Київ – Піднімати делікатну, але вже доволі обговорювану в українському суспільстві тему можуть люди, у яких самих є прихована гомосексуальність, припускають психоаналітики. В той час самі представники ЛГБТ-спільноти переконують: тиснуть на них більше політики, ніж суспільство.
19-річний киянин, що не побажав назвати свого імені, відчув себе іншим у 13 років. Хлопець каже, що одразу вирішив, що не буде себе критикувати, адже це не те, з чим не можна жити. У коментарі Радіо Свобода він називає себе відкритою людиною у всіх сферах, окрім сім’ї. Хлопець зізнається, що прямої розмови з батьками ще не було, хоч він і не робить з цього великого секрету. Проблему він бачить в тому, що суспільство тисне не так на людей, яким подобаються люди тієї ж статі, як на їхніх батьків.
«Я не намагаюсь будувати ілюзії, що в мене є дівчина, я просто не кажу, що у мене є хлопець. Більшість батьків бояться не так того, що їхній син гей чи донька лесбійка, як того, що скажуть сусіди чи колеги по роботі. Був випадок, коли батько мого знайомого сказав, що краще перетворить сина в овоч, тобто відправить в психіатричну лікарню, ніж буде сприймати його таким, яким він є», – додає студент.
Агресивно налаштоване до представників ЛГБТ-спільноти не суспільство, як переконують політики, а окремі люди, вважає він. Саме їхнє ставлення виливається у поодинокі публічні образи. Хлопець радить працювати нам тим, щоб тебе сприймали перш за все, як людину. Скаржитись, що тебе не люблять, чи ображають лише через те, що ти не такий, неправильно, пояснює він.
«Важливу роль відіграє те, що багато людей іде за масою. Вони знають, що більшість говорить, що це погано, але говорять вони, що це погано навіть тоді, коли насправді так не думають. Але не можна вимагати від людей поваги тільки через те, що в тебе така орієнтація. Мені здається, що кожна людина заслуговує на повагу через якісь свої власні дії. Є люди, які вважають, що їх принижують тільки через орієнтацію. Ні. Є й інші фактори», – каже він.
Однак активне обговорення цієї теми українськими політиками викликає в нього лише бажання якнайшвидше виїхати з країни.
Гомосексуальні задатки можуть реалізуватися і через боротьбу з гомосексуалізмом – психоанатлітик
В політику рвуться багато слабких людей, каже психоаналітик Наталія Глухенька. Владу вони сприймають як особистий захист і засіб демонстрації сили. Те, що в Україні періодично повертаються до цієї теми свідчить про інфантильність українського суспільства загалом і української політики зокрема, припускає Наталія Глухенька.
«Гомосексуальні задатки можуть реалізуватися і через боротьбу з гомосексуалізмом. Нормальна, психологічно розвинена людина не буде засуджувати. Вона може внутрішньо це не сприймати, але виступати публічно проти цього вона не буде. Це будуть робити ті люди, у яких самих є прихована гомосексульність», – каже психоаналітик.
Тема пропаганди гомосексуалізму була піднята в Україні після подання Євгеном Царьковим, Тарасом Чорноволом та іншими депутатами законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав дітей на безпечний інформаційний простір», який Верховна Рада ухвалила в першому читанні ще 2 жовтня 2012 року. Коментуючи його, виконавчий директор «Аmnesty International» в Україні Тетяна Мазур, зазначила, що не представники ЛГБТ-спільноти шкодять дітям, а роблять це такі законотворчі ініціативи. За словами Тетяни Мазур, цей та подібні законопроекти обмежуватимуть дітей у їх праві шукати, одержувати і передавати інформацію. Вони є результатом хибних, стереотипних уявлень про гомосексуальність.
19-річний киянин, що не побажав назвати свого імені, відчув себе іншим у 13 років. Хлопець каже, що одразу вирішив, що не буде себе критикувати, адже це не те, з чим не можна жити. У коментарі Радіо Свобода він називає себе відкритою людиною у всіх сферах, окрім сім’ї. Хлопець зізнається, що прямої розмови з батьками ще не було, хоч він і не робить з цього великого секрету. Проблему він бачить в тому, що суспільство тисне не так на людей, яким подобаються люди тієї ж статі, як на їхніх батьків.
Більшість батьків бояться не так того, що їхній син гей чи донька лесбійка, як того, що скажуть сусіди чи колеги по роботі
Агресивно налаштоване до представників ЛГБТ-спільноти не суспільство, як переконують політики, а окремі люди, вважає він. Саме їхнє ставлення виливається у поодинокі публічні образи. Хлопець радить працювати нам тим, щоб тебе сприймали перш за все, як людину. Скаржитись, що тебе не люблять, чи ображають лише через те, що ти не такий, неправильно, пояснює він.
«Важливу роль відіграє те, що багато людей іде за масою. Вони знають, що більшість говорить, що це погано, але говорять вони, що це погано навіть тоді, коли насправді так не думають. Але не можна вимагати від людей поваги тільки через те, що в тебе така орієнтація. Мені здається, що кожна людина заслуговує на повагу через якісь свої власні дії. Є люди, які вважають, що їх принижують тільки через орієнтацію. Ні. Є й інші фактори», – каже він.
Однак активне обговорення цієї теми українськими політиками викликає в нього лише бажання якнайшвидше виїхати з країни.
Гомосексуальні задатки можуть реалізуватися і через боротьбу з гомосексуалізмом – психоанатлітик
В політику рвуться багато слабких людей, каже психоаналітик Наталія Глухенька. Владу вони сприймають як особистий захист і засіб демонстрації сили. Те, що в Україні періодично повертаються до цієї теми свідчить про інфантильність українського суспільства загалом і української політики зокрема, припускає Наталія Глухенька.
Нормальна, психологічно розвинена людина не буде засуджувати. Вона може внутрішньо це не сприймати, але виступати публічно проти цього вона не будеНаталія Глухенька
Тема пропаганди гомосексуалізму була піднята в Україні після подання Євгеном Царьковим, Тарасом Чорноволом та іншими депутатами законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав дітей на безпечний інформаційний простір», який Верховна Рада ухвалила в першому читанні ще 2 жовтня 2012 року. Коментуючи його, виконавчий директор «Аmnesty International» в Україні Тетяна Мазур, зазначила, що не представники ЛГБТ-спільноти шкодять дітям, а роблять це такі законотворчі ініціативи. За словами Тетяни Мазур, цей та подібні законопроекти обмежуватимуть дітей у їх праві шукати, одержувати і передавати інформацію. Вони є результатом хибних, стереотипних уявлень про гомосексуальність.
