Російськомовним є все населення України – Головатий

Київ – Конституційний суд України готує до розгляду справу щодо відповідності Конституції закону «Про засади державної мовної політики», відомого широкому загалу як закон Ківалова-Колесніченка. Зробив він це за поданням 57 народних депутатів. Нині цей закон є чинним. Думки експертів щодо доцільності такого подання розділилися. Одні вважають це правильним кроком, оскільки закон є повністю неконституційним, інші ­– прогнозують, що це може знову збурити суспільство.

Екс-депутат, екс-регіонал, а нині член російської партії «Родина» Вадим Колесніченко вже півроку, як поміняв батьківщину – з України на Росію. Але справа його живе на українських теренах. Мовний закон його авторства та Сергія Ківалова, що збурив свого часу суспільство і викликав акції протесту, знову – на порядку денному.

Конституційний суд відкрив провадження щодо відповідності Конституції України закону Ківалова-Колесніченка «Про засади державної мовної політики». Справу готують для розгляду на пленарному засіданні суду.

З-поміж підписантів подання – депутат ВО «Свобода» Юрій Сиротюк. Він пояснив Радіо Свобода свою мотивацію: ​«Він за матеріальним і процесуальним правом, за змістом і за формою ухвалений у неконституційний спосіб. Ми очікуємо висновку Конституційного суду, і, нарешті, поставимо хрест на цій ганебній історії».

Верховна Рада 23 лютого визнала цей мовний закон таким, що втратив чинність. Ініціатором законопроекту про його скасування був депутат «Батьківщини» В’ячеслав Кириленко. Російська пропаганда подала це рішення як «заборону російської мови» в Україні та тріумф націоналістичних сил. 3 березня виконувач обов’язків президента Олександр Турчинов заявив, що не підпише рішення Верховної Ради про скасування закону. Таким чином, наразі він діє далі.

«У нас стільки людей лежить у землі похованих, що вже соромно чогось боятися» – Сиротюк

Юрій Сиротюк вважає, що саме через те, що в Україні не були захищені права, зокрема й мовні, українців у Криму й на Донбасі, сьогодні вони зазнають страждань. Депутат також зауважує, що закон має бути скасований хоча б з поваги до члена Небесної Сотні, активіста «Свободи» Олександра Капіноса. Хлопець загинув 19 лютого на Майдані. У 2012-му він 12 днів голодував на знак протесту проти закону Ківалова-Колесніченка.

«Якби 25 % населення Криму (етнічні українці – ред.) мали право на ідентичність, на рідну мову, на освіту й на газету, то ті 25% зі зброєю у руках стали б захищати Україну. Але ми не захистили цього права наших братів і сестер-українців. Ми дозволили їх топтати: спочатку душі, потім – тіла. Тому я не побоююся. У нас стільки людей лежить у землі похованих, що вже соромно чогось боятися», – каже Юрій Сиротюк.

Соболєв: поділ полягає не в мові, а в тому, патріот ти чи ні

Голова фракції «Батьківщини» в парламенті Сергій Соболєв каже, що про депутатське подання щодо закону Ківалова-Колесніченка йому нічого не відомо. На пряме запитання Радіо Свобода, чи потрібно, на його думку, нині знову торкатися цього закону, він зауважив, що не вірить, що мовне питання може щось спровокувати. І взагалі, мова, на його переконання, не є визначальним фактором у нинішніх процесах в Україні.

«Такі ситуації вирішуються залежно від того, чи підтримує населення Україну як таку. Сьогодні ми вже сформовані як нація політична, незалежно від того, якою мовою ми спілкуємося. Всі визнали українську як державну, особливо після всіх подій останнього року. Ми всі об’єдналися в одній країні. Поділ полягає в дещо іншому. Симоненко, комуніст, або якийсь регіонал розмовляє українською. Чи від того вони стали більшими українцями? Навряд чи. А хтось спілкується російською. Головне – щоб людина була патріотом», – вважає Сергій Соболєв.

Закон Ківалова-Колесніченка цілком неконституційний – юрист

Екс-міністр юстиції, народний депутат 1–6-го скликань Сергій Головатий є автором альтернативного мовного законопроекту «Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні». Юрист вважає, що депутати, автори подання до Конституційного суду, вчинили правильно.

«Закон Ківалова-Колесніченка цілком неконституційний, починаючи з його назви. Їхній закон називається «Про засади державної мовної політики». Законом засади цієї політики не визначаються. Засади державної мовної політики визначені двома статтями Конституції України: статтею 10-ю та 92-ю. Відповідно до статті 10, єдиною державною мовою в Україні є українська. Всі інші мови, включно з російською, – це мови національних меншин», – зауважує юрист.

Сергій Головатий водночас наголошує, що майже все населення України є російськомовним. Статус регіональної мови російській його варіант мовного закону не надає. Для неї, як наголошує юрист, має бути розроблений порядок або режим застосування в певних громадах, як, зрештою, і для інших мов національних меншин.

«Наші політичні опоненти або, скажімо, ті хто розколюють Україну навпіл, часто вживають поняття «російськомовне населення». В Україні таким населенням є практично все населення країни, оскільки у нас майже кожен володіє російською на відповідному рівні», – зауважує Сергій Головатий.

Закон Ківалова-Колесніченка треба не скасувати, а доопрацювати – Фесенко

Політолог Володимир Фесенко вважає, що якщо спиратися саме на критерій процедури ухвалення закону, то так само, як і мовний закон, у неконституційний спосіб нещодавно був ухвалений закон «Про очищення влади».

Експерт прогнозує, що скасування закону «Про засади державної мовної політики» спричинить «нову колотнечу» в суспільстві й буде використане російською пропагандою, несхвально до цього можуть поставитися і в країнах ЄС. Депутатське подання до Конституційного суду він називає «виборчою технологією ВО «Свобода».

«У кризі, яка починалася в Криму й перейшла на Донбас, формально, як привід було використано саме скасування цього закону Ківалова- Колесніченка. На мій погляд, цей закон треба не скасовувати, а доопрацювати, зберігши статус російської в російськомовних регіонах», – переконаний експерт.

4 березня парламент створив тимчасову спеціальну комісію для підготовки проекту нового закону про розвиток і застосування мов в Україні.

Закон «Про засади державної мовної політики» встановлює, що державною мовою є українська, але водночас істотно розширює використання регіональних мов. За словами критиків, закон передбачає утиски державної української мови й натомість переваги для російської.

Під час процедури голосування за нього використовувалися картки відсутніх у залі парламенту депутатів.