на 5.87 мільярдів доларів. Зовнішньоторговельні операції проводились із партнерами з 189 країн світу. Такий звіт за перші січень-лютий поточного року оприлюднила Державна служба статистики.
Найбільшу частку експорту склали недорогоцінні метали та вироби з них та продукти рослинного походження. Окрім того, Україна успішно продавала механічні та електричні машини, мінеральні продукти, жири та олії, готові харчові продукти та продукти хімічної промисловості.
Фактично, лише українські експортери аграрної продукції спробували збільшити свої попередні поставки в Європу, скориставшись торік перевагами преференцій торгівлі з ЄС. Зокрема, мова йде про те, що вони пристосовувались до європейських норм якості продукції та збільшили прибутки. Таку думку в коментарі Радіо Свобода висловив економіст Володимир Лановий.
Переорієнтація, зміна параметрів, маркетингова робота потребує додаткових капіталовкладень. А цього року в нас капіталовкладень взагалі немає: ні ззовні, ні зсередини – одні збиткиВолодимир Лановий
«Переорієнтація, зміна параметрів, маркетингова робота потребує додаткових капіталовкладень. А цього року в нас капіталовкладень взагалі немає: ні ззовні, ні зсередини – одні збитки. Тому дуже важко було цим підприємствам піднятися до європейських вимог», – каже Лановий.
Як наслідок, багато перспективних галузей залишаються на місцевому рівні та не виходять на ринок ЄС, додає економіст. Україна досі продає сировинний, простий у обробці експорт, який має свого покупця за кордоном. Фінансова криза, фактично, знекровила чимало українських галузей, резюмує Лановий.
Євросоюз не відкладатиме ще раз імплементацію Угоди про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі з Україною. У цьому запевнили голову комітету з питань прав людини Верховної Ради Григорія Немирю представники Європейської комісії та зовнішньої служби ЄС.
Вона має запрацювати з 1 січня наступного року. Україна, Євросоюз та Росія проведуть наступного понеділка, 20 квітня, у Брюсселі тристоронні консультації щодо імплементації Угоди. Про це повідомив речник Єврокомісії Даніел Рузаріу. За його словами, необхідно буде вирішити «занепокоєння», які висунула російська сторона стосовно імплементації поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Мова йде про те, що Росія неодноразово заявляла, нібито втілення економічної частини Угоди може завдати шкоди російській економіці. Москва навіть висувала вимоги змінити окремі пункти цієї двосторонньої угоди.
ЄС є наразі найпотужнішим напрямом для експорту української продукції. Трохи більше третини всього, що Україна продала, склав експорт до Євросоюзу – близько 2,1 мільярдів доларів. Утім це все-одно на 33% менше, ніж у січні-лютому торік. На країнах пострадянського простору Україна заробила трохи менше 1 мільярда доларів – падіння експорту складає 56%. Конкретно на російський ринок продали на 600 мільйонів доларів – експорт обвалився на 62% відносно аналогічного періоду торік.
Водночас головним країною-партнером України в експорті її товарів залишається Росія. Раніше, фактично, кожен п’ятий долар, який держава заробляла на експорті, був із Росії. Зараз торгівля з нею суттєво скоротилась: лише кожен десятий експортний долар – із Росії.
Окрім того, Україна активно експортує до Туреччини, Китаю та Єгипту. Раніше у Мінекономіки повідомляли, що готують Зону вільної торгівлі із Канадою, Туреччиною та Ізраїлем до 2018 року. Це може в перспективі суттєво пожвавити співпрацю з цими ринками.
«Український експорт має орієнтуватись на стандарти ЄС та інтереси споживача»
Наприкінці червня виповниться рік від моменту, коли Євросоюз та Україна підписали економічну частину Угоди про асоціацію. Тоді ЄС в односторонньому порядку скасував мита на українські товари. За словами голови представництва ЄС в Україні Яна Томбінського, такий асиметричний підхід застосували, аби допомогти українському бізнесу акумулювати капітал та пристосуватись до роботи на світовому ринку.
Ринок Євросоюзу працює за кількома ключовими принципами, каже Томбінський. Зокрема – «споживач завжди домінує над виробником», що передбачає зорієнтованість саме на інтереси покупця. На його думку, саме український малий та середній бізнес є найбільш гнучким, тож здатен змінити звичні для нього правила гри та пристовуватись до умов ЄС.
Український бізнес не повністю використав можливості, щоб вийти на європейський ринок у попередньому році. Хоча спершу спостерігалось суттєве зростання експорту до ЄС, утім далі показники падали. Відповідаючи на питання Радіо Свобода, Томбінський пояснює: серед іншого, суттєво вплинула війна. Окрім того, державі варто більше підтримувати бізнес, що готовий працювати за євростандартами. Зокрема, спрощувати для них бюрократичні процедури.
Таким чином, каже він, держава отримає не лише доступ до споживачів Єврозоюзу, проте «в пакеті» отримають певний доступ до країн, що мають зони вільної торгівлі з ЄС.
