Львів – Чорнобильці, які живуть на Львівщині, проігнорують заходи з участю влади з нагоди річниці аварії на Чорнобильській АЕС, яка відзначатиметься 26 квітня. Чорнобильці вважають, що права ліквідаторів, евакуйованих, переселенців порушуються, а чиновники ухвалюють рішення, які суперечать законодавству. У Львівській обласній адміністрації кажуть, що намагаються розв’язувати проблеми чорнобильців.
Ліквідатори мають намір вийти на вулиці у респіраторах, з лопатами, ломами, з гайковими ключами – так, як вони працювали 27 років тому на Чорнобильській станції – щоб продемонструвати, що вони ще живуть.
Загалом на Львівщині проживає 10 тисяч людей, які постраждали від аварії на ЧАЕС. Голова Львівської обласної організації «Союз Чорнобиль України» Всеволод Смеречинський пояснив, що всі державні установи, куди звертаються ліквідатори, не чують їх. Зокрема, департамент соціального захисту не завіряє копії документів щодо підтвердження статусу чорнобильця, Пенсійний фонд відмовляється виплачувати пенсії ліквідаторам другої і третьої категорій, суди тривають по кілька років і чимало людей вже не дожили до їхнього завершення. Так, досягнувши пенсійного віку, маючи статус ліквідатора ІІ групи, людина не може отримати пенсію 900 гривень, бо чує відмову чиновників, які вимагають дедалі більше довідок, розповів Всеволод Смеречинський.
«Людина нагороджена грамотою президії Верховної Ради за ліквідацію аварії на ЧАЕС, і ця людина не мала посвідчення чорнобильця, у міністерстві нам сказали, що є підстави видати йому посвідчення, ми звернулись у департамент соцзахисту, щоб завірили копії документів, а чиновник сказав, що немає підстав. Людина була без засобів існування, хіба це нормально?» – зазначає Смеречинський.
Бюрократія процвітає у владних коридорах
Такі приклади не поодинокі і мають системний характер, каже Всеволод Смеречинський. Чорнобильці пояснюють, що існує дві комісії: обласна встановлює «інвалідність», а регіональна міжвідомча експертна комісія – чи причиною виникнення хвороби є чорнобильська аварія. Людина зобов’язана подати велику кількість довідок, а це переважно виписки з лікарень протягом перших п’яти років після аварії. Якщо таких документів людина не подає, то не має права на чорнобильську пенсію. Чимало у той час молодих людей, які отримали опромінення, і нині важко хворі, соромились зізнаватись у цьому і не звертались до лікарів.
Ліквідатор Ярослав Муха працював на даху ІІІ реактора Чорнобильської АЕС, але Пенсійний фонд два роки зволікав з виплатою йому пенсії, оскільки у довідці не було вказано населений пункт, де він був ліквідатором на ЧАЕС.
«Чим дах був небезпечний: під час аварії дах розплавився, і ті гарячі речовини плавились, чим тільки не очищали наші хлопці, зняли рубероїд, але потім-таки це вже забетонували. Молоді хлопці з Західної України: працювали на різних роботах, потім повертались, хіба він міг подумати одразу бігти у лікарню, був молодий, шукав роботу», – пригадує ліквідатор.
Те, що чимало проблем чорнобильців не вирішені, визнає заступник директора Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної адміністрації Оксана Якимець. Вона наголосила, що влада не ігнорує права чорнобильців. Як приклад Якимець навела обласну програму поліпшення соціального захисту чорнобильців, те, що на безкоштовне забезпечення медикаментами цьогоріч в обласному бюджеті передбачено більше ніж мільйон гривень. До слова, це вісім гривень на одного потерпілого внаслідок аварії на ЧАЕС на місяць. Чиновник також каже, що місцева влада має обмежені повноваження.
«У нас працює комісія, яка підтверджує статус людей, які брали участь у наслідках аварії при ядерних випробуваннях і ця комісія не має повноважень підтверджувати статус людей, які безпосередньо брали участь у ліквідації наслідків на ЧАЕС. Також при голові ОДА створена комісія, яка підтверджує заробіток людей, які не можуть дати підтверджувальних документів. На сьогодні жодного офіційного звернення на цю комісію немає», – зауважила Оксана Якимець.
