Київ – Корупція унеможливлює демократичні зміни України, перешкоджає впровадженню необхідних реформ та гальмує розвиток громадянського суспільства. Про це заявив журналістам генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд після зустрічі з українськими урядовцями. Візит Ягланда до Києва відбувся в рамках моніторингу здійснення Плану дій Ради Європи для України.
План дій Ради Європи для України, розрахований на 2012–14 роки, містить 51 проект, які спрямовані на зміцнення в Україні європейських стандартів. План максимально враховує актуальні потреби держави, серед яких найважливіші – боротьба з корупцією, захист прав людини, зміцнення свободи слова та соціальної безпеки, повідомив міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко.
Як приклад успішної співпраці між експертами Ради Європи та України, міністр Грищенко назвав розробку нового Кримінально-процесуального кодексу, низки заходів із реформування судової системи та органів місцевого самоврядування.
А керівник політичного відділу представництва Ради Європи в Україні Ганнес Шрайбер зазначила, що підтримка розвитку громадянського суспільства та місцевого самоврядування, приватних ініціатив українців, що спрямовані на демократичні зміни у державі, будуть і нині, і в перспективі підтримані європейськими інституціями.
Корупція – «корінь українського зла»
Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд зазначив, що Рада Європи не лише виділила понад 20 мільйонів євро для здійснення відповідної роботи, але і залучила своїх експертів, які разом з українськими колегами опрацьовують відповідні законодавчі акти. Але практична реалізація цих законів, як і здійснення життєво необхідних для України реформ, неможлива за наявності високого рівня корупції у країні.
«Головне завдання – реформувати систему правосуддя, адвокатури, щоб подолати корупцію та вибіркове правосуддя в Україні. На це спрямований, серед іншого, новий Кримінально-процесуальний кодекс України, який розробили за підтримки європейських та американських фахівців. Але чи набуде чинності цей кодекс належним чином, залежить від української сторони. За нею – здійснення реальних кроків із подолання корупції, а за Європою – її підтримка в цьому», – зауважив генеральний секретар Ради Європи.
На думку Ягланда, новий Кримінально-процесуальний кодекс України, розроблений за участі європейських та американських фахівців, не розв’язує проблем вибіркового правосуддя та кримінального переслідування політичних опонентів. Уже нині зрозуміло, що визнати жовтневі парламентські вибори в Україні демократичними і чесними з огляду на ув’язнення лідерів опозиції буде доволі складно, визнав Турбйорн Ягланд.
За словами генерального секретаря Ради Європи, викликає занепокоєння щодо чесності парламентських виборів в Україні і той факт, що не всі учасники кампанії мають рівний доступ до ЗМІ, а також тиск з боку влади на окремих журналістів і незалежні мас-медіа, такі як «ТВі».
Демократія в Україні: думки влади і незалежних експертів розійшлись
У свою чергу, Президент України Віктор Янукович під час зустрічі з Ягландом пообіцяв, що країна активно працюватиме над виконанням своїх зобов’язань перед Радою Європи, зокрема в частині зміцнення демократичних інститутів, прав і свобод.
Київський політолог Валерій Чалий вважає, що від Президента Януковича європейці не чекають здійснення демократичних змін у державі, оскільки політична воля зупинити корупцію та сповзання до авторитаризму в Януковича і його команди відсутня. Серед іншого, він це пояснює «зрощенням» політики та економіки, а також пасивністю громадянського суспільства.
У розмові з Радіо Свобода Чалий наголосив: «Природа корупції в Україні дещо відрізняється від того, що є у (західному) світі. Бо корупція є у багатьох країнах, лише рівень її значно нижчий. Найкоротший шлях до її подолання у нас – це зняття дозвільних функцій з державних установ. Потім треба робити економічні заохочення, щоб уникати корупційних дій. І, звичайно, потрібна політична воля для впровадження безкорупційних дій на найвищому рівні».
Тим часом, за словами міністра закордонних справ України Костянтина Грищенка, пріоритетними для себе українці визначили реформи судочинства, пенітенціарної системи та зміцнення свободи слова.
