Київ – Міністерство юстиції ініціюватиме притягнення до відповідальності судді та службових осіб, причетних до спроби звільнити Віктора Лозінського, винного в умисному вбивстві, від відбування покарання. Про це заявив міністр юстиції Павло Петренко, коментуючи ситуацію із достроковим звільненням і повторне запровадження за ґрати колишнього народного обранця. За словами урядовця, цей випадок має стати приводом для подальшого реформування судової системи. Обурення з приводу спроби звільнити депутата-вбивцю висловив і президент, назвавши цей випадок діагнозом судової системи.
У четвер вранці працівники МВС затримали Віктора Лозінського й супроводили його назад до колонії, де він продовжить відбувати покарання.
«Пан Лозінський несподіваним і дивним рішенням суду був звільнений. Рішення суду було зупинене... він був затриманий спеціальною групою кримінального розшуку МВС. На даний момент пан Лозінський повернувся в колонію, де продовжує відбувати покарання», – зазначив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.
Казус із Лозінським спонукає до судової реформи
У 2011 році Віктор Лозінський, який до того встиг бути двічі обраним до парламенту за списками БЮТ та Партії регіонів, був засуджений за умисне вбивство до 15 років позбавлення волі. Невдовзі вирок пом’якшили до 10 років, а 11 червня Віктора Лозінського взагалі звільнили рішенням судді Бориспільського суду Сергія Вознюка начебто за станом здоров’я. Хоча, як стверджує міністр юстиції Павло Петренко, таке рішення суддя ухвалив неправомірно.
«Це приклад того, наскільки хвора зараз судова система. Суддя Вознюк, фактично, творчо підійшов до питання звільнення Лозінського від відбування покарання. При наявності висновків медиків пенітенціарної служби, які зазначили, що з таким діагнозом можна спокійно перебувати в місцях позбавлення волі, цей суддя призначив так звану незалежну експертизу, яка дала йому можливість звільнити особу, яка вчинила умисне вбивство», – розповідає урядовець. Судове рішення про звільнення вбивці оскаржила прокуратура, а відтак воно не набуло чинності, стверджує міністр юстиції. За його словами, ситуація зі звільненням вбивці має стати черговим приводом для негайного продовження судової реформи.
Обурення з приводу історії зі звільненням Віктора Лозінського висловив і президент Петро Порошенко. «Неможливо уявити собі яскравіший за своїм негативом приклад, який би ілюстрував критичний стан судової системи. Лозінський – це її промовистий діагноз», – цитує главу держави його прес-служба. З огляду на ситуацію, Петро Порошенко закликав пришвидшити судову реформу, назвавши її пріоритетною.
Тепер замість влади на суддів тисне натовп – правозахисник
В Україні за станом здоров’я звільняють, як правило, невиліковно хворих, «які ось-ось мають померти», зазначає голова Української гельсінської групи Євген Захаров. За його словами, нова влада наразі дуже мало зробила для реформування судової системи, а судді, в свою чергу, почуваються непевно.
«Ухвалили закон «Про відновлення довіри до судової влади», який насправді викликає багато запитань. На мій погляд, серйозного впливу цього закону на стан судової влади не сталося», – зазначає Євген Захаров.
Як зазначає правозахисник, навряд чи є підстави говорити про зменшення корумпованості судової системи. Тиск влади на суддів зменшився і водночас почастішали випадки, коли судді ухвалюють рішення під тиском натовпу.
У четвер вранці працівники МВС затримали Віктора Лозінського й супроводили його назад до колонії, де він продовжить відбувати покарання.
«Пан Лозінський несподіваним і дивним рішенням суду був звільнений. Рішення суду було зупинене... він був затриманий спеціальною групою кримінального розшуку МВС. На даний момент пан Лозінський повернувся в колонію, де продовжує відбувати покарання», – зазначив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.
Казус із Лозінським спонукає до судової реформи
У 2011 році Віктор Лозінський, який до того встиг бути двічі обраним до парламенту за списками БЮТ та Партії регіонів, був засуджений за умисне вбивство до 15 років позбавлення волі. Невдовзі вирок пом’якшили до 10 років, а 11 червня Віктора Лозінського взагалі звільнили рішенням судді Бориспільського суду Сергія Вознюка начебто за станом здоров’я. Хоча, як стверджує міністр юстиції Павло Петренко, таке рішення суддя ухвалив неправомірно.
Це приклад того, наскільки хвора зараз судова система. Суддя Вознюк, фактично, творчо підійшов до питання звільнення ЛозінськогоПавло Петренко
«Це приклад того, наскільки хвора зараз судова система. Суддя Вознюк, фактично, творчо підійшов до питання звільнення Лозінського від відбування покарання. При наявності висновків медиків пенітенціарної служби, які зазначили, що з таким діагнозом можна спокійно перебувати в місцях позбавлення волі, цей суддя призначив так звану незалежну експертизу, яка дала йому можливість звільнити особу, яка вчинила умисне вбивство», – розповідає урядовець. Судове рішення про звільнення вбивці оскаржила прокуратура, а відтак воно не набуло чинності, стверджує міністр юстиції. За його словами, ситуація зі звільненням вбивці має стати черговим приводом для негайного продовження судової реформи.
Обурення з приводу історії зі звільненням Віктора Лозінського висловив і президент Петро Порошенко. «Неможливо уявити собі яскравіший за своїм негативом приклад, який би ілюстрував критичний стан судової системи. Лозінський – це її промовистий діагноз», – цитує главу держави його прес-служба. З огляду на ситуацію, Петро Порошенко закликав пришвидшити судову реформу, назвавши її пріоритетною.
Тепер замість влади на суддів тисне натовп – правозахисник
В Україні за станом здоров’я звільняють, як правило, невиліковно хворих, «які ось-ось мають померти», зазначає голова Української гельсінської групи Євген Захаров. За його словами, нова влада наразі дуже мало зробила для реформування судової системи, а судді, в свою чергу, почуваються непевно.
«Ухвалили закон «Про відновлення довіри до судової влади», який насправді викликає багато запитань. На мій погляд, серйозного впливу цього закону на стан судової влади не сталося», – зазначає Євген Захаров.
Як зазначає правозахисник, навряд чи є підстави говорити про зменшення корумпованості судової системи. Тиск влади на суддів зменшився і водночас почастішали випадки, коли судді ухвалюють рішення під тиском натовпу.
