Йованка Броз: 30 років домашнього арешту без обвинувачення та вироку

Белград – В Белграді госпіталізували Йованку Броз, дружину колишнього президента Югославії Йосипа Броза Тіта. Упродовж минулих тридцяти років вона перебувала під домашнім арештом. Про її життєвий шлях докладно повідомляють ЗМІ в регіоні. Згадують і її чоловіка, який для багатьох досі залишається непересічним державним лідером, а інші вважають його комуністичним диктатором.

Йованка Броз, сербка з Хорватії, стала партизанкою в 1941-му році, коли їй було сімнадцять. У війні була поранена, згодом стала комісаром партизанської лікарні, здобула чин майора. Через кілька років після війни її призначили господинею в резиденції президента. Шістдесятилітньому маршалові сподобалося струнка красуня з гірського села. Одружилися вони 1952 року. Товаришка Йованка, як її називали, зустрічалася з британською королевою, з дружинами президентів Сполучених Штатів Америки й генеральних секретарів радянської Компартії, брала участь в неформальних спілкуваннях Тіта з лідерами десятків країн.

Та наприкінці сімдесятих років, коли маршал вже хворів, вона раптово зникла. Йшли чутки, що її посадили під домашній арешт тому, що втручалася в політичні справи. Йованку громадяни мимохідь бачили на похороні Тіта в травні 1980 року, відтак про неї роками не було жодної звістки. Щойно в дев’яності роки (в час розвалу Югославії) повідомили, що вона перебуває на державній віллі в Белграді в цілковитій ізоляції. Жертва власної обізнаності?

Чому ж її ізолювали? Нібито тому, що вона знала чимало державних таємниць. У неї вилучили особисте посвідчення громадянина та паспорт, всі фотографії, все приватне майно. До неї пускали лише двох рідних сестер та ще кількох родичів.

Югославія розпалася, розпалася й сербсько-чорногорська федерація, Сербія стала незалежною. Ставлення до Йованки Броз не змінилося. Лише раз на рік, в день смерті Йосипа Броза, її пускали покласти квіти на могилу. Кілька років потому їй видали особисті документи, але у віллі не встановили опалення та теплу воду. Але вона упродовж років відмовлялася стежити за здоров’ям, оскільки боялася, що її отруять. До лікарні її влаштували родичі, коли вона вже не була в змозі опиратися. Лікарі кажуть, що стан її здоров’я майже безнадійний. Зрештою, їй 89 років.

Засоби масової інформації в регіоні пишуть про життя пані Йованки. Громадяни співчувають їй, адже старші покоління пам’ятають її як завжди усміхнену гарну жінку, яка була надійною опорою своєму чоловікові. Досі немає раціонального пояснення, чому її понад тридцять років тримали під вартою. Рішення про це винесла державна комісія, документи про це знищені або приховані.

Тіта згадують із пієтетом

А тим часом оприлюднені документи американської Національної агенції з питань безпеки (NSA) з першої половини 70-х років минулого століття, в яких висловлюється припущення, що Тіто не був ані хорватом, ані сербом. Ймовірно, він був росіянином або поляком. Таке припущення зробили через його дивну вимову.

Ще живий один син Йосипа Броза, кілька внуків та правнуків. Всі вони, так само, як і історики, упевнені в тому, що Тіто не особа, яку югославським комуністам підкинув Сталін, а хорват, народжений неподалік Загреба, слюсар за фахом, учасник Першої й Другої світової воєн, комуніст, антифашист, антисталініст, президент Югославії від 1945-го до смерті.

«Говоримо про покійного Йосипа. Йоза для нас був найкращий за усіх. Не було й не буде такого, яким був він. Справжня людина. Чесна людина. Всі робітники отримували платню, тепер не отримують», – кажуть про нього громадяни хорватського міста Спліт.

До Тіта громадяни й науковці ставляться по-різному. Щодо його дружини, її жаліють. Адже її не судили, не довели будь-яку провину, а тридцять років не дозволяли їй вийти з будинку, який сьогодні виглядає як руйновище. В останньому обширному інтерв’ю, яке в липні й першій половині серпня надрукувала белградська газета «Бліц», Йованка Броз ствердила, що партійна верхівка ненавиділа її лише тому, що вона любила Тіта.