Рівне – Рівненська обласна «Просвіта» підготувала до обласної ради звернення з пропозицією заборонити проведення конкурсу «Лукомор’я» в області. Просвітяни вважають, що міністерський наказ щодо організації російськомовного конкурсу спрямований на пришвидшену русифікацію України і навіть знищення її як держави. Однак опоненти «Просвіти» в цьому питанні знаходяться не лише серед російськомовних рівнян.
Упродовж більше п’ятнадцяти років у Рівному немає класів із російською мовою викладання. Російську викладають факультативно. Ті, хто бажає навчатися в Росії, також можуть здобути знання російської за сприяння місцевого Товариства російської культури. Його президент Михайло Кирилов завжди поправляє співрозмовників, називаючи свою рідну мову «руською».
Запровадження Всеукраїнського конкурсу «Лукомор’я» Михайло Кирилов вважає позитивним явищем: «Мені взагалі дивно, що хтось проти. Особливо зараз, у такий час комунікацій, потрібно більше мов знати. Коли було потрібно, я вивчив французьку, німецьку, англійську й арабську. Зараз – польську».
Михайло Кирилов підкріплює свою думку аргументом щодо великої кількості студентів і заробітчан з України, котрі навчаються і заробляють у сусідів. Він каже, що інтерес до мови на Рівненщині лишився не лише в корінних росіян:
«Торік ми не проводили конкурсу на тему пушкінської поезії «Казки Пушкіна». Але в цьому році діти вже звертаються. Якщо є замовлення й потреба, чому ж не розвивати?»
«І чужому научайтесь…»
Одинадцятикласниці Онися і Тетяна не проти вивчення ще однієї мови. Однак дівчата зауважують: не за рахунок рідної.
– Багато наших ровесників говорять суржиком, удома і в школі.
– Лише на уроках намагаються себе контролювати. Але дехто, відповідаючи на уроках, не може обійтися без російських висловів.
– В інтернеті культури спілкування ніякої.
– У нас англійська мова 5 разів на тиждень, українська – два. І ще німецька є. І це враховуючи те, що при вступі в будь-який університет нам потрібна українська мова.
– Це взагалі спонукає до того, щоб справді виїжджати за кордон. Не вчать української – значить, вона нікому не потрібна.
Жителька Здолбунова Богдана Трофим’юк пишається дочкою – призеркою двох районних конкурсів української мови імені Петра Яцика. Вона обурена тим, що від фінансування конкурсу відмовилася держава, у той час як уряд активно підтримує інтерес до російської. Приклад – новий конкурс.
«Власне, на підтримку української мови і на протест проти того, щоб нам насаджували чуже світобачення й менталітет, моя дочка в цьому конкурсі участі не братиме. Якщо на те пішло, давайте організовувати конкурс польської, чеської, єврейської мови», – каже Богдана Трофим’юк.
Дочка дубенських чехів Ірина Куроченко розповідає: раніше рідну мову вивчали в родині, нині в районі діє товариство чеської культури, яке підтримують чеська держава та громадські організації. Відбувається тут і письмовий конкурс. Ці заходи фінансують самі учасники товариства, благодійники і посольство Чехії, розповідає Ірина Куроченко. Фінансової підтримки з боку української держави для чеської мови немає.
Чи є небезпека для державної мови?
Власне, й конкурс «Лукомор’я», хоча й підтриманий Міносвіти, передбачає залучення фінансування зі сторонніх джерел, каже голова Рівненської обласної «Просвіти» Світлана Ніколіна. Водночас вона вбачає в цьому небезпеку для державної мови.
«Там написано, що організація та проведення конкурсу, нагородження учасників здійснюється за рахунок коштів, не заборонених законодавством. Ми в своєму зверненні написали таким чином: «Газпромівські гроші підуть на русифікацію наших дітей та українського шкільництва в цілому». Сюди, на цей конкурс, будуть закачані такі кошти, що там черга охочих буде стояти, брати в ньому участь».
Просвітяни наголошують, що не заперечують проти того, щоб українські діти вивчали якомога більше мов, але, на їхню думку, посилена увага міністерства освіти лише до однієї мови очевидна. Ветеран педагогіки Наталя Савчук вважає: в останні роки крок за кроком руйнуються набутки українських мовників у справі долучення школярів до власної літератури і культури.
Деструктивний процес у мовній педагогіці розпочався саме зі скасування державного фінансування конкурсу імені Петра Яцика, вважає Наталя Савчук.
З таких обставин дивується і голова Рівненського «Товариства Руської культури» Михайло Кирилов:«Це неправильно. Тут треба боротися, щоб конкурс Яцика був. Але ви чули коли-небудь (от я керую Руським культурним центром), що ми проти української мови?»
Тим часом рівненські просвітяни констатують: твори Уласа Самчука, Івана Багряного, Василя Барки вже цього року виведені зі шкільної програми. І це не лише твори, а й теми, які порушували в них їхні автори, – скажімо, Голодомору та політрепресій. Тож вони закликають владу хоча б на місцевому рівні не допустити «перетворення своїх дітей та онуків на малоросів». А саме – ігнорувати конкурс «Лукомор’я» на теренах області.
