Київ – «Кровосісі», «папєрєднікі» та «потняки податків» зовсім скоро можуть відійти у минуле, адже українських високопосадовців хочуть перевіряти на знання української мови. І поки деякі політики порівнюють подібні ініціативи з репресіями, мовознавці наголошують на важливості перевірок. Вони кажуть, це сприятиме розвиткові мовної культури в Україні.
– Мову не знають ті, хто або політично упереджені, або розумово відсталі. Отже, у якій системі координат перебуваєте, власне, Ви?
– Я згоден з вамі пакращуваті українскую мову, – запевняв у грудні прем’єр Микола Азаров (автор знаменитих «кровосісь», «папєрєдніків» і «потняків податків») депутата Ірину Фаріон.
І, схоже, остання сприйняла таку обіцянку буквально, адже уже у січні разом зі своїми колегами-депутатами – Марією Матіос та Володимиром Яворівським – запропонувала законопроект, одним із положень якого є «встановлення обов’язкового вільного володіння й необхідності підтвердження знання української мови» для держпосадовців.
І це не все. Тестувати чиновників з української мови хочуть ще троє депутатів: брати Віктор та Петро Балоги, а також Василь Петьовка. Вони теж пропонують відповідний законопроект.
«Якщо ми хочемо будувати державу, то у нас ні Прем’єр-міністр, ні міністри, ні високі посадовці не повинні ніде розмовляти недержавною мовою. На високих державних посадах повинні бути люди, які досконало знають мову (так, як це свого часу пройшла Латвія, Литва і Естонія)», – пояснює Віктор Балога.
Мовними тестами хочуть розколоти Україну?
Водночас такі законодавчі ініціативи до душі не всім. «Проведення таких іспитів? У нас 37-й рік, чи що?», – обурюється один із авторів «мовного закону», регіонал Вадим Колесніченко. На його думку, обидва законопроекти «розколюють Україну».
Турбує політика не лише де, коли і за які гроші будуть організовувати подібні іспити, а й те, хто оцінюватиме держслужбовців (які, запевняє депутат, і так володіють українською мовою). До того ж, на думку Колесніченка, головне для чиновника – не мова, а професіоналізм.
«Мені все одно, якою мовою буде розмовляти людина, яка керує економікою нашої держави і забезпечить соціальний пакет для громадян. Хоч китайською. Я буду навіть платити кошти, щоб перекладали все, що він каже», – каже політик.
Мовознавець: тестування чиновників – корисне і важливе
Мовознавець Лариса Масенко натомість переконана: якщо людина – справжній професіонал, то державну мову вивчити зможе (бодай у тому обсязі, який потрібен їй для роботи). А тим чиновникам, які мову й так знають, науковець радить постійно вдосконалювати свої знання.
«Маса системних помилок: часто фонетика буває російська – «акання», не вживають кличної форми взагалі, неправильно вимовляють імена й по-батькові», – зауважує вона.
Ініціативу ж тестування високопосадовців Лариса Масенко вітає, вважаючи її дуже важливою і корисною. Вона пояснює: це сприятиме розвиткові мовної культури у країні.
«Можна вивчити досвіт прибалтійських країн. В Латвії розроблений зі знання латвійської мови іспит з 7 рівнів. І для держслужбовців – найскладніший», – радить науковець.
А поки у парламенті точитимуться суперечки навколо ініціатив щодо мовного тестування чиновників, можновладці мають змогу і надалі підіймати настрій українцям, адже їхні прикрі мовні помилки інколи можуть бути і веселими.
– Мову не знають ті, хто або політично упереджені, або розумово відсталі. Отже, у якій системі координат перебуваєте, власне, Ви?
– Я згоден з вамі пакращуваті українскую мову, – запевняв у грудні прем’єр Микола Азаров (автор знаменитих «кровосісь», «папєрєдніків» і «потняків податків») депутата Ірину Фаріон.
І, схоже, остання сприйняла таку обіцянку буквально, адже уже у січні разом зі своїми колегами-депутатами – Марією Матіос та Володимиром Яворівським – запропонувала законопроект, одним із положень якого є «встановлення обов’язкового вільного володіння й необхідності підтвердження знання української мови» для держпосадовців.
І це не все. Тестувати чиновників з української мови хочуть ще троє депутатів: брати Віктор та Петро Балоги, а також Василь Петьовка. Вони теж пропонують відповідний законопроект.
«Якщо ми хочемо будувати державу, то у нас ні Прем’єр-міністр, ні міністри, ні високі посадовці не повинні ніде розмовляти недержавною мовою. На високих державних посадах повинні бути люди, які досконало знають мову (так, як це свого часу пройшла Латвія, Литва і Естонія)», – пояснює Віктор Балога.
Мовними тестами хочуть розколоти Україну?
Водночас такі законодавчі ініціативи до душі не всім. «Проведення таких іспитів? У нас 37-й рік, чи що?», – обурюється один із авторів «мовного закону», регіонал Вадим Колесніченко. На його думку, обидва законопроекти «розколюють Україну».
Турбує політика не лише де, коли і за які гроші будуть організовувати подібні іспити, а й те, хто оцінюватиме держслужбовців (які, запевняє депутат, і так володіють українською мовою). До того ж, на думку Колесніченка, головне для чиновника – не мова, а професіоналізм.
Мені все одно, якою мовою буде розмовляти людина, яка керує економікою нашої держави і забезпечить соціальний пакет для громадян. Хоч китайською.Вадим Колесніченко
Мовознавець: тестування чиновників – корисне і важливе
Мовознавець Лариса Масенко натомість переконана: якщо людина – справжній професіонал, то державну мову вивчити зможе (бодай у тому обсязі, який потрібен їй для роботи). А тим чиновникам, які мову й так знають, науковець радить постійно вдосконалювати свої знання.
Часто фонетика буває російська, не вживають кличної форми, неправильно вимовляють імена й по-батьковіЛариса Масенко
Ініціативу ж тестування високопосадовців Лариса Масенко вітає, вважаючи її дуже важливою і корисною. Вона пояснює: це сприятиме розвиткові мовної культури у країні.
«Можна вивчити досвіт прибалтійських країн. В Латвії розроблений зі знання латвійської мови іспит з 7 рівнів. І для держслужбовців – найскладніший», – радить науковець.
А поки у парламенті точитимуться суперечки навколо ініціатив щодо мовного тестування чиновників, можновладці мають змогу і надалі підіймати настрій українцям, адже їхні прикрі мовні помилки інколи можуть бути і веселими.