План дій Ради Європи для України, розрахований на 2012–14 роки, містить 51 проект, які спрямовані на зміцнення в Україні європейських стандартів. План максимально враховує актуальні потреби держави, серед яких найважливіші – боротьба з корупцією, захист прав людини, зміцнення свободи слова та соціальної безпеки, повідомив міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко.
Як приклад успішної співпраці між експертами Ради Європи та України, міністр Грищенко назвав розробку нового Кримінально-процесуального кодексу, низки заходів із реформування судової системи та органів місцевого самоврядування.
А керівник політичного відділу представництва Ради Європи в Україні Ганнес Шрайбер зазначила, що підтримка розвитку громадянського суспільства та місцевого самоврядування, приватних ініціатив українців, що спрямовані на демократичні зміни у державі, будуть і нині, і в перспективі підтримані європейськими інституціями.
Корупція – «корінь українського зла»
Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд зазначив, що Рада Європи не лише виділила понад 20 мільйонів євро для здійснення відповідної роботи, але і залучила своїх експертів, які разом з українськими колегами опрацьовують відповідні законодавчі акти. Але практична реалізація цих законів, як і здійснення життєво необхідних для України реформ, неможлива за наявності високого рівня корупції у країні.
Головне завдання – реформувати систему правосуддя, адвокатури, щоб подолати корупцію та вибіркове правосуддя в УкраїніТурбйорн Ягланд
«Головне завдання – реформувати систему правосуддя, адвокатури, щоб подолати корупцію та вибіркове правосуддя в Україні. На це спрямований, серед іншого, новий Кримінально-процесуальний кодекс України, який розробили за підтримки європейських та американських фахівців. Але чи набуде чинності цей кодекс належним чином, залежить від української сторони. За нею – здійснення реальних кроків із подолання корупції, а за Європою – її підтримка в цьому», – зауважив генеральний секретар Ради Європи.
На думку Ягланда, новий Кримінально-процесуальний кодекс України, розроблений за участі європейських та американських фахівців, не розв’язує проблем вибіркового правосуддя та кримінального переслідування політичних опонентів. Уже нині зрозуміло, що визнати жовтневі парламентські вибори в Україні демократичними і чесними з огляду на ув’язнення лідерів опозиції буде доволі складно, визнав Турбйорн Ягланд.
За словами генерального секретаря Ради Європи, викликає занепокоєння щодо чесності парламентських виборів в Україні і той факт, що не всі учасники кампанії мають рівний доступ до ЗМІ, а також тиск з боку влади на окремих журналістів і незалежні мас-медіа, такі як «ТВі».
Демократія в Україні: думки влади і незалежних експертів розійшлись
У свою чергу, Президент України Віктор Янукович під час зустрічі з Ягландом пообіцяв, що країна активно працюватиме над виконанням своїх зобов’язань перед Радою Європи, зокрема в частині зміцнення демократичних інститутів, прав і свобод.
Київський політолог Валерій Чалий вважає, що від Президента Януковича європейці не чекають здійснення демократичних змін у державі, оскільки політична воля зупинити корупцію та сповзання до авторитаризму в Януковича і його команди відсутня. Серед іншого, він це пояснює «зрощенням» політики та економіки, а також пасивністю громадянського суспільства.
Потрібна політична воля для впровадження безкорупційних дій на найвищому рівніВалерій Чалий
У розмові з Радіо Свобода Чалий наголосив: «Природа корупції в Україні дещо відрізняється від того, що є у (західному) світі. Бо корупція є у багатьох країнах, лише рівень її значно нижчий. Найкоротший шлях до її подолання у нас – це зняття дозвільних функцій з державних установ. Потім треба робити економічні заохочення, щоб уникати корупційних дій. І, звичайно, потрібна політична воля для впровадження безкорупційних дій на найвищому рівні».
Тим часом, за словами міністра закордонних справ України Костянтина Грищенка, пріоритетними для себе українці визначили реформи судочинства, пенітенціарної системи та зміцнення свободи слова.
