Харків – Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дуня Міятович у вівторок оприлюднить заяву щодо антиукраїнської російської пропаганди. Про це вона розповіла у бесіді з Радіо Свобода. Дуня Міятович називає поведінку більшості російських засобів інформації неприйнятною, але наголошує, що суто відключенням в Україні російських каналів проблеми в інформаційному просторі не вирішаться. Під час візиту представника ОБСЄ у східні регіони України кореспондент Радіо Свобода зокрема запитав пані Міятович, які ключові проблеми українських журналістів вона для себе виділила.
– Від початку мене хвилювали три найголовніші теми: по-перше, безпека журналістів, по-друге, можливість їхнього вільного пересування, і по-третє, вільний обмін інформацією, тобто вільний доступ до усіх джерел. Вже було зроблено кілька заяв щодо насильства над журналістами, щодо атак на них, щодо атак на редакції, щодо вилучення майна, яке належить редакції.
Це неприйнятно. Це – головний посил, який я надсилаю усім сторонам, з якими я спілкуюся. Зокрема, на цьому я наголошую правоохоронним органам, які, на мою думку, мають надавати повну підтримку журналістам у цих справах. В Україні зараз багато проблемних питань, пов’язаних зі свободою слова, але наразі тим основним проблемним моментом, якому ми приділяємо увагу, є безпека журналістів.
– Ви наголошуєте, що російські канали мають бути ввімкнені, але скажіть, де та межа, коли їхня інформація стає зброєю проти українців?
– Це дуже складне питання. Але моя позиція є дуже чіткою і стосується не лише російських каналів, а й телеканалів загалом. Заборона є виправданою лише якщо канал поширює ідеї насильства і закликає до насильства. В іншому випадку канали не можна вимикати. Я вважаю, що протидіяти таким телеканалам можна, протиставляючи факти, подаючи правду, протиставляючи аргументи, які демонструють те, що інформація, яка транслюється іншим телеканалом, не є достовірною.
– Чи має європейська спільнота якісь важелі, щоб спробувати дати сигнал, що пропаганда проти іншої держави – це є зброя?
– Я неодноразово наголошувала, що пропаганда не є прийнятною, пропаганда є злом, але просто брутально відключаючи канали ми не вирішимо проблеми, історія нас цьому багато разів вже вчила. Ми можемо вирішити цю проблему, долучаючись до діалогу, показуючи неправдивість певних закидів, проте грубо відключаючи ми насправді не вирішимо проблеми.
– Пані Міятович, журналісти скаржаться на небезпеку під час роботи, також вони скаржилися, що є беззахисними, коли йдеться про розслідування нападів прокуратурою чи міліцією. Крім того, колеги наголошували, що не мають медичних страховок для себе і своїх родин. Яким чином можна вплинути на українську владу, щоб ці проблеми були вирішені ухваленням відповідних законів?
– Я співпрацюю з органами влади, зокрема, ми працюємо над змінами до чинного законодавства. Ми працюємо з Міністерством внутрішніх справ, працюємо з Генеральною прокуратурою, і я можу зазначити, що є певні позитивні сигнали, які я отримую. Але для мене, звичайно, цих сигналів замало, я хотіла б почути безпосередньо від журналістів, що вони почуваються безпечніше, що у них під ногами твердіший ґрунт для роботи.
Ще одним фактором є єдність журналістської спільноти, здатність журналістів виступати єдиним фронтом. Тому що в такому випадку, дійсно, буде дієвою допомога, яка надходить від Європейських інституцій, зокрема, від Європейської федерації журналістів. Лише в такому випадку допомога буде ефективною.
– Від початку мене хвилювали три найголовніші теми: по-перше, безпека журналістів, по-друге, можливість їхнього вільного пересування, і по-третє, вільний обмін інформацією, тобто вільний доступ до усіх джерел. Вже було зроблено кілька заяв щодо насильства над журналістами, щодо атак на них, щодо атак на редакції, щодо вилучення майна, яке належить редакції.
Це неприйнятно. Це – головний посил, який я надсилаю усім сторонам, з якими я спілкуюся. Зокрема, на цьому я наголошую правоохоронним органам, які, на мою думку, мають надавати повну підтримку журналістам у цих справах. В Україні зараз багато проблемних питань, пов’язаних зі свободою слова, але наразі тим основним проблемним моментом, якому ми приділяємо увагу, є безпека журналістів.
– Ви наголошуєте, що російські канали мають бути ввімкнені, але скажіть, де та межа, коли їхня інформація стає зброєю проти українців?
– Це дуже складне питання. Але моя позиція є дуже чіткою і стосується не лише російських каналів, а й телеканалів загалом. Заборона є виправданою лише якщо канал поширює ідеї насильства і закликає до насильства. В іншому випадку канали не можна вимикати. Я вважаю, що протидіяти таким телеканалам можна, протиставляючи факти, подаючи правду, протиставляючи аргументи, які демонструють те, що інформація, яка транслюється іншим телеканалом, не є достовірною.
Заборона є виправданою лише, якщо канал поширює ідеї насильства і закликає до насильства. В іншому випадку канали не можна вимикати
– Чи має європейська спільнота якісь важелі, щоб спробувати дати сигнал, що пропаганда проти іншої держави – це є зброя?
– Я неодноразово наголошувала, що пропаганда не є прийнятною, пропаганда є злом, але просто брутально відключаючи канали ми не вирішимо проблеми, історія нас цьому багато разів вже вчила. Ми можемо вирішити цю проблему, долучаючись до діалогу, показуючи неправдивість певних закидів, проте грубо відключаючи ми насправді не вирішимо проблеми.
– Пані Міятович, журналісти скаржаться на небезпеку під час роботи, також вони скаржилися, що є беззахисними, коли йдеться про розслідування нападів прокуратурою чи міліцією. Крім того, колеги наголошували, що не мають медичних страховок для себе і своїх родин. Яким чином можна вплинути на українську владу, щоб ці проблеми були вирішені ухваленням відповідних законів?
– Я співпрацюю з органами влади, зокрема, ми працюємо над змінами до чинного законодавства. Ми працюємо з Міністерством внутрішніх справ, працюємо з Генеральною прокуратурою, і я можу зазначити, що є певні позитивні сигнали, які я отримую. Але для мене, звичайно, цих сигналів замало, я хотіла б почути безпосередньо від журналістів, що вони почуваються безпечніше, що у них під ногами твердіший ґрунт для роботи.
Ще одним фактором є єдність журналістської спільноти, здатність журналістів виступати єдиним фронтом. Тому що в такому випадку, дійсно, буде дієвою допомога, яка надходить від Європейських інституцій, зокрема, від Європейської федерації журналістів. Лише в такому випадку допомога буде ефективною.