Київ – Cолдати, гвардійці, добровольці вирушають на Донбас для оборони держави, не замислюючись про те, чи зможе ця держава утримувати своїх захисників. А у тилу, тим часом, їхні родини часто «штурмують» державні інституції і волонтерські організації, намагаючись збагнути, як прожити родині з невиплаченим кредитом, що робити, коли годувальник загине на війні або повернеться додому інвалідом. З цього приводу правники і волонтери кажуть, що найскладніше – не зібрати кошти на бронежилет для солдата, а обійти бюрократичну систему, яка гальмує введення у дію законів про соціальний і правовий захист військовослужбовців та їхніх родин.
Самі солдати про гроші говорити не люблять.
Буває, що немає грошей, щоб купити щось необхідне. Самі по 50 гривень, по 100 гривень позичаємо хто у когоЄвген Шевченко
Доброволець, сержант, учасник воєнних дій на Донбасі Євген Шевченко в інтерв’ю з Радіо Свобода розповів: «Грошей взагалі немає, їх бракує. І дуже добре, що нам волонтери навіть такі речі, як цигарки, надсилають. Тому що для тих хлопців, які курять, це дуже важливо. Буває, що немає грошей, щоб купити щось необхідне. Самі по 50 гривень, по 100 гривень позичаємо хто у кого. Така ситуація. За три місяці нам видали перший раз десь пару тижнів тому зарплату, так би мовити. Там тисяча сто з чимось гривень. Але відрахували якісь податки. І на руки видали 980 гривень. Це перший раз на третьому місяці нам видали.
– Ви розумієте, що Ви зараз таку «річку» добровольців зупинили, тих, хто думали заробити на Донбасі грошей? Хоча, кажуть, до вас стоїть черга.
– Так, стоїть черга. Хто не отримував жодного разу зарплату, 2400 гривень мали видати. Сказали вибачте, хлопці, грошей немає, їдьте по домівках. Мої хлопці приїхали і мали отримали, так би мовити, «бойові». Ті, хто не отримував жодного разу зарплату, 2 400 гривень мали видати. Принаймні, нараховано. Але сказали, що, вибачте, хлопці, грошей немає, їдьте по домівках. Нам дали 2-3 дні на відпочинок. Ось ми і роз’їхалися.
Той факт, що воякам в зоні ведення бойових дій не виплачують армійською мовою «грошового забезпечення», в Міністерстві оборони підтвердили. Щоправда, пояснили, що за станом на початок липня, це стосувалося лише кількох сотень вояків, і то головним чином через те, що важко привезти гроші на передову.
Наприкінці серпня більш реалістичне пояснення того, чому грошей воякам не виплачують систематично, дала Генеральна прокуратура, яка повідомила про взяття під варту начальника фінансово-економічної служби однієї з військових частин, який, за словами прокуратури, привласнив понад 210 тисяч гривень.
Як повідомив заступник директора департаменту правового забезпечення Міноборони Віктор Левчук, учасники АТО (мобілізовані до армії і добровольці) мали би отримувати грошове забезпечення нарівні з тими військовослужбовцями, які проходять службу за контрактом.
Ті з бійців, хто знаходиться у зоні АТО, отримують стовідсоткову винагороду – мова іде про подвійне грошове забезпеченняВіктор Левчук
«У першу чергу, військовослужбовці отримують грошове забезпечення, нарівні з контрактниками. Ті з бійців, хто знаходиться у зоні АТО, отримують стовідсоткову винагороду – мова іде про подвійне грошове забезпечення», – пояснив ЗМІ представник Міноборони.
Розрахунки витрат і зарплат
Мінімальний розмір грошового забезпечення військово-службовця-контрактника, як і призваного із запасу, на сьогодні становить 2300 гривень. Для учасників АТО його збільшено на 100 відсотків, але не менше від 3000. Іншими словами, до 2300 гривень додаються ще три тисячі, пояснив Левчук.
При цьому за усіма учасниками АТО упродовж року зберігається середній розмір заробітної плати, яку вони отримували за місцем роботи. Їм не нараховують штрафні санкції, пеню за невиконання їхніх зобов’язань перед різними підприємствами, організаціями і установами всіх форм власності. Будь-які порушення цих вимог з боку різних установ держава карає згідно законодавства, зазначив Левчук.