Втім, чорнобильці наголошують, що нині відсутня співпраця між ними і владою, а тому квіти з чиновниками до пам’ятника загиблим на Чорнобильській АЕС вони не покладуть.
Ліквідатори мають намір вийти на вулиці у респіраторах, з лопатами, ломами, з гайковими ключами – так, як вони працювали 27 років тому на Чорнобильській станції – щоб продемонструвати, що вони ще живуть.
Загалом на Львівщині проживає 10 тисяч людей, які постраждали від аварії на ЧАЕС. Голова Львівської обласної організації «Союз Чорнобиль України» Всеволод Смеречинський пояснив, що всі державні установи, куди звертаються ліквідатори, не чують їх. Зокрема, департамент соціального захисту не завіряє копії документів щодо підтвердження статусу чорнобильця, Пенсійний фонд відмовляється виплачувати пенсії ліквідаторам другої і третьої категорій, суди тривають по кілька років і чимало людей вже не дожили до їхнього завершення. Так, досягнувши пенсійного віку, маючи статус ліквідатора ІІ групи, людина не може отримати пенсію 900 гривень, бо чує відмову чиновників, які вимагають дедалі більше довідок, розповів Всеволод Смеречинський.
«Людина нагороджена грамотою президії Верховної Ради за ліквідацію аварії на ЧАЕС, і ця людина не мала посвідчення чорнобильця, у міністерстві нам сказали, що є підстави видати йому посвідчення, ми звернулись у департамент соцзахисту, щоб завірили копії документів, а чиновник сказав, що немає підстав. Людина була без засобів існування, хіба це нормально?» – зазначає Смеречинський.
Бюрократія процвітає у владних коридорах
Такі приклади не поодинокі і мають системний характер, каже Всеволод Смеречинський. Чорнобильці пояснюють, що існує дві комісії: обласна встановлює «інвалідність», а регіональна міжвідомча експертна комісія – чи причиною виникнення хвороби є чорнобильська аварія. Людина зобов’язана подати велику кількість довідок, а це переважно виписки з лікарень протягом перших п’яти років після аварії. Якщо таких документів людина не подає, то не має права на чорнобильську пенсію. Чимало у той час молодих людей, які отримали опромінення, і нині важко хворі, соромились зізнаватись у цьому і не звертались до лікарів.
Ліквідатор Ярослав Муха працював на даху ІІІ реактора Чорнобильської АЕС, але Пенсійний фонд два роки зволікав з виплатою йому пенсії, оскільки у довідці не було вказано населений пункт, де він був ліквідатором на ЧАЕС.
«Чим дах був небезпечний: під час аварії дах розплавився, і ті гарячі речовини плавились, чим тільки не очищали наші хлопці, зняли рубероїд, але потім-таки це вже забетонували. Молоді хлопці з Західної України: працювали на різних роботах, потім повертались, хіба він міг подумати одразу бігти у лікарню, був молодий, шукав роботу», – пригадує ліквідатор.
Те, що чимало проблем чорнобильців не вирішені, визнає заступник директора Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної адміністрації Оксана Якимець. Вона наголосила, що влада не ігнорує права чорнобильців. Як приклад Якимець навела обласну програму поліпшення соціального захисту чорнобильців, те, що на безкоштовне забезпечення медикаментами цьогоріч в обласному бюджеті передбачено більше ніж мільйон гривень. До слова, це вісім гривень на одного потерпілого внаслідок аварії на ЧАЕС на місяць. Чиновник також каже, що місцева влада має обмежені повноваження.
«У нас працює комісія, яка підтверджує статус людей, які брали участь у наслідках аварії при ядерних випробуваннях і ця комісія не має повноважень підтверджувати статус людей, які безпосередньо брали участь у ліквідації наслідків на ЧАЕС. Також при голові ОДА створена комісія, яка підтверджує заробіток людей, які не можуть дати підтверджувальних документів. На сьогодні жодного офіційного звернення на цю комісію немає», – зауважила Оксана Якимець.
Втім, чорнобильці наголошують, що нині відсутня співпраця між ними і владою, а тому квіти з чиновниками до пам’ятника загиблим на Чорнобильській АЕС вони не покладуть.
