Київ – Верховний суд України звернувся до Конституційного суду щодо відповідності окремих положень закону «Про очищення влади» Конституції. Експерти та політики називають таке звернення свідченням небажання суддів проходити люстрацію. Між тим, експерти звертають увагу на те, що закон про люстрацію в теперішньому вигляді створює чимало проблем не стільки для судочинства, скільки для державної служби.
Учасники пленуму Верховного суду звернулися до Конституційного суду з поданням про відповідність Основному законові чотирьох положень закону про люстрацію. За таке рішення проголосували 27 членів Верховного суду, 15 – були проти.
Один із ініціаторів ухвалення закону «Про очищення влади», очільник Люстраційного комітету Єгор Соболєв наголошує, що пленум ВСУ «переживає за всі пункти, які стосуються суддів у законі про люстрацію». На його думку, суддівська система не використала для очищення «шанс, наданий законом про відновлення довіри до судової системи», а тепер «всією своєю поведінкою показує, що вона не хоче проходити і люстрацію».
Судді не хочуть розкривати джерела статків?
Напряму закон про люстрацію зачіпає лише тих суддів, які причетні до ухвалення неправових рішень під час революційних подій на Майдані. Як каже вчений-правник Микола Хаварнюк, «ідеться про конкретних суддів, які виносили конкретні неправосудні рішення».
Натомість журналіст Дмитро Гнап, який спеціалізується на антикорупційних розслідуваннях, зазначає, що закон серед іншого зобов’язує й суддів пройти майнову люстрацію – пояснити джерело своїх статків.
Від коментарів щодо того, яким може бути рішення Конституційного суду з приводу закону про люстрацію, експерти утримуються. Зауважимо, що суддів Конституційного суду закон безпосередньо не торкається, адже їх призначають за квотами президент, парламент та з’їзд суддів.
Утім, Дмитро Гнап наголошує на тому, що суддівському корпусу притаманна неабияка корпоративність.
Суддівська корпорація дуже закрита і консолідована. Міцно тримаються, як реп’яхи одне за одного. Є цілі суддівські династії, які родичаються одна з одноюДмитро Гнап
«Суддівська корпорація дуже закрита і консолідована. Судді один одного не здають – вони міцно тримаються, як реп’яхи одне за одного. Є цілі суддівські династії, які родичаються одна з одною. Це поширена практика, коли діти суддів вищих спеціалізованих судів починають свою роботу в судах першої інстанції», – розповідає він.
Люстрація: старі правила для нових людей
Між тим, керівник Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко зазначає, що закон про люстрацію створює великі проблеми насамперед для державної служби.
«Він міг би нормально спрацювати, якби ухвалювався в пакеті із реформою системи управління і, принаймні – закону про державну службу. Тоді було б зрозуміло, що ми хочемо, щоби хтось пішов, а нові люди працювали за новими правилами. А коли ми лишаємо старі правила і стару систему, але раптом виганяємо людей, які здебільшого непогано навчилися в цій системі працювати – то незрозуміло, чого ми досягаємо такою люстрацією?» – зауважує експерт.
Закон «Про очищення влади» парламент ухвалив у вересні, а в жовтні – після підписання президентом – він набув чинності. Закон визначає порядок та принципи проведення перевірки державних службовців та прирівняних до них осіб. Ті, хто не пройшов перевірку, підлягають звільненню та не зможуть обіймати посади 5 чи навіть 10 років.
На цю ж тему:
14.11.2014