Щодо інших соціальних виплат і пільг, то Верховна Рада України ще 5 червня змінила деякі закони, що стосувалися пільг для бійців, які беруть участь в антитерористичній операції (АТО), чи то у воєнних діях, та членів їхніх сімей. Як повідомив доповідач законопроекту, народний депутат, перший заступник голови парламентського Комітету з питань національної безпеки і оборони Віктор Развадовський, закон дозволяє час проходження військової служби в особливий період зараховувати до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, тощо.
«Забезпечується право на соціальний захист членів сімей військовослужбовців під час виконання військовослужбовцями свого конституційного обов’язку – захисту територіальної цілісності і незалежності України», – розтлумачив Развадовський колегам-депутатам і журналістам.
Бюрократія проти закону і суспільства
Щоправда, щоб отримати пільги, потрібно спочатку отримати статус. А правники зазначають, що це дуже непросто. Часто учасник бойових дій не може отримати відповідний статус, через що у разі поранення або загибелі його, родина не зможе отримати державної компенсації. Захистити права учасників АТО просять їхні рідні членів Харківської правозахисної групи. І, за словами керівника групи Євгена Захарова, мова іде не лише про правильне заповнення документів, необхідних для отримання бійцем статусу учасника бойових дій або для виплати родині пораненого солдата компенсацій – ідеться про значно складніші справи.
«Наприклад, військовий льотчик отримав відрядження у Дніпропетровськ, приїхав туди й отримав наказ вилітати на передову (в зону АТО). Його і вважають, що людина у відрядженні у Дніпропетровську, хоча насправді в АТО. І що йому робити, якщо він буде поранений? Статус учасника бойових дій не співпадає з тим, за яким він числиться, і довести протилежне буде складно. І таких історій дуже багато», – розповів правозахисник у розмові з Радіо Свобода.
Останнім часом побільшало випадків, коли місцеві чиновники зволікають з поновленням документів бійцям, які брали участь у воєнних діях на Донбасі. Без цього ані самі бійці, ні їхні родини не зможуть скористатися соціальними правами. які передбачені у законі від 5 червня. Про це Радіо Свобода розповів юрист, голова благодійного фонду «Рідний край» з Волині Василь Яніцький.
«Хлопчина вийшов з оточення. Із сорока чоловік п’ятеро вийшло. Хлопець розповів, що у нього згоріло все, і амуніція, і бронежилет. Немає ні військового квитка, ні паспорту. Зараз хлопчина обходить всі інстанції, щоб документи відновити, бо без них він і його родина не зможуть отримати компенсацій і пільги», – розповів правник.
Родини у бюрократичних лабетах
Родини ж учасників АТО, як і сім’ї поранених і загиблих учасників воєнних дій на Сході країни, мають отримувати державне страхування. Також на місцевому рівні вони отримали право не сплачувати житлово-комунальні послуги, тощо. Детальніше ситуацію громадськості роз’яснила міністр соціальної політики Людмила Денисова.
Допомога при загибелі бійця складає 609 тисяч гривень. Таку суму отримує кожна родина, яка залишилась без такого чоловікаЛюдмила Денисова
«Міністерство соціальної політики опікується цими людьми, тим часом як самими військовослужбовцями опікується Міністерство оборони, – каже вона. – Але уряд, безумовно, виділяє кошти для того, щоб забезпечити всі страхові виплати родинам загиблих військових. Ця допомога при загибелі бійця складає 609 тисяч гривень. Таку суму отримує кожна родина, яка залишилась без такого чоловіка».
Денисова зазначила, що кошти на ці страхові виплати уряд перераховує своєчасно, а нарікання родин, що гроші не надійшли, міністр пояснила бюрократичними процедурами.
Тож з питанням, як отримати страховку або компенсацію на поранених і загиблих родичів, люди звертаються до адвокатів. Останні допомагають заповнити папери, які, щоправда, у самих бійців не завжди зберігаються.
Правники вважають, що тиск української спільноти на відповідні державні інституції і об’єднання зусиль громади і держави – єдина можливість захистити права тих, хто боронить Україні й їхніх родин. Наразі ж, на перешкоді цьому – стара бюрократична машина з корумпованими окремими «ланцюгами».
