Київ – Меморандум України із Митним союзом, якщо його підпишуть, не змінить курс України на євроінтеграцію. І статус спостерігача ні до чого не зобов’язує. Про це заявила в інтерв’ю Радіо Свобода політичний експерт Олеся Яхно. Меморандум має підписати прем'єр-міністр України Микола Азаров у Мінську 31 травня на засіданні Ради голів урядів СНД.
– Згода підписати меморандум із Митним союзом є серйозною поступкою України чи все обмежиться статусом спостерігача й європейській інтеграції нічого не загрожує?
– Росія, звичайно, подаватиме такий крок України як величезне своє досягнення. Російському суспільству спробують довести, що «ми Україну не втратили, вона може вступити до Митного союзу». Такі заяви з боку Росії триватимуть рівно до того часу, поки Україна не підпише угоду про асоціацію з Європейським союзом. Тоді тон російської сторони зміниться в інший бік. Бо російська машина спрямована на те, щоб Україна не отримала такого статусу. А як тільки це відбудеться, українсько-російські відносини увійдуть у нормальне русло непопулістських стосунків. Я думаю, що прагнення української сторони підписати угоду про асоціацію з Європейським союзом не змінилося. І в принципі цей варіант спостерігача ні до чого нас не зобов’язує, абсолютно.
– З іншого боку, є витоки в пресі проекту меморандуму із Митним союзом. І якщо вірити цій інформації, Україні доведеться «…дотримуватися принципів, зафіксованих у документах, що формують договірно-правову базу Митного союзу і Єдиного економічного простору, і утримуватися від дій і заяв, направлених проти інтересів Митного союзу і Єдиного економічного простору». Це означає, що євроінтеграція має бути закінчена? Митний союз – пріоритет? Чи ні?
– Ні. Кожна зі сторін-учасниць Митного союзу відстоює передусім свої інтереси. Це вже видно по ухвалених угодах, і це стосується, зокрема, енергоносіїв. Конфлікти будуть і так. Більше якраз впливатиме на виникнення цих конфліктів із юридичної бази Зона вільної торгівлі, яка існує із країнами СНД. І фактично яка є юридично вагомішим документом, ніж меморандум. Поки що це взагалі саме меморандум, а не прийняття України, не надання статусу.
– А взагалі Україна заходитиме в орбіту російських інтересів і зрештою буде поглинута Росією? Чи все-таки Янукович і його бізнесове оточення стоятимуть до кінця, не піддадуться тискові Росії та не здадуться?
– Ми вже можемо говорити про тенденції навіть за часів президента Януковича. Парадокс тут у тому, що насправді про двосторонні відносини говорять як про відносини братніх народів України та Росії, для населення є ці міфи: апеляція до мови, до «спільної історії» тощо. А на рівні керівників діє абсолютно прагматична логіка. І питання просто в тому, хто кого переграє. Тому ці тенденції вже абсолютно чітко проглядаються, і вони простежуватимуться до 2015 року точно. В економічній сфері ми бачитимемо і надалі запеклу конкуренцію. Як я вже сказала, навіть у рамках зони вільної торгівлі СНД, яка, в принципі, мала зменшити цю конкуренцію, принести взаємну вигоду, ми спостерігатимемо цю запеклу конкуренцію. І думаю, що великих поступок російському бізнесові з боку України не буде. Якщо цього не було і два роки тому, то зараз – тим більше.
– Згода підписати меморандум із Митним союзом є серйозною поступкою України чи все обмежиться статусом спостерігача й європейській інтеграції нічого не загрожує?
Російському суспільству спробують довести, що «ми Україну не втратили, вона може вступити до Митного союзу»
– Росія, звичайно, подаватиме такий крок України як величезне своє досягнення. Російському суспільству спробують довести, що «ми Україну не втратили, вона може вступити до Митного союзу». Такі заяви з боку Росії триватимуть рівно до того часу, поки Україна не підпише угоду про асоціацію з Європейським союзом. Тоді тон російської сторони зміниться в інший бік. Бо російська машина спрямована на те, щоб Україна не отримала такого статусу. А як тільки це відбудеться, українсько-російські відносини увійдуть у нормальне русло непопулістських стосунків. Я думаю, що прагнення української сторони підписати угоду про асоціацію з Європейським союзом не змінилося. І в принципі цей варіант спостерігача ні до чого нас не зобов’язує, абсолютно.
– З іншого боку, є витоки в пресі проекту меморандуму із Митним союзом. І якщо вірити цій інформації, Україні доведеться «…дотримуватися принципів, зафіксованих у документах, що формують договірно-правову базу Митного союзу і Єдиного економічного простору, і утримуватися від дій і заяв, направлених проти інтересів Митного союзу і Єдиного економічного простору». Це означає, що євроінтеграція має бути закінчена? Митний союз – пріоритет? Чи ні?
– Ні. Кожна зі сторін-учасниць Митного союзу відстоює передусім свої інтереси. Це вже видно по ухвалених угодах, і це стосується, зокрема, енергоносіїв. Конфлікти будуть і так. Більше якраз впливатиме на виникнення цих конфліктів із юридичної бази Зона вільної торгівлі, яка існує із країнами СНД. І фактично яка є юридично вагомішим документом, ніж меморандум. Поки що це взагалі саме меморандум, а не прийняття України, не надання статусу.
– А взагалі Україна заходитиме в орбіту російських інтересів і зрештою буде поглинута Росією? Чи все-таки Янукович і його бізнесове оточення стоятимуть до кінця, не піддадуться тискові Росії та не здадуться?
Про двосторонні відносини говорять як про відносини братніх народів України та Росії, для населення є ці міфи: апеляція до мови, до «спільної історії» тощо. А на рівні керівників діє абсолютно прагматична логіка. І питання просто в тому, хто кого переграє
