Київ – Визначення прав коаліції та опозиції в парламенті, вибори за відкритими списками та коаліція на індивідуальній основі, а також децентралізація влади за схемою регіон-район-громада. Передумовою реформи державного управління мають стати дострокові вибори парламенту та місцевих рад. Такі ініціативи виголосив у четвер президент Петро Порошенко на засіданні Парламентської асамблеї Ради Європи. Експерти зазначають, що провести свої ініціативи через парламент главі держави буде складно. Що ж до адміністративної реформи, то тут вирішальне значення матиме те, як розподілять повноваження між територіальними одиницями.
Верховну Раду мають обирати на пропорційній основі й за відкритими списками. Уряд попередньо формуватиме прем’єр-міністр і затверджуватиме парламент. Президент має зберегти повноваження контролю. Таку модель влади передбачає запропонована Петром Порошенком конституційна реформа.
«Я переконаний у тому, що парламент має обратися за новим законом – на пропорційній основі, за відкритими списками», – каже глава держави.
Повноваження президента – під особливою увагою
На думку Петра Порошенка, коаліція повинна формуватися не фракціями, а на основі індивідуального членства. Права парламентської коаліції та опозиції мають бути визначені в регламенті Верховної Ради.
Коментуючи ініціативи глави держави, експерти зазначають, що впродовж останніх років було кілька спроб здійснити конституційну реформу, але жодна з них не була звершена. Тож запропонована схема розподілу повноважень навряд чи стане остаточною.
«Ще одна тема, довкола якої буде багато дискусій, – повноваження президента», – припускає політолог Володимир Фесенко, коментуючи конституційні ініціативи глави держави. – Якщо порівнювати з Конституцією 1996 року – повноваження менші. Але, в порівнянні з Конституцією 2004 року – повноваження президента більші».
Спрощення адміністративно-територіальної вертикалі
Також президент ініціюватиме адміністративну реформу, яка передбачатиме запровадження нової системи – регіони-райони-громади. Замість вертикалі державних адміністрацій запропоновано запровадити новий інститут представників президента на рівні регіонів та районів. За словами керівника Центру-політико-правових реформ Ігоря Коліушка, така трирівнева система має значно спростити систему управління.
«Зараз адміністративно-територіальну систему складають села, селища, міста. Райони і райони в містах, області, Автономна республіка Крим, міста Київ і Севастополь. Це призводить до того, що часто ми маємо такі прецеденти, як селище на території міста», – каже він.
На думку експертів, максимум повноважень необхідно залишити на рівні громади. Проте серед чинного політикуму багато тих, хто намагатиметься зберегти максимум повноважень на рівні регіону.
«Прихильники федералізації, керівники областей – таких людей чимало! Це удільні князьки, яки хочуть зберегти максимум повноважень у своїх руках. Щоб область була столицею, яка розпоряджається ресурсами. І я думаю, що в депутатському корпусі таких людей багато. А навіщо їм віддавати усе громадам?» – каже Володимир Фесенко.
Експерти припускають, що саме від розподілу повноважень між регіоном, районом та громадою залежатиме успіх та ефективність адміністративної реформи.
