Доступність посилання

ТОП новини

«Камера відповідає готельному типу» – начальник Київського СІЗО


Чи змінив новий КПК ситуацію у СІЗО?
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:24:53 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

Чи змінив новий КПК ситуацію у СІЗО?

Гість «Вашої Свободи»: Роман Родчин, полковник МВС, начальник Київського слідчого ізолятора.

Ірина Штогрін: Чи змінив новий КПК ситуація в СІЗО України? 33 слідчих ізолятори є в Україні. Нагадаю, там утримують людей, чия провина ще не доведена і не визнана судом.

Пане Родчин, що вдалося за ці півроку роботи, які Ви вже перебуваєте на цій посаді, зробити? Котру з тих проблем, про які весь час писали журналісти і говорили правозахисники, можливо, вдалося зрушити з місця?
Ваша Свобода
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:25:00 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

У Київському СІЗО утримується 2700 осіб. 2011 року – 3-4-5 тисяч
​– По-перше, тут слід сказати, що на даний час у Київському СІЗО утримується десь 2700 осіб. Якщо взяти статистику 2011 року, 2010 року, то це становило десь 3-4-5 тисяч осіб. Зменшення чисельності відбулося у зв’язку з прийняттям нового КПК.
Роман Родчин
Роман Родчин

– Це означає, що почали менше людей до вас направляти, чи когось таки звільнили?

– Звільнили.

– А скільки?

Звільнилося за період дії нового КПК 684 особи
– І звільнили, і менше почали направляти. Звільнилося за період дії нового КПК десь 684 особи.

– Пояснимо тим, хто нас слухає, що за нормами нового КПК, якщо людину взяли під варту, її заарештували, але впродовж двох місяців не було винесене рішення суду, і це не є важкий злочин, то людину зобов’язані відпустити.

– Так.

За шість місяців нами звільнено десь 12 чоловік таких ув’язнених.

– 12 – це саме за цією нормою, правильно?

– Так.

– А Ви кажете, що 684. Це що означає?

– Це суди, якраз переглядаючи свої рішення, апеляційні суди, верховні суди застосовують норму з цих 684 – вже альтернатива взяттю під варту: це звільнено під заставу 77 чоловік, домашній арешт – 9 чоловік, особисте зобов’язання – 17.

– Журналісти і правозахисники за всі часи незалежності завжди найбільше звертали увагу на те, що у Лук’янівському СІЗО дуже погані умови утримання в’язнів, тому що старе приміщення, мало коштів і так далі, головне, що було дуже багато в’язнів.

Чи покращилися побутові умови, пане полковнику?

– Зразу так говорити, що побутові умови покращаться, не доводиться.

– Скільки в камері в середньому людей?

На даний час камера на 20 чоловік, утримується 15-16
– На даний час камера, яка була розрахована по нормі площі, наприклад, на 20 чоловік, то в такій камері утримується 15-16 чоловік. Тобто, у нас є можливість, у зв’язку зі зменшенням кількості ув’язнених самих, регулювати ці питання. І відповідно норма, житлова площа, збільшується в СІЗО.

Також і керівництвом Державної пенітенціарної служби, мною, як керівником слідчого ізолятора і моїм особовим складом, вживаються всі відповідні заходи для покращення умов тримання ув’язнених в СІЗО.

– Які саме, скажіть, будь ласка?

У нас є вільні камери. Ми маємо змогу робити ремонти, які відповідають європейським стандартам
– Ми вже маємо змогу, наприклад, переводити…. Тобто, у нас є вільні камери. Ми маємо змогу у цих вільних камерах робити відповідні ремонти, які відповідають європейським стандартам, що і робиться.

– Розкажіть, щоб ми знали, що означає «камера, яка відповідає європейським стандартам»? Що там є? Вентиляція, кондиціонер, душова?

– Мінімальні комунальні умови, які необхідні для проживання у цьому приміщенні.

– Людина має можливість нормально помитися, правильно?

– Так, помитися має можливість.

– Санвузол?

Камера відповідає готельному типу
– Санвузол теж поміняний, відповідно, як у готелі, будемо так говорити. Камера відповідає готельному типу.

– Вентиляція?

– Вентиляція те ж саме. Ремонтуємо вентиляцію.

– Скільки таких камер у вас вже є на даний час?

– Приблизно 40, 40 з чимось камер таких у нас є.

– Там у вас якісь «елітні» заарештовані перебувають?