Просвітяни, котрі зібралися у День Соборності України за круглим столом у Рівненському будинку вчених, говорили і про те, що цілком свідомі: мовне питання не лише розколює українців, а й відволікає їх від соціально-економічних проблем. Однак не помічати очевидних речей, які, на їхню думку, несуть загрозу українській державності, рівняни не збираються.
Упродовж більше п’ятнадцяти років у Рівному немає класів із російською мовою викладання. Російську викладають факультативно. Ті, хто бажає навчатися в Росії, також можуть здобути знання російської за сприяння місцевого Товариства російської культури. Його президент Михайло Кирилов завжди поправляє співрозмовників, називаючи свою рідну мову «руською».
Запровадження Всеукраїнського конкурсу «Лукомор’я» Михайло Кирилов вважає позитивним явищем: «Мені взагалі дивно, що хтось проти. Особливо зараз, у такий час комунікацій, потрібно більше мов знати. Коли було потрібно, я вивчив французьку, німецьку, англійську й арабську. Зараз – польську».
Михайло Кирилов підкріплює свою думку аргументом щодо великої кількості студентів і заробітчан з України, котрі навчаються і заробляють у сусідів. Він каже, що інтерес до мови на Рівненщині лишився не лише в корінних росіян:
«Торік ми не проводили конкурсу на тему пушкінської поезії «Казки Пушкіна». Але в цьому році діти вже звертаються. Якщо є замовлення й потреба, чому ж не розвивати?»
«І чужому научайтесь…»
Одинадцятикласниці Онися і Тетяна не проти вивчення ще однієї мови. Однак дівчата зауважують: не за рахунок рідної.
– Багато наших ровесників говорять суржиком, удома і в школі.
– Лише на уроках намагаються себе контролювати. Але дехто, відповідаючи на уроках, не може обійтися без російських висловів.
– В інтернеті культури спілкування ніякої.
– У нас англійська мова 5 разів на тиждень, українська – два. І ще німецька є. І це враховуючи те, що при вступі в будь-який університет нам потрібна українська мова.
– Це взагалі спонукає до того, щоб справді виїжджати за кордон. Не вчать української – значить, вона нікому не потрібна.
Жителька Здолбунова Богдана Трофим’юк пишається дочкою – призеркою двох районних конкурсів української мови імені Петра Яцика. Вона обурена тим, що від фінансування конкурсу відмовилася держава, у той час як уряд активно підтримує інтерес до російської. Приклад – новий конкурс.
«Власне, на підтримку української мови і на протест проти того, щоб нам насаджували чуже світобачення й менталітет, моя дочка в цьому конкурсі участі не братиме. Якщо на те пішло, давайте організовувати конкурс польської, чеської, єврейської мови», – каже Богдана Трофим’юк.
Дочка дубенських чехів Ірина Куроченко розповідає: раніше рідну мову вивчали в родині, нині в районі діє товариство чеської культури, яке підтримують чеська держава та громадські організації. Відбувається тут і письмовий конкурс. Ці заходи фінансують самі учасники товариства, благодійники і посольство Чехії, розповідає Ірина Куроченко. Фінансової підтримки з боку української держави для чеської мови немає.
Чи є небезпека для державної мови?
Власне, й конкурс «Лукомор’я», хоча й підтриманий Міносвіти, передбачає залучення фінансування зі сторонніх джерел, каже голова Рівненської обласної «Просвіти» Світлана Ніколіна. Водночас вона вбачає в цьому небезпеку для державної мови.
«Там написано, що організація та проведення конкурсу, нагородження учасників здійснюється за рахунок коштів, не заборонених законодавством. Ми в своєму зверненні написали таким чином: «Газпромівські гроші підуть на русифікацію наших дітей та українського шкільництва в цілому». Сюди, на цей конкурс, будуть закачані такі кошти, що там черга охочих буде стояти, брати в ньому участь».
Просвітяни наголошують, що не заперечують проти того, щоб українські діти вивчали якомога більше мов, але, на їхню думку, посилена увага міністерства освіти лише до однієї мови очевидна. Ветеран педагогіки Наталя Савчук вважає: в останні роки крок за кроком руйнуються набутки українських мовників у справі долучення школярів до власної літератури і культури.
Деструктивний процес у мовній педагогіці розпочався саме зі скасування державного фінансування конкурсу імені Петра Яцика, вважає Наталя Савчук.
З таких обставин дивується і голова Рівненського «Товариства Руської культури» Михайло Кирилов:«Це неправильно. Тут треба боротися, щоб конкурс Яцика був. Але ви чули коли-небудь (от я керую Руським культурним центром), що ми проти української мови?»
Тим часом рівненські просвітяни констатують: твори Уласа Самчука, Івана Багряного, Василя Барки вже цього року виведені зі шкільної програми. І це не лише твори, а й теми, які порушували в них їхні автори, – скажімо, Голодомору та політрепресій. Тож вони закликають владу хоча б на місцевому рівні не допустити «перетворення своїх дітей та онуків на малоросів». А саме – ігнорувати конкурс «Лукомор’я» на теренах області.
Просвітяни, котрі зібралися у День Соборності України за круглим столом у Рівненському будинку вчених, говорили і про те, що цілком свідомі: мовне питання не лише розколює українців, а й відволікає їх від соціально-економічних проблем. Однак не помічати очевидних речей, які, на їхню думку, несуть загрозу українській державності, рівняни не збираються.