«ЄС має зони вільної торгівлі з багатьма іншими країнами від Південної Кореї через Туреччину до інших країн. Ми ведемо також переговори з Японією, Індією», – пояснює представник ЄС в Україні.
Торговий представник робить ставку в експорті на крупний бізнес
Враховуючи економічну та фінансову ситуацію держави, цього року не вдасться запустити такі інститути підтримки експорту, як експортно-кредитне агентство. Це заявила новопризначений заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Наталія Микольська. Утім вона на посаді торгового представника планує просувати економічні інтереси України на європейському та світовому ринку. Найбільший акцент припаде саме на крупний бізнес, хоча і середній також у перспективі може стати базисом для експорту.
Якщо ми захищаємось від недобросовісного імпорту – це дає вам можливість збільшити виробництво, здешевити виробництво товару і дає вам додатковий ринок, якого у вас не булоНаталія Микольська
Окрім того, продовжує представниця Мінекономіки, слід захищати українського виробника від імпорту «в рамках, дозволених механізмів СОТ». Зокрема, слід якісніше застосовувати антидемпінгові і антисубсидаційні заходи для захисту внутрішнього ринку. Таким чином, каже Наталія Микольська, експортери отримають безпечний новий ринок – внутрішній.
«Якщо ми захищаємось від недобросовісного імпорту – це дає вам можливість збільшити виробництво, здешевити виробництво товару і дає вам додатковий ринок, якого у вас не було», – каже вона.
Виплата ПДВ, кредити і премії експортерам – рецепт зростання експорту
Заходи, спрямовані на зростання українського експорту, мають бути комплексними, каже економіст Володимир Лановий. У першу чергу, слід повертати ПДВ експортерам автоматично і в повному обсязі упродовж двох тижнів. За словами Ланового, оскільки в Україні відмовились виплачувати ПДВ, а дають його у вигляді боргових паперів, які знецінені суттєво – експортером стає невигідно.
Другим кроком, додає Лановий, може бути застосування спеціальних премій із бюджету тим експортерам, які «постачають високотехнологічну сучасну продукцію глибокого ступеня переробки».
У Німеччині – вся продукція машинобудування, яка вивозиться за кордон отримує додаткові премії, бонуси з бюджету. В Голландії стимулюється суднобудівництво і елементи авіатехнікиВолодимир Лановий
«У Західній Європі стимулюється таким чином (експорт – ред.). У Німеччині – вся продукція машинобудування, яка вивозиться за кордон отримує додаткові премії, бонуси з бюджету. В Голландії стимулюється суднобудівництво і елементи авіатехніки», – наводить приклад економіст.
Окрім того, варто кредитувати експорт, додає Володимир Лановий. Адже підприємства можуть виготовити продукцію, вивезти її в іншу країну, а грошей за неї не отримувати до певного моменту. Так трапляється із цінною продукцією, що експортується на умовах відстроченого платежу, наприклад, морською чи авіаційною технікою. Тож держава може «підстрахувати» експортера та позичити йому ці гроші до того, як із ним розрахується покупець.
«І тому, держава чи її експортно-імпортний банк кредитують постачальників такої продукції на експорт, щоб на час, поки гроші не приходять, вони отримували їх від своєї держави», – додає Лановий.
Виробник із України повинен конкурувати з продукцією ЄС
Базовою ж основою має стати конкурентоспроможність продукції, говорить експерт. За словами економіста, український експорт, переважно, є сировинним, низького ступеню обробки та часто не здатен змагатись із європейськими аналогами. На такій продукції довго утримувати чи збільшувати обсяги експорту неможливо, каже Лановий.
З’являються нові конкуренти, нові родовища, які дають дешевші продукти, сировину, матеріали для експортних поставок. Ми в цьому сенсі можемо триматися лише за таку сировину як зерноВолодимир Лановий
«З’являються нові конкуренти, нові родовища тих чи інших корисних копалин, які дають дешевші продукти, сировину, матеріали для експортних поставок. Ми в цьому сенсі можемо триматися лише за таку сировину як зерно», – резюмує експерт.
Україна має приклади, як осучаснити свій сировинний експорт та перевести його на інший рівень. Зокрема, Японія, за словами Ланового, після Другої світової війни опиралась на металургію та виробництво різносекторної сировинної продукції. Держава почала фінансувати сектор важкого машинобудування спеціальними довгостроковими кредитами.
«А поруч виник приватний, спочатку дрібний сектор машинобудування, який не отримував жодних кредитів і інших пільг від держави. Але мав стабільну грошову одиницю єну, яка дуже тривалий час, десь років 50 усе не девальвує», – говорить Лановий.
Як наслідок, резюмує експерт, таке накопичення кредитних засобів і самокредитування підприємств призвело того, що електроніка, комп’ютерна, побутова та автомобільна техніка Японії масово заволоділи ринками по світу.
