Київ – Збільшення робочого дня, заборона на страйки та нівелювання ролі профспілок стануть наслідками ухвалення Трудового кодексу у новій редакції, пропонованій депутатами від Партії регіонів Ярославом Сухим та Олександром Стояном. Про такі результати їхньої законодавчої ініціативи говорять опозиція та профспілки. Утім, регіонали наполягають на тому, що в сучасних економічних реаліях не можуть зберігатися норми Кодексу законів про працю, ухваленого ще за радянських часів, у 1971 році.
Новий проект Трудового кодексу майже не відрізняється від попередньої версії, від якої парламентська більшість відмовилася через різку критику з боку економістів, заявляє у коментарі для Радіо Свобода член парламентського комітету з питань соціальної політики і праці, депутат від «Батьківщини» Андрій Павловський. За його словами, запропонований регіоналами документ передбачає, що тривалість робочого дня може збільшуватися до 12 годин.
«У законопроекті Сухого-Стояна передбачається можливість збільшити трудовий тиждень до 48 годин. Я би запропонував так, як це відбувається у майже у всіх європейських країнах: робочий день не більше 8 годин, робочий тиждень, як у Німеччині, 36 годин. Я би взяв Європейську соціальну хартію, переклав би її на реалії України і назвав би її новим трудовим кодексом України», – каже Павловський.
Законопроект також містить низку загроз щодо обмеження прав робітників, зокрема, документ полегшує процедуру звільнення, залишає за роботодавцем монопольне право на регулювання виробничо-трудових відносин, а роль профспілок ньому зведена майже до нуля, зауважує Андрій Павловський.
У нових реаліях потрібні нові документи – Сухий
У свою чергу, один із авторів нового проекту Трудового кодексу, депутат від Партії регіонів Ярослав Сухий запевнив Радіо Свобода, що в разі ухвалення закон не зобов’язуватиме українців працювати довше. Він лише дасть законні підстави для продовження робочого дня у випадках, коли не може бути перерваний виробничий процес, або коли йдеться про роботу в режимі добових чергувань, каже Сухий.
«Тривалість робочого часу 8 годин на день, 40 годин на тиждень. Можуть бути зміни, виходячи з потреб, але за згодою сторін. Потрібна згода профспілок і за згодою найманого працівника. Ще одне. Трудовий кодекс чітко виписує: якісь є застереження, немає профкому, дуже прошу, йдіть до суду. У нових ринкових відносинах потрібно шукати документи, які би гармонізували інтереси двох сторін. Нові закони про відпустку, про оплату праці, про охорону праці, про соціальний діалог, про єдиний соціальний внесок зовсім не кореспондуються з кодексом законів про працю 1971 року», – наголошує Сухий.
Утім, зауважує Ярослав Сухий, нині у Верховній Раді бракує голосів для ухвалення Трудового кодексу, оскільки проти нього висловлюються і представники опозиції, і комуністи.
Чинне трудове законодавство давно адаптували до ринкових умов – Волинець
Чинний кодекс законів про працю вже давно адаптований до ринкових умов, оскільки в нього вносилися усі необхідні для цього зміни, наголошує у розмові з Радіо Свобода голова Конфедерації вільних профспілок України Михайло Волинець. За його словами, великий бізнес, інтереси якого, як він каже, відстоює Партія регіонів, не зацікавлений у захисті прав найманих працівників, тому й робляться спроби змінити правила на ринку праці.
Серед норм проекту Трудового кодексу авторства регіоналів, які, як вважає Волинець, порушуватимуть не лише права працівника, а й загалом права людини, – такі, що надають право роботодавцеві погіршувати умови праці без узгодження з робітниками, та ті, що дозволяють вести за ними відеоспостереження.
«Роботодавці ведуть себе не завжди адекватно. І тому, відштовхуючись від того, що в Україні до 40 відсотків заробітних плат виплачуються «у конвертах», що існує до 3 тисяч нелегальних копанок, де працюють жінки і діти , у таких умовах ні у якому разі не можна погіршувати трудове законодавство. Треба ще, насправді, підняти відповідальність і рівень роботи судів та органів державної влади. Також треба створити умови, або зачекати доки не створяться на всій території України незалежні профспілки у всіх галузях промисловості», – зазначає Волинець.
