Київ – Сьомого липня європейські ЗМІ повідомили, що німецька енергетична компанія E. Оn Global Commodities SE подала позов на російський «Газпром» до стокгольмського арбітражу. Німці вимагають переглянути ціни за довгостроковими контрактами, щоб забезпечити можливість купувати російський газ за конкурентоспроможними, ринковими цінами. Щоправда, німецькі і російські журналісти наразі не отримали коментарів від сторін конфлікту. Натомість, вони співвіднесли наведену вище інформацію з ініціативою прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска – створити європейський енергетичний союз. У статті для британського видання Financial Times Туск завданням такого союзу назвав незалежність Євросоюзу від постачань енергоресурсів із Росії з огляду на події в Україні.
Політика російського «Газпрому» в Україні та Євросоюзі все більше нагадує «газоват», тобто – енергетичну війну, зазначають експерти у Києві. Вони схвально оцінюють пропозицію прем’єр-міністра Польщі щодо створення європейського енергетичного союзу, тим більше, що утворені раніше банківський союз ЄС і об’єднання Євроатом довели свою спроможність.
Розв’язати енергетичні – і не лише – конфлікти й протиріччя між Євросоюзом і Росією, між Україною і Росією можна, якщо забезпечити прозорість енергетичного ринку, з одного боку, і реформувати українську енергетичну систему, з другого. Так вважає експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Василь Філіпчук.
За нинішніх умов вирішення проблеми енергетичних відносин українців та європейців із Росією просте – це повна лібералізація енергетичного, газового ринкуВасиль Філіпчук
«За нинішніх умов вирішення проблеми енергетичних відносин українців та європейців із Росією просте – це повна лібералізація енергетичного, газового ринку. Тим більше, якщо ми впроваджуємо Третій європейський енергопакет, ми зобов’язані усунути з нашого енергетичного сектору таку компанію, як «Нафтогаз». Ми повинні розбити її на три різні компанії, розділити між ними функції видобутку, транспортування і продажу вуглеводів. І у цій ситуації зникає «Нафтогаз» як структура, що виступала переговорною стороною з «Газпромом», – зазначив Філіпчук у розмові з Радіо Свобода.
Експерт також наголосив, що, згідно положень Третього енергопакету, українці зобов’язані допустити на енергетичний ринок держави усіх кваліфікованих операторів, які створять конкурентосмпроможне середовище.
Президент київського Інституту енергетичних досліджень Олександр Нарбут вважає, що європейські партнери України повинні активно долучати Київ до будь-яких дій, спрямованих на врегулювання енергетичних проблем. При цьому зрозуміло, що керівники «Газпрому» навряд чи знайдуть спільну мову з українською стороною, яку керівництво Росії звинувачує у віроломстві – адже Україна збільшує реверс газу з Європи. І має на це повне право, наголошує Нарбут.
Реверс газу з ЄС в Україну не може бути предметом претензій з боку «ГазпромуОлександр Нарбут
«Фахівцям уже давно відомий маршрут постачання газу з боку Словаччини і ті гілки нашої ГТС, які перетинають українсько-словацький кордон. Використання навіть однієї з них у реверсивному режимі дозволяє отримати, по суті, нове джерело, новий маршрут постачання газу з Європи до України, – наголосив експерт. – І що би не казав глава російського «Газпрому» Олексій Міллер, юридично він абсолютно чистий і прозорий. До того ж, реверс газу з ЄС в Україну не може бути предметом претензій (з боку «Газпрому»), оскільки європейські компанії давно працюють на портфельної основі. Вони купують газ у свій енергетичний портфель з різних джерел, а «Газпром» – це всього лише один із постачальників».
Трикутник «Україна – Росія – ЄС» подібний до Бермудського?
Серед українських експертів побутує і така думка, що зовнішня енергетична політика Євросоюзу саме в українському її аспекті може наштовхнутись на протидію не лише з боку Москви. Наразі, у Києві фахівці не помічають єдності серед європейських політиків у питанні підтримки антитерористичної операції, яку на Сході України проводять українські силовики проти місцевих сепаратистів і російських найманців.
Так, у «старій Європі» є держави, які підтримують політику Кремля. Також, якщо не проросійську, то принаймні нейтральну позицію щодо української проблематики зайняла Німеччина, основний донор Євросоюзу.
«На сьогодні Німеччина виявилась найбільш спроможною економічно, а отже, політично найбільш вагомою країною Євросоюзу. Звичайно, в ЄС є інші держави, чия економічна вага не піддається сумніву – це Франція, Італія, Великобританія. Аале ці країни через певні обставини виявились дещо поза рамками європейського процесу у сенсі скеровування основних трендів, основних напрямків думки. Тож Німеччина переконливо зайняла нішу держави-лідера, без думки якої фактично не вирішується жодне найважливіше питання. Але Німеччина, як і кожна демократична держава, має у рамках свого суспільства величезну кількість думок. Через це формування зовнішньої політики Берліна на сучасному етапі не проходить аж так легко», – зазначив керівник благодійного фонду «Майдану закордонних справ» Богдан Яременко у коментарі для Радіо Свобода.
На його думку, російська агресія проти України примушує багатьох німецьких політиків, дипломатів, інтелектуалів переосмислити і ставлення до Кремля, і стосунки з Києвом.
Заступник голови адміністрації президента України Валерій Чалий радить «не розколювати» Євросоюз за українською проблематикою, а збільшувати кількість українських союзників у країнах ЄС. Тим більше, що мирний план президента Порошенка (з урегулювання конфлікту на Сході України) підтримала вся європейська спільнота.
«Стосовно позицій Німеччини і Франції, то зараз їхня посередницька функція відбувається у форматі встановленої у Нормандії (під час зустрічі Порошенка з Путіним за сприяння керівництва ФРН і Франції)» – пояснив Чалий на одному з телевізійних ток-шоу.
На думку Чалого, такий формат, можливо, не є оптимальним. Але поки що він дає певні результати.
Але більшість українських експертів визнають, що унаслідок анексії Росією Криму і дестабілізації ситуації на Сході України європейська політика сусідства розладналась,продемонструвавши свою неефективність у царині регіональної безпеки. У найближчий час може зазнати краху вибудувана європейцями енергетична політика. Щоб уникнути цього, потрібні довгострокові кардинальні зміни в енергетиці європейського континенту і формування в Євросоюзі єдиного підходу до агресивної зовнішньої політики Росії відзначили фахівці.
