Київ – Українська мова та культура для іноземців, що вирішили вчитись і жити в Україні, останнім часом стає дедалі популярнішою. Проте причиною цього є не відкритість чи готовність системи освіти України, а бажання та ініціатива самих іноземців. Радіо Свобода поцікавилось у японця, камерунця і аргентинця, наскільки піддається чи опирається Україна їхньому бажанню стати її повноцінними членами.
Козацький оселедець, вишиванка і бандура. Японець, що тривалий час жив у Канаді, Чарлі Сакума українську культуру пізнав ще 10 років тому. Від того часу Україну він називає третьою батьківщиною. Сьогодні Сакума грає на бандурі, танцює гопака, мріє про дітей від дружини-українки Ольги і просить називати себе по-українськи Сакумачуком.
Ще один уродженець країни сонця, що сходить, Хіросі Катаока українській культурі присвятив свою кандидатську дисертацію. За майже 10 років перебування в Україні Хіросі став кандидатом наук і викладачем кафедри китайської, корейської та японської філології в університеті імені Тараса Шевченка. Коли у нього постав вибір: російська мова чи українська,– він, не вагаючись, обрав останню і за три роки вивчив її досконало.
«Українці говорять українською мовою. Так я думаю. І якщо я хочу знати щось більше про українську культуру, а це душа і настрій українців, тоді треба спілкуватись українською мовою», – переконаний Хіросі Катаока.
Любов до українських народних пісень допомогла зробити зіркову кар’єру за два з половиною роки Яну Німбі з Камеруну. Вивчивши декілька пісень, він потрапив до львівського гурту «Шоколадка». Зараз Ян Німбі активно знімається у кліпах, виступає й спілкується із шанувальниками.
Багато іноземців не можуть вивчити українську через суржик, яким часто послуговуються в Україні, каже шеф-повар із Аргентини Антоніо Руїз. За 12 років роботи у Києві він навчився готувати більшість національних українських страв, проте знає лише російську на базовому рівні. Вчити українську Антоніо збирається з нового року.
«Поки що у мене дуже багато часу відбирає робота, але я думаю, перш за все мені треба знайти людину, яка правильно говорить українською. По-іншому ніяк, тому що багато людей говорять суржиком. Трішки української, трішки російської», – скаржиться аргентинець.
В Україні тих, хто реально володіє українською мовою, менше, ніж тих, хто визнає її рідною. За результатами дослідження Київського міжнародного інституту соціології, яке проводили влітку, 63% опитаних вважають рідною мовою українську, але спілкуватися нею виявили бажання лише 38%.
Однак, до україномовних уже долучилися японці Хіросі Катаока, Чарлі Сакума. На черзі – Антоніо Руїз із Аргентини. Можливо, невдовзі і він зможе пишатися своєю українською, як і камерунець Ян Нібмі, котрий зізнається: «Мені щодня пишуть шанувальники, дивуються, як я так вивчив українську. Кажуть, що я молодець».
Козацький оселедець, вишиванка і бандура. Японець, що тривалий час жив у Канаді, Чарлі Сакума українську культуру пізнав ще 10 років тому. Від того часу Україну він називає третьою батьківщиною. Сьогодні Сакума грає на бандурі, танцює гопака, мріє про дітей від дружини-українки Ольги і просить називати себе по-українськи Сакумачуком.
Ще один уродженець країни сонця, що сходить, Хіросі Катаока українській культурі присвятив свою кандидатську дисертацію. За майже 10 років перебування в Україні Хіросі став кандидатом наук і викладачем кафедри китайської, корейської та японської філології в університеті імені Тараса Шевченка. Коли у нього постав вибір: російська мова чи українська,– він, не вагаючись, обрав останню і за три роки вивчив її досконало.
«Українці говорять українською мовою. Так я думаю. І якщо я хочу знати щось більше про українську культуру, а це душа і настрій українців, тоді треба спілкуватись українською мовою», – переконаний Хіросі Катаока.
Любов до українських народних пісень допомогла зробити зіркову кар’єру за два з половиною роки Яну Німбі з Камеруну. Вивчивши декілька пісень, він потрапив до львівського гурту «Шоколадка». Зараз Ян Німбі активно знімається у кліпах, виступає й спілкується із шанувальниками.
Багато іноземців не можуть вивчити українську через суржик, яким часто послуговуються в Україні, каже шеф-повар із Аргентини Антоніо Руїз. За 12 років роботи у Києві він навчився готувати більшість національних українських страв, проте знає лише російську на базовому рівні. Вчити українську Антоніо збирається з нового року.
«Поки що у мене дуже багато часу відбирає робота, але я думаю, перш за все мені треба знайти людину, яка правильно говорить українською. По-іншому ніяк, тому що багато людей говорять суржиком. Трішки української, трішки російської», – скаржиться аргентинець.
В Україні тих, хто реально володіє українською мовою, менше, ніж тих, хто визнає її рідною. За результатами дослідження Київського міжнародного інституту соціології, яке проводили влітку, 63% опитаних вважають рідною мовою українську, але спілкуватися нею виявили бажання лише 38%.
Однак, до україномовних уже долучилися японці Хіросі Катаока, Чарлі Сакума. На черзі – Антоніо Руїз із Аргентини. Можливо, невдовзі і він зможе пишатися своєю українською, як і камерунець Ян Нібмі, котрий зізнається: «Мені щодня пишуть шанувальники, дивуються, як я так вивчив українську. Кажуть, що я молодець».