Доступність посилання

ТОП новини

Мінськ: великі переговори без швидкого результату


Петро Порошенко, Володимир Путін (праворуч) і канцлер Німеччини Анґела Меркель, Франція, 6 червня 2014 року
Петро Порошенко, Володимир Путін (праворуч) і канцлер Німеччини Анґела Меркель, Франція, 6 червня 2014 року

Президенти України та Росії підтвердили свою участь у переговорах в Мінську 26 серпня за участі високопосадових представників ЄС та президентів Білорусі й Казахстану. Як українські, так і російські експерти вважають, що від початку українсько-російських переговорів не варто очікувати швидких результатів, але сам факт зустрічі вважають важливим кроком до нормалізації міждержавних відносин.

За словами заступника голови президентської адміністрації Валерія Чалого, головним питанням перегорів стане ситуація на Донбасі. За його словами, «жодні економічні та енергетичні питання не можуть обговорюватися без зупинення агресії на Донбасі». Участь у переговорах трьох високопосадовців ЄС Валерій Чалий назвав безпрецедентною.

Одночасне залучення трьох європейських комісарів є безпрецедентним випадком – зазвичай, ЄС таких рішень не приймає
Валерій Чалий

«Одночасне залучення трьох європейських комісарів є безпрецедентним випадком – зазвичай, ЄС таких рішень не приймає. Будуть одночасно верховний представник із закордонних справ і політики безпеки Катрін Аштон, віце-президент Європейської комісії – комісар з енергетичних питань Ґюнтер Еттінґер і комісар з питань торгівлі Карел де Гюхт. Це дає можливість обговорити комплекс питань. Українська делегація також формується зараз, очолювати її буде президент», – заявляє Валерій Чалий.

Також він назвав важливим залучення до переговорів президентів Білорусі та Казахстану, адже ці держави демонструють позицію відмінну від російської та прагнуть миру в регіоні.

Путін готовий до переговорів, але не до «зливу» Новоросії?

Між тим, експерти поділяють думку, що швидких результатів від перегорів очікувати не варто. Член парламентського комітету у закордонних справах, депутат з фракції «Батьківщина» Володимир Ар’єв вважає, що зараз російський президент не налаштований переглядати свою політику. Змусити Кремль до мирного врегулювання можуть внутрішні проблеми в самій Росії або посилення тиску з боку Заходу, зокрема, надання військової допомоги Україні.

Чим ефективніше діятиме українська армія, чим сильнішим буде спротив ганебній політиці Путіна з боку світового співтовариства – тим ефективнішими будуть переговори
Володимир Ар’єв

«Чим ефективніше діятиме українська армія, чим сильнішим буде спротив ганебній політиці Путіна з боку світового співтовариства – тим ефективнішими будуть переговори. Але, думаю, це початок тривалого забігу», – каже народний обранець.

Політолог Вадим Карасьов також не очікує від переговорів швидких результатів, хоча й наголошує, що Москва демонструє певну готовність до перемов.

Можна очікувати початку довготривалого мирного процесу
Вадим Карасьов

«Можна очікувати початку довготривалого мирного процесу. Путін готується до перемовин – тому він забрав з Донбасу Стрєлкова і Бородая та поставив там людей маловідомих. А з іншого боку, в Порошенка є військові успіхи, хоча б часткові», – каже експерт.

Московський експерт у галузі українсько-російських відносин Андрій Окара вважає, що, виходячи із наявної ситуації, сам факт переговорів є великим кроком вперед, навіть якщо ні до чого домовитися не вдасться.

Примирення фактично означатиме «злив» проекту під назвою Новоросія».
Андрій Окара

«Те, що ні про що суттєве не домовляться, то я в цьому переконаний. Бо зараз така патова ситуація: примирення фактично означатиме «злив» проекту під назвою Новоросія», – вважає він.

На думку Андрія Окари, поразка проекту «Новоросія» означатиме для Путіна особисту політичну поразку, а до визнання власної поразки він навряд чи зараз готовий.

  • Зображення 16x9

    Дмитро Шурхало

    Співпрацюю з Радіо Свобода, був кореcпондентом і редактором (2008–2017), зараз веду програму «Історична Свобода». Спеціалізуюсь на політиці та історії. Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники».

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG