Київ – Українська армія відновила боєздатність після Іловайського «котла» та подальшого відступу – запевнив журналістів президент Петро Порошенко, передаючи армії чергову партію військової техніки. Водночас отримані ресурси не є достатніми для звільнення окупованої проросійськими бойовиками частини Донбасу, вважають експерти. Тоді як і волонтери, і командири підрозділів наголошують, що у збільшенні боєздатності ключову роль мають грати бойовий досвід та навчання за міжнародними стандартами.
Із вересня по січень українська армія повністю відновила боєздатність, впевнений президент України Петро Порошенко. Про це він повідомив журналістам, передаючи військовим понад сто одиниць нової та модернізованої техніки на Житомирщині.
«Поки у нас йдуть активні бойові дії, у нас повністю відновлена боєздатність підрозділів, тому що на 5 вересня у нас залишалося 20% техніки від потрібного боєкомплекту. Сьогодні є 100%, є чим себе захищати», – сказав Порошенко.
Сьогодні є чим себе захищатиПетро Порошенко
І додав, що попри перемир’я в українських військових є наказ відкривати вогонь у відповідь на атаки супротивника. За словами українського президента, окрім бронетехніки і гармат, Збройні сили та бойові підрозділи МВС за три місяці отримали, зокрема, системи контрбатарейної та контрмінометної боротьби, сучасні снайперські гвинтівки, а також встигли підвищити свій професійний рівень.
У цьогорічному бюджеті на національну безпеку та оборону закладено трохи більше 90 мільярдів гривень, це найбільша сума від початків української незалежності.
Проте заява президента про повне відновлення боєздатності української армії є занадто оптимістичною, зауважив у коментарі Радіо Свобода співдиректор програм з міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник.
Реальний стан Збройних сил на час Іловайської операції не відповідав потребам державиОлексій Мельник
«Нова техніка (яку вояки отримали за три місяці) чисельно може й відповідає втраченій. Але ми маємо розуміти, що реальний стан Збройних сил на час Іловайської операції, наприклад, не відповідав потребам держави. Тому заява президента є досить оптимістичною», – наголошує експерт.
Олексій Мельник пояснює: неповний рік, який минув від початку російської агресії проти України – недостатній час для створення сучасної боєздатної армії практично з нуля. Оскільки простий стрілець має навчатися півроку, професійний бойовий льотчик – сім років, зазначає експерт, відтак нині можна говорити лише про часткове посилення боєздатності українських Збройних сил, які досі не вповні відповідають викликам, що стоять перед ними.
Українська армія має найцінніший в Європі досвід – волонтер
Дещо інші критерії оцінки боєздатності української армії пропонують волонтери. Співзасновник одного з благодійних фондів з допомоги бійцям, волонтер Мирослав Гай наголошує, що нині варто оцінювати спільну боєздатність Збройних сил та Нацгвардії, враховуючи як їхнє забезпечення, так і досвід реальної війни, який отримали вояки.
За минулі півстоліття таких масштабних бойових дій, та ще й проти сильнішого супротивника, не вела жодна армія ЄвропиМирослав Гай
«Українська армія та Нацгвардія вже здатні впоратися з бойовиками, які діють на Донбасі, але їхня боєздатність недостатня, щоб одночасно протистояти регулярним підрозділам російської армії: через брак систем протиповітряної оборони, малу кількість авіації й відсутність тактичної ядерної зброї, яка може бути застосована у конфлікті на Донбасі. Водночас, за минулі півстоліття таких масштабних бойових дій, та ще й проти сильнішого супротивника, не вела жодна армія Європи. Унікальний бойовий досвід отримали і добровольчі батальйони, і неофіційні українські формування, такі як Добровольчий корпус «Правий сектор», – підсумовує волонтер.
Він наголошує, що українська армія та Нацгвардія потребують передовсім доозброєння, після чого зможуть успішно виконати ті завдання, які стоять перед ними на Донбасі.
Про зростання боєздатності підрозділів армії та МВС говорять і самі вояки. Однак вони наголошують, що головна робота у цій сфері ще попереду. Про стан військових частин та підрозділів МВС на лінії фронту Радіо Свобода розповів командир батальйону «Київ-2», який бере участь в обороні Волновахського району на Донеччині, Богдан Войцеховський.
Армія має бути професійною. Краще мати на фронті 50 тисяч професіоналів, ніж 150 призовників «від плуга»Богдан Войцеховський
«Ситуація є набагато кращою, ніж була на початку осені. І наш, й інші підрозділи мають що їсти, що одягнути, чим стріляти. З’явилося важке озброєння. Але ще багато роботи попереду. Армія має бути професійною, потрібна серйозна підготовка. Краще мати на фронті 50 тисяч професіоналів, ніж 150 призовників «від плуга».
І комбат батальйону «Київ-2», й інші співрозмовники Радіо Свобода наголошують, що найважливішим для розвитку українських Збройних сил є не лише збільшення фінансування чи нова зброя, а й набуття навичок та навчання на основі міжнародного досвіду. Перші кроки вже зроблені: днями до України прибули військові консультанти США, які, зокрема, навчають українських вояків користуватися протимінометними радарами, які почали надходити до України в рамках військово-технічної допомоги США. Подібну технічну й консультаційну допомогу Україні почала надавати й Литва, визнають президенти обох країн. Яке саме озброєння Україна отримує від Литви – не розголошують.