– Ні, всі. Хто підпадає, відповідно до закону про переднє ув’язнення, статті 8. Тобто ізоляція, щоб не були люди, які притягуються до кримінальної відповідальності, статті відповідали, вперше засуджені чи вже раніше відбували покарання. Вимоги статті 8 цього закону.

– Пане полковнику, чи можна говорити про ваше особливе ставлення до жінки, яка вагітна, чи до жінки, яка з дитиною?

Ось у березні писали журналісти про те, що п’ятимісячного хлопчика після двох тижнів примусової розлуки з матір’ю повернули, що ця жінка, яку заарештували, плакала і просила Вас, щоб дали можливість, щоб син був біля неї, бо вона хотіла його продовжувати годувати.

Як Вам це вдалося зробити? І в яких умовах вони перебувають?

– За допомогою керівництва прокуратури, керівництва, прокурора міста Києва нам вдалося повернути. І він звернув на це увагу. Фактично всі юридичні процеси, які відбувалися по поверненню цієї дитини матері, то все робилося прокуратурою міста Києва.

– А ініціатива була чия?

– Ну, ініціатором виступали ми. Так як відібрали в неї відповідні заяви, направили їх адресатам, ну і самі ініціювали ці питання.

– Про заяви. Згідно з чинним законодавством, кожен заарештований, ув’язнений у СІЗО і будь-де, в будь-яких закладах пенітенціарної системи, має право звернутися до керівництва, до співробітників того закладу, в якому він перебуває, і написати листа уповноваженому з прав людини Верховної Ради. Цей лист не має розкриватися, його ніхто не може шукати, він має дійти саме до омбудсмена.

Так відбувається у Лук’янівському СІЗО?

– Так. Якщо заяви поступають у заклеєних конвертах, вони направляються адресату. Це безперечно і без питань.

– А Ви знаєте, на що скаржаться ваші заарештовані?

– Не знаю. Вже знаю, коли приходять омбудсмени для відповідної перевірки.

– Так, а на що скаржаться, коли вже приходять?

– У нас за моїх півроку фактично і не було таких приходів по заявах. Виходить, що не скаржилися на адміністрацію Київського СІЗО.

– Ось 10 червня охоронець Лук’янівського СІЗО, якщо вірити повідомленням ЗМІ, відпустив на волю чоловіка, засудженого за грабіж, за 500 гривень.

– Ви самі розумієте, що це накручена ситуація. Чотири відповідні структури проводили службові розслідування, одна структура порушила по факту, тобто міліція порушила по факту кримінальне провадження відносно цього засудженого. Жодного питання не виникало про якесь відпускання, що молодший інспектор відпустив засудженого власноруч.

– Нібито міліція його потім затримала.

– Цього засудженого ми самі затримали на вокзалі. Міліція допомагала.

– А як же він вийшов?

– Подолавши основну огорожу.

– Альпініст?

– Будемо говорити, що так. Просто повезло йому. Деякі прорахунки тієї ж самої адміністрації, наші були деякі прорахунки, там велися деякі будівельні роботи. Тобто, все спонукало до того, що можливо було скоїти втечу.

– Маємо запитання радіослухача.

Слухач: Я дуже радий, що Бог дозволив мені додзвонитися до вас!

Усіх матерів і всіх батьків цікавить, якщо діти побувають у вашому СІЗО, то чи забезпечується єдина можливість, що людина, яка ще не засуджена, щоб вона ніколи не була в камері з тими, хто вже колись був засуджений чи має рецидиви, тобто вже кілька разів був засуджений, щоб не було ніякого тиску на їхню дитину, щоб діти їхні, кому до 18-ти років, не були з тими, кому вже за 18 років?

Забезпечується це наше право? Щоб наших дітей там не ґвалтували, не вбивали, не тортурували і не тиснули на них?

– Ця норма. По-перше, прописана в законі про попереднє ув’язнення. Це стаття 8 – роздільне тримання чоловіків від жінок, неповнолітніх від дорослих, осіб, які раніше відбували покарання в місцях позбавлення волі, від тих, хто скоїв злочин вперше. Ті, хто скоїв злочин, а також особи, які скоїли особливо тяжкі злочини чи тяжкі злочини, окремо тримаються від осіб, які за середньої тяжкості злочини.

Ці всі питання під постійним і пильним оком, будемо так говорити, прокуратури міста Києва. Так що можете не переживати, ця норма закону дотримується у повному об’ємі.

