Брюссель – Вибори до німецького парламенту відбудуться за два тижні, але вже видно, що християнські демократи на чолі з Анґелою Меркель знову випереджають конкурентів. Також зрозуміло, що вплив Німеччини й надалі залишатиметься визначальним в усій політиці Євросоюзу. Як це відобразиться на євроінтеграційних сподіваннях українців, у першу чергу, на результатах Вільнюського саміту?
Задуми євразійської інтеграції, виношувані господарями Кремля, насамперед, вигідні Росії, а не країнам, яких вона туди залучає, – переконаний практично весь політикум Німеччини. Водночас, як стверджує Марія Давидчик, науковий співробітник аналітичного Центру імені Бертольда Бейца, у Берліні вважають, що «митна війна» з Україною чи «калійна війна» з Білоруссю оголили проблеми, що існують у лоні євразійського Митного союзу.
«Видно, що ці країни чинять опір, що існують проблеми, а це може стати стимулом для німецької політики у наданні їм більшої підтримки і навіть наданні конкретніших пропозицій для їхньої подальшої інтеграції до ЄС. Однак, коли йдеться про Україну, то постає питання невиконаних умов для західного вектора інтеграції», – каже експерт.
Тим часом, Німеччина залишається однією з небагатьох країн європейської співдружності, якій «фактор Тимошенко» продовжує диктувати її політику щодо Києва.
Як зазначив у розмови з Радіо Свобода відомий німецький політолог Олександр Рар, інтеграція України до Європи має для європейців важливе значення. Особливо нині, коли простежується різке погіршення російсько-європейських відносин. Тому й перейшла більшість країн ЄС із мови ультиматумів на тему Тимошенко та вибіркового правосуддя – на більш помірковану й геостратегічну риторику. Німеччина до цієї більшості не належить, каже Олександр Рар.
Берлін щодо України стане на бік більшості, але про Тимошенко не забуде – Рар
«Пані Меркель свого часу сказала, що особисто просить українське керівництво відпустити Тимошенко на лікування до Німеччини, що Київ проігнорував, – пояснює експерт. – Німеччина гостріше й частіше, ніж інші, порушувала це питання, і цей фактор залишається для неї дуже критичним. Тож я не виключаю можливості, що Меркель може в останню мить не підписати угоди про асоціацію з Україною. Тоді в Європі станеться розкол».
Але, продовжує берлінський політолог, розколу в Євросоюзі Німеччина теж не бажає, про що свідчить хоча б її позиція у «сирійському питанні». Тому вона, попри все, ще й зважатиме на позицію більшості її європейських партнерів.
Загалом німецькі експерти схильні вважати, що угода з Україною у Вільнюсі підписана буде, у справі Тимошенко до того моменту теж відбудуться зміни. З огляду на це не варто перебільшувати впливу на перебіг Вільнюського саміту нинішніх виборів до німецького парламенту, що відбудуться 22 вересня. Як підсумовує Олександр Рар, праві й ліві політичні течії Німеччини переконані в одному: угоду про асоціацію з Україною треба укласти. Однак, не слід забувати й про проблеми прав людини та демократії, які все ще існують в українському суспільстві.
Задуми євразійської інтеграції, виношувані господарями Кремля, насамперед, вигідні Росії, а не країнам, яких вона туди залучає, – переконаний практично весь політикум Німеччини. Водночас, як стверджує Марія Давидчик, науковий співробітник аналітичного Центру імені Бертольда Бейца, у Берліні вважають, що «митна війна» з Україною чи «калійна війна» з Білоруссю оголили проблеми, що існують у лоні євразійського Митного союзу.
«Видно, що ці країни чинять опір, що існують проблеми, а це може стати стимулом для німецької політики у наданні їм більшої підтримки і навіть наданні конкретніших пропозицій для їхньої подальшої інтеграції до ЄС. Однак, коли йдеться про Україну, то постає питання невиконаних умов для західного вектора інтеграції», – каже експерт.
Тим часом, Німеччина залишається однією з небагатьох країн європейської співдружності, якій «фактор Тимошенко» продовжує диктувати її політику щодо Києва.
Як зазначив у розмови з Радіо Свобода відомий німецький політолог Олександр Рар, інтеграція України до Європи має для європейців важливе значення. Особливо нині, коли простежується різке погіршення російсько-європейських відносин. Тому й перейшла більшість країн ЄС із мови ультиматумів на тему Тимошенко та вибіркового правосуддя – на більш помірковану й геостратегічну риторику. Німеччина до цієї більшості не належить, каже Олександр Рар.
Берлін щодо України стане на бік більшості, але про Тимошенко не забуде – Рар
Меркель може в останню мить не підписати угоди про асоціацію з УкраїноюПолітолог Олександр Рар
Але, продовжує берлінський політолог, розколу в Євросоюзі Німеччина теж не бажає, про що свідчить хоча б її позиція у «сирійському питанні». Тому вона, попри все, ще й зважатиме на позицію більшості її європейських партнерів.
Загалом німецькі експерти схильні вважати, що угода з Україною у Вільнюсі підписана буде, у справі Тимошенко до того моменту теж відбудуться зміни. З огляду на це не варто перебільшувати впливу на перебіг Вільнюського саміту нинішніх виборів до німецького парламенту, що відбудуться 22 вересня. Як підсумовує Олександр Рар, праві й ліві політичні течії Німеччини переконані в одному: угоду про асоціацію з Україною треба укласти. Однак, не слід забувати й про проблеми прав людини та демократії, які все ще існують в українському суспільстві.