Серед найбільших «мінусів» запропонованого регіоналами законопроекту Михайло Волинець також називає передбачену у документі можливість роботодавцям за певних умов не виплачувати заробітну плату, а також звільняти найманих працівників у разі оголошення ними страйку.
Новий проект Трудового кодексу майже не відрізняється від попередньої версії, від якої парламентська більшість відмовилася через різку критику з боку економістів, заявляє у коментарі для Радіо Свобода член парламентського комітету з питань соціальної політики і праці, депутат від «Батьківщини» Андрій Павловський. За його словами, запропонований регіоналами документ передбачає, що тривалість робочого дня може збільшуватися до 12 годин.
«У законопроекті Сухого-Стояна передбачається можливість збільшити трудовий тиждень до 48 годин. Я би запропонував так, як це відбувається у майже у всіх європейських країнах: робочий день не більше 8 годин, робочий тиждень, як у Німеччині, 36 годин. Я би взяв Європейську соціальну хартію, переклав би її на реалії України і назвав би її новим трудовим кодексом України», – каже Павловський.
Законопроект також містить низку загроз щодо обмеження прав робітників, зокрема, документ полегшує процедуру звільнення, залишає за роботодавцем монопольне право на регулювання виробничо-трудових відносин, а роль профспілок ньому зведена майже до нуля, зауважує Андрій Павловський.
У нових реаліях потрібні нові документи – Сухий
У свою чергу, один із авторів нового проекту Трудового кодексу, депутат від Партії регіонів Ярослав Сухий запевнив Радіо Свобода, що в разі ухвалення закон не зобов’язуватиме українців працювати довше. Він лише дасть законні підстави для продовження робочого дня у випадках, коли не може бути перерваний виробничий процес, або коли йдеться про роботу в режимі добових чергувань, каже Сухий.
«Тривалість робочого часу 8 годин на день, 40 годин на тиждень. Можуть бути зміни, виходячи з потреб, але за згодою сторін. Потрібна згода профспілок і за згодою найманого працівника. Ще одне. Трудовий кодекс чітко виписує: якісь є застереження, немає профкому, дуже прошу, йдіть до суду. У нових ринкових відносинах потрібно шукати документи, які би гармонізували інтереси двох сторін. Нові закони про відпустку, про оплату праці, про охорону праці, про соціальний діалог, про єдиний соціальний внесок зовсім не кореспондуються з кодексом законів про працю 1971 року», – наголошує Сухий.
Утім, зауважує Ярослав Сухий, нині у Верховній Раді бракує голосів для ухвалення Трудового кодексу, оскільки проти нього висловлюються і представники опозиції, і комуністи.
Чинне трудове законодавство давно адаптували до ринкових умов – Волинець
Чинний кодекс законів про працю вже давно адаптований до ринкових умов, оскільки в нього вносилися усі необхідні для цього зміни, наголошує у розмові з Радіо Свобода голова Конфедерації вільних профспілок України Михайло Волинець. За його словами, великий бізнес, інтереси якого, як він каже, відстоює Партія регіонів, не зацікавлений у захисті прав найманих працівників, тому й робляться спроби змінити правила на ринку праці.
Серед норм проекту Трудового кодексу авторства регіоналів, які, як вважає Волинець, порушуватимуть не лише права працівника, а й загалом права людини, – такі, що надають право роботодавцеві погіршувати умови праці без узгодження з робітниками, та ті, що дозволяють вести за ними відеоспостереження.
«Роботодавці ведуть себе не завжди адекватно. І тому, відштовхуючись від того, що в Україні до 40 відсотків заробітних плат виплачуються «у конвертах», що існує до 3 тисяч нелегальних копанок, де працюють жінки і діти , у таких умовах ні у якому разі не можна погіршувати трудове законодавство. Треба ще, насправді, підняти відповідальність і рівень роботи судів та органів державної влади. Також треба створити умови, або зачекати доки не створяться на всій території України незалежні профспілки у всіх галузях промисловості», – зазначає Волинець.
Серед найбільших «мінусів» запропонованого регіоналами законопроекту Михайло Волинець також називає передбачену у документі можливість роботодавцям за певних умов не виплачувати заробітну плату, а також звільняти найманих працівників у разі оголошення ними страйку.