– Ви знаєте, чому такі питання виникають. Ви давно працюєте у цій системі. І правозахисники, і ті люди, які побували в місцях ув’язнення, кажуть про те, що дуже часто співробітники, керівництво цих закладів для того, щоб приборкати непокірних або тих, хто якось не так себе поводить, або просто не сподобався, або з інших причин, є випадки вимагання грошей, порушують ці норми, і тим самим людина потрапляє в умови неможливі для її перебування, де вона потрапляє, власне, під насилля і жорстокість.

– Голку в мішку не заховаєш. Рано чи пізно все рівно це виходить на людське, будемо говорити так, око. Я ще раз говорю, що за цими питаннями слідкує прокуратура, за цими питаннями ведеться відповідний відомчий контроль.

– І Ви відповідаєте за свою ланку роботи.

– І я відповідаю. І тим більше, що саме основне, ця норма закріплена законом.

– Інна Кузнецова, головний редактор київського бюро Радіо Свобода, розмовляла з людьми напередодні. І вони сказали, що Ви – один із найкращих керівників. Але Ви тільки попрацювали півроку. Результат буде видно коли? Як Ви думаєте? Реальний результат?

– Я надіюся, що результати вже є. Будемо так казати. Не хочу і себе хвалити. Про це вже скажуть чи батьки ув’язнених, чи самі ув’язнені.

– Запитання ще одного слухача.

Слухачка: Пане полковнику. Скажіть, будь ласка, чи доведена вина музиканта Юрія Завадського? Чи до сих пір його б’ють у СІЗО?

– Давайте будемо виходити з того, що його не б’ють, його і не били. З тілесними ушкодженнями він до нас не поступав. Його приїзди і виїзди з СІЗО на досудові засідання… По-перше, прийом проводиться не тільки Завадського, будемо так говорити, а всіх ув’язнених, які поступають, у присутності лікаря, всі тілесні ушкодження описуються. Він жодного разу не був з тілесними ушкодженнями. Ніхто його, якогось особливого ставлення до нього з боку адміністрації й інших осіб немає.

– Там була проблема, я так розумію, з тим, що у нього алергія на тютюн, на тих, хто курив поряд у камері, і з тим, що у нього проблема з очима.

– На даний час ми підібрали, він знаходиться… Скарг на те, що в камері хтось курить, у нього немає. Ми йому підібрали людину, яка не курить.

– Вироку суду ще немає?

– Ще немає.

– І скільки це вже Юрій Завадський перебуває у Київському СІЗО?

– Я точно Вам не скажу. Не знаю, тому що, крім Завадського, є багато інших осіб.

А проблема з зором – так він про консультований у міській лікарні, в Інституті ока. Так що всі рекомендації йому надані. Я думаю, загрози якоїсь і негайних операцій йому не потрібно. Це по рекомендаціях лікарів. Навіть не лікарів слідчого ізолятора, а лікарів з лікарень МОЗ.

– З досвіду спілкування з людьми, які допомагають начальнику СІЗО виконувати свої функції, хочу вам сказати, що ви можете написати свої запитання на нашому сайті або надіслати нам листи. І ми тоді з Вашого дозволу, пане Науменко, Ви слухаєте, передамо Вам. І таким чином, можливо, ще якась проблема буде вирішена.

Надання медичної допомоги. Ця тема вже зачіпалася, але це те, про що якраз говорять медичні працівники. Мовляв, ліків немає, всім видають одну таблетку, незалежно від того, що у кого болить. Якщо болить зуб, то це вже взагалі катастрофа, тому що дуже важко отримати взагалі медичну допомогу.

І чи вдалося Вам змінити цю ситуацію, пане Родчин?

– Ця ситуація давно змінена. На даний час є відповідні накази, спільні з МВС, з МОЗ, які затверджені в Мін'юсті. Так що ми стараємося їх по наданню медичної допомоги особам, які взяті під варту, виконуємо у повному об’ємі.

– Пане полковнику, людей багато. Але якщо в людини заболів зуб або у неї, скажімо, ниркові спазми і коліки, то це такий біль, який людині дуже важко терпіти. Що відбувається в такому випадку у СІЗО?

Якщо ми не можемо надати необхідну медичну допомогу, викликаємо карету швидкої у будь-яку пору доби
– У такому випадку, якщо ми не можемо надати необхідну медичну допомогу, ми викликаємо карету швидкої допомоги зі швидкої допомоги і доставляємо того чи іншого ув’язненого в заклади МОЗ по класифікації захворювання. При необхідності продовження його лікування ми його охороняємо. Після лікування доставляємо назад в установу.

– Це може відбуватися в екстреному випадку і вночі, у будь-яку пору доби?

– У будь-яку пору доби.

