Київ – Міністерство освіти заявило, що почало «ламати хребет корупції». І йдеться у цьому випадку не про хабарі викладачам, а про набагато більші схеми на високому рівні: друк підручників, закупівлю шкільних автобусів, відчуження приміщень, позбавлення ліцензії вишів. Але у Міністерства немає правоохоронної функції, кажуть експерти. Тому антикорупційні бажання освітян можуть швидко розсипатися через небажання працівника прокуратури чи суду.
Однією із основних корупційних схем, за які взялось Міністерство освіти і науки в рамках своєї антикорупційної кампанії, стала закупівля підручників. Майже півроку знадобилось керівництву на те, щоб домогтися ліквідації Інституту інноваційних технологій та змісту освіти, яка пов’язана з численними непрозорими процедурами закупівлі та друку підручників (до прикладу: 153 помилки і неточності були допущені на 149 сторінках підручника з математики для 1-го класу і його ціну у більше, ніж 500 гривень). На базі ліквідованого інституту працювало 612 співробітників, що у два рази більше ніж у самому міністерстві, каже заступник міністра освіти Інна Совсун.
Кількість штатних одиниць скорочується, а зарплатний фонд залишається без змін. У таких умовах ми зможемо забезпечити більш-менш нормальну оплату працю людям, від яких будемо вимагати зовсім інших стандартів роботиІнна Совсун
«В Інституті інноваційних технологій і змісту освіти було 612 ставок. Для порівняння скажу, що в міністерстві у нас працює трохи менше 300 осіб. Тобто він фактично був вдвічі більшим. Тепер кількість штатних одиниць скорочується, а зарплатний фонд залишається без змін. У таких умовах ми зможемо забезпечити більш-менш нормальну оплату працю людям, від яких будемо вимагати зовсім інших стандартів роботи», – каже Совсун.
На базі ліквідованого інституту створять дві нові установи: Інститут модернізації змісту освіти, що займатиметься розробкою навчальних планів, програм та підручників, а також Інститут освітньої аналітики, яикй накопичуватиме всі статистичні дані.
Генпрокуратура вже працює в КУКу
Боротьбою з корупцією пояснюють і ануляцію ліцензії приватного вишу Київського університету культури, більш відомого як КУК. Студенти перші три курси були зараховані до КУКу, за що платили чималі гроші. Однак за фактом – навчання проходило на базі державного вишу. Відтак за такої схеми «справжній» університет культури щорічно недоотримував десятки мільйонів.
«Дані, зазначені щодо професорсько-викладацького складу, вони ідентичні (у обох вишів – ред.) Дані про результати курсових робіт є ідентичними, кількість студентів, які навчалися в цих двох навчальних закладах – у приватному і державному – вона також ідентична. Починаючи з 2010 року, там не видали жодного диплома бакалавра, спеціаліста чи магістра. Уже в середу, 26 листопада, до нас звернулася Генеральна прокуратура, і вона вже працює у цій справі, відстежуючи й інші питання, пов'язані з діяльністю цього вишу», – повідомив заступник міністра освіти Андрій Гевко.
Звітують у міністерстві і про звільнення низки конкретних керівників, ймовірних корупціонерів. Так, віднедавна не працюють керівники кадрового департаменту, департаменту загальної середньої освіти, департаменту ліцензування наукової діяльності. Також звільнені попередні керівники Українського центру оцінювання якості освіти, Державної інспекції навчальних закладів, Навчально-методичного центру з питань якості освіти і Комітету фізичного виховання. А ще низка ректорів, серед яких ректори трьох кримських вишів та ректор Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ.
Боротьба з корупцією в освіті як зішкрябування поверхні
Такий повномасштабний наступ на корупцію в освіті Єгор Стадний з Центру дослідження суспільства порівнює зі «шкрябанням твердої поверхні». У цьому завданні з очищення половину справи повинні зробити правоохоронці, вважає він.
Дуже великий пласт роботи не може зробити Міністерство освіти. Це можуть зробити лише правоохоронні органи. Тепер питання: чи готові наші правоохоронні органи працювати з чистими рукамиЄгор Стадний
«Дуже великий пласт роботи не може зробити Міністерство освіти. Це можуть зробити лише правоохоронні органи. Тепер питання: чи готові наші правоохоронні органи працювати з чистими руками і викривати всі ці схеми?», – запитує Стадний.
Показником ефективності механізмів боротьби з корупцією в освіті він називає створення абсолютно нового, незалежного від міністерства Національного агентства з забезпечення якості вищої освіти. Саме мало би опікуватися акредитацією і виявляти порушення. Втім, за найоптимістичнішими прогнозами працювати воно почне не раніше 2016 року, каже Єгор Стадний.
Оцінюючи намагання міністерства у боротьбі з корупцією, варто пам’ятати, додає експерт, що так звані перевіряльники, яких вимушене залучати міністерство – це люди, що теж працювали за старої влади і системи.