– Є ще кілька дуже важких категорій людей, які можуть потрапляти до СІЗО. Це люди, які хворі на туберкульоз, СНІД і наркозалежні.

Давайте по порядку. Одна з тез, яка існує у світі поза гратами, тобто в цьому, що, якщо ти потрапив у СІЗО, або в колонію, або в тюрму, у тебе дуже великий ризик заразитися туберкульозом.

– Дуже великий ризик заразитися туберкульозом? Я б не сказав. Я 32 роки прослужив і не заразився туберкульозом.

– Дай Вам, Боже, здоров’я! Якщо поступає людина, в якої є туберкульоз, що відбувається?

Всі у нас необхідні препарати є у наявності
– Він відразу розподіляється в окрему камеру, окреме відділення туберкульозне в залежності від форми. Якщо відкрита форма туберкульозу, значить, у нас є окреме відділення, де він проходить повний курс протитуберкульозного лікування.

Знову ж таки, говорю, всі у нас необхідні препарати є у наявності. Якщо він потребує негайної госпіталізації, і ми не можемо йому надати кваліфікованої допомоги, значить, така людина госпіталізується у закладах МОЗ.

– Що Ви можете сказати про наркозалежних? Тому що, якщо людина має цю проблему, і вона потрапила за грати, це вже прямий ризик до її не тільки здоров’я, але й до її життя.

– На даний час у нас утримується одна особа, яка була на обліку.

– І ця людина потребує замісної терапії?

– Замісна терапія. От у нас є одна така особа, яка поступила. Вона є в наркологічному диспансері на замісній терапії. Наші дії. Знову ж, відповідно до вимог відповідного наказу, нами викликалися фахівці-наркологи з лікарні, які замінили замінну терапію, що передбачено цим наказом, на детоксикацію.

Що таке детоксикація? Це означає, що лікар, під наглядом якого є хворий, розписує курс лікування. І ми, дотримуючись цього курсу лікування, відповідно проліковуємо. Так відбувається щотижня. Лікар з наркологічного диспансеру приїжджає і по новій розписує курс лікування.

– Ще одне запитання стосується так званого карантину. Це та частина, де перебуває людина перед тим, як ви її поміщаєте в камеру. Правильно я розумію?

– Так.

– Так от, кажуть, що там дуже страшні умови.

– Умови, будемо так говорити, були страшними. Страшними були. Зараз на даний момент у тих приміщеннях люди не утримуються, йдуть підготовчі роботи для проведення відповідних ремонтів.

– Як годуєте своїх арештантів, пане начальнику СІЗО?

Стараюся, щоб було смачно
– Стараюся, щоб було смачно.

– Якщо це у грошовому вираженні, то скільки держава дає на те, щоб люди могли дочекатися вироку суду?

На господарську обслугу – 250 гривень на добу, на харчування осіб, взятих під варту, виділяється 150-160
– На господарську обслугу – 250 гривень на добу, на харчування осіб, взятих під варту виділяється 150-160 гривень на добу.

– Це виглядає, що це дуже добре. Ці норми змінилися недавно?

– Чого недавно? Так і було. Принаймні, від 2012 року.

– Які ув’язнені, Ви знаєте, що перебувають найдовше у Лук’янівському СІЗО? Є ж такі факти, ми їх знаємо, що у нас є люди, які 8 років чекають вироку суду. От якщо говорити про ваш слідчий ізолятор?

– Я прізвищ називати не буду. Є такі люди. Але це… Вироку суду… Ви ж зрозумійте, що це кримінальна справа, це докази, це суду треба оцінити всі «за» і всі «проти». І дії судів… Я не буду обговорювати, будемо так казати.

– Але Ви можете хоч назвати, скільки років перебувають люди у Вас, от найбільший термін?

– Зараз? Є такі, що 5 років, 4 роки.

– Це, знаєте, вирок судовій системі. І це сказала я. Не Ви. Ви не можете. Ви при погонах, у Вас зірки. А я, як журналіст, хочу називати речі своїми іменами.

Ті, хто будуть дивитися відео, подивіться, начальник слідчого ізолятора, приніс до нас до студії, власне, те, як нині виглядають камери, які пройшли ремонт, які пан Родчин називає «єврокамерами».

Я бажаю вам, щоб ви ніколи не потрапляли ні до СІЗО, ні до інших місць ув’язнення. І щоб у вас було менше роботи, менше арештантів. Сподіваємося, що є такі перспективи. Як скажете?

– Є. Тенденція, принаймні, прослідковується.

  • Зображення 16x9

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG