Київ – Міжнародна група вчених зафіксувала, що під час танення в Арктиці «молодого» льоду в атмосферу виділяється значна кількість брому, що шкодить озоновому шарові. Оприлюднене NASA дослідження засвідчує, що товща льоду у цій точці Землі потроху перетворюється на поклади токсичних речовин.
Забруднення Арктики стає дедалі масштабнішим. Результати дослідження, проведеного вченими з проекту NASA BROMEX (Bromine, Ozone, and Mercury Experiment), демонструють, що атмосфера регіону потерпає від викидів бромних сполук. За словами Сона Нґієма, який очолив групу науковців, їм вдалося зафіксувати зміни у хімічному складі льодової арктичної товщі.
З’ясувалося, що лід стає тоншим і солонішим, пише Reuters. А оскільки морська сіль є джерелом галогенів (а бром є одним із таких елементів), під час танення «молодого» льоду у повітрі фіксують підвищену концентрацію цього галогену. Мова йде про особливу хімічну реакцію, названу «вибухом брому», під час якої, розповідає Нґієм, в атмосферу потрапляє газоподібна ртуть. Цей токсичний забрудник згодом падає на землю у вигляді дощу чи снігу і зрештою може накопичуватися, наприклад, у рибі. Сон Нґієм наголошує: підвищення концентрації вільного брому в атмосфері руйнує озоновий шар та осідає у вигляді їдких токсичних сполук у тропосфері.
Для моделювання майбутньої картини бромового забруднення Арктики вчені проаналізували дані з шести супутників, провели низку польових спостережень та співставили ці дані з моделями руху повітря над полярним регіоном.
У проекті NASA також розповіли, що вчені нині намагаються з’ясувати, як так сталося, що Арктика за останні 10 років втратила близько мільйона квадратних кілометрів багаторічного («старого») льоду. Поки науковці припускають, що причина – у зміні вітряних потоків.
Яйцеклітину можна відтворити зі стовбурової клітини
«Час переписати підручники», – пише Nature про результати дослідження науковців із Массачусетса, що у США. Якщо протягом 60 років, мовиться у виданні, вчений світ відштовхувався від того, що жінка має обмежений і невідновлюваний запас яйцеклітин, то наразі час припустити протилежне. Американським дослідникам вдалося виростити яйцеклітини зі стовбурових клітин молодої жінки.
Група вчених на чолі з Джонатаном Тіллі з бостонського Центру репродуктивної біології вважає, що їхня робота «відкриває нове поле діяльності в репродуктивній біології людини», а доступ до нових клітин зробить можливими нові способи збереження фертильності.
Теорію про те, що організм жінки протягом дітородного віку не лише користується закладеним від народження запасом, а виробляє потенційні осередки нових яйцеклітин, Тіллі запропонував у 2004 році. Тоді йому вдалося виділити такі клітини у мишей.
Цього разу вчені використали тканини яєчника, видаленого у 20-річної жінки. Щойно біологи виділили з нього стовбурові клітини (використовуючи специфічний протеїн Ddx4), їх позначили зеленим флуоресцентним білком. Опісля у лабораторії розпочалося спостереження за тим, як із відібраних стовбурових клітин розвиваються незрілі яйцеклітини. Цей процес тривав два тижні. По його завершенню незрілі яйцеклітини повернули у тканини яєчника, які імплантували під шкіру живої миші – для забезпечення кращого постачання у тканину крові. Зрештою, сформувалися зрілі яйцеклітини.
«Поки немає підтвердження, що ці яйцеклітини є родючими. Однак загалом за своїми характеристиками вони не відрізняються від сформованих природнім шляхом», – каже Тіллі. За його словами, наступним кроком у дослідженні буде перевірка виведених у лабораторії яйцеклітин на здатність сформувати ранню стадію ембріону.
Nature звернулося за коментарем до біолога Університету Единбурга Евелін Телфер, яка займається дослідження поведінки клітин у процесі штучного запліднення. Вона зізнається, що у 2004 році скептично поставилася до оприлюднених Тіллі гіпотез, однак нинішні результати називає обнадійливими. «Я була у лабораторії Тіллі, бачила ці клітини і спостерігала за їхньою поведінкою. Це вражає», – розповіла Телфер і додала, що найближчим часом долучиться до роботи в американській лабораторії, щоб спробувати виростити яйцеклітини до того стану, коли вони будуть готові до запліднення.
Вчені заявляють про відкриття «кажанячого грипу»
Вчені виявили новий підтип вірусу грипу А. Вірус Н17 переносять кажани, за попередніми висновками, він не становить небезпеки для людей. Водночас науковці наразі досліджують географічне поширення нового вірусу, щоб з’ясувати, чи можуть ці тварини стати природним осередком спалахів інфекційних захворювань людини. Вчених насторожує подібність цього вірусу до інших підтипів: цей факт допускає взаємообмін генетичною інформацією, внаслідок якого може виникнути небезпечний штам.
Рубен Доніс із американського Центру контролю й профілактики захворювань та його колеги після обстеження у Гватемалі більш ніж 300 кажанів різних видів виявили у трьох із них, виду жовтоплечих листоносів, вірус грипу типу А, до якого також зараховують пташиний і свинячий грип.
Для виявлення нових вірусів автори дослідження, опублікованого у науковому виданні Proceedings of the National Academy of Sciences, розробили спеціальні молекулярні зонди. Загалом кажани стали об’єктом вірусологічних досліджень, бо протягом останніх років з’ясувалося, що ці тварини переносять сказ, а також лихоманку Ебола й атипову пневмонію.
У своїй статті Доніс та його колеги зазначають, що «виявлення вірусу типу А у кажанів розширює коло ймовірних резервуарів захворювання». Вони додають: «Взагалі виникає низка нових запитань. Наприклад, як віруси грипу поширюються у популяції кажанів? Які наслідки появи такого резервуару вірусу для сільського господарства і сфери охорони здоров’я? І чи є інші, досі не відомі нам види тварин, які можуть поширювати цей вірус?».
Забруднення Арктики стає дедалі масштабнішим. Результати дослідження, проведеного вченими з проекту NASA BROMEX (Bromine, Ozone, and Mercury Experiment), демонструють, що атмосфера регіону потерпає від викидів бромних сполук. За словами Сона Нґієма, який очолив групу науковців, їм вдалося зафіксувати зміни у хімічному складі льодової арктичної товщі.
З’ясувалося, що лід стає тоншим і солонішим, пише Reuters. А оскільки морська сіль є джерелом галогенів (а бром є одним із таких елементів), під час танення «молодого» льоду у повітрі фіксують підвищену концентрацію цього галогену. Мова йде про особливу хімічну реакцію, названу «вибухом брому», під час якої, розповідає Нґієм, в атмосферу потрапляє газоподібна ртуть. Цей токсичний забрудник згодом падає на землю у вигляді дощу чи снігу і зрештою може накопичуватися, наприклад, у рибі. Сон Нґієм наголошує: підвищення концентрації вільного брому в атмосфері руйнує озоновий шар та осідає у вигляді їдких токсичних сполук у тропосфері.
Для моделювання майбутньої картини бромового забруднення Арктики вчені проаналізували дані з шести супутників, провели низку польових спостережень та співставили ці дані з моделями руху повітря над полярним регіоном.
У проекті NASA також розповіли, що вчені нині намагаються з’ясувати, як так сталося, що Арктика за останні 10 років втратила близько мільйона квадратних кілометрів багаторічного («старого») льоду. Поки науковці припускають, що причина – у зміні вітряних потоків.
Яйцеклітину можна відтворити зі стовбурової клітини
«Час переписати підручники», – пише Nature про результати дослідження науковців із Массачусетса, що у США. Якщо протягом 60 років, мовиться у виданні, вчений світ відштовхувався від того, що жінка має обмежений і невідновлюваний запас яйцеклітин, то наразі час припустити протилежне. Американським дослідникам вдалося виростити яйцеклітини зі стовбурових клітин молодої жінки.
Група вчених на чолі з Джонатаном Тіллі з бостонського Центру репродуктивної біології вважає, що їхня робота «відкриває нове поле діяльності в репродуктивній біології людини», а доступ до нових клітин зробить можливими нові способи збереження фертильності.
Теорію про те, що організм жінки протягом дітородного віку не лише користується закладеним від народження запасом, а виробляє потенційні осередки нових яйцеклітин, Тіллі запропонував у 2004 році. Тоді йому вдалося виділити такі клітини у мишей.
Цього разу вчені використали тканини яєчника, видаленого у 20-річної жінки. Щойно біологи виділили з нього стовбурові клітини (використовуючи специфічний протеїн Ddx4), їх позначили зеленим флуоресцентним білком. Опісля у лабораторії розпочалося спостереження за тим, як із відібраних стовбурових клітин розвиваються незрілі яйцеклітини. Цей процес тривав два тижні. По його завершенню незрілі яйцеклітини повернули у тканини яєчника, які імплантували під шкіру живої миші – для забезпечення кращого постачання у тканину крові. Зрештою, сформувалися зрілі яйцеклітини.
«Поки немає підтвердження, що ці яйцеклітини є родючими. Однак загалом за своїми характеристиками вони не відрізняються від сформованих природнім шляхом», – каже Тіллі. За його словами, наступним кроком у дослідженні буде перевірка виведених у лабораторії яйцеклітин на здатність сформувати ранню стадію ембріону.
Nature звернулося за коментарем до біолога Університету Единбурга Евелін Телфер, яка займається дослідження поведінки клітин у процесі штучного запліднення. Вона зізнається, що у 2004 році скептично поставилася до оприлюднених Тіллі гіпотез, однак нинішні результати називає обнадійливими. «Я була у лабораторії Тіллі, бачила ці клітини і спостерігала за їхньою поведінкою. Це вражає», – розповіла Телфер і додала, що найближчим часом долучиться до роботи в американській лабораторії, щоб спробувати виростити яйцеклітини до того стану, коли вони будуть готові до запліднення.
Вчені заявляють про відкриття «кажанячого грипу»
Вчені виявили новий підтип вірусу грипу А. Вірус Н17 переносять кажани, за попередніми висновками, він не становить небезпеки для людей. Водночас науковці наразі досліджують географічне поширення нового вірусу, щоб з’ясувати, чи можуть ці тварини стати природним осередком спалахів інфекційних захворювань людини. Вчених насторожує подібність цього вірусу до інших підтипів: цей факт допускає взаємообмін генетичною інформацією, внаслідок якого може виникнути небезпечний штам.
Рубен Доніс із американського Центру контролю й профілактики захворювань та його колеги після обстеження у Гватемалі більш ніж 300 кажанів різних видів виявили у трьох із них, виду жовтоплечих листоносів, вірус грипу типу А, до якого також зараховують пташиний і свинячий грип.
Для виявлення нових вірусів автори дослідження, опублікованого у науковому виданні Proceedings of the National Academy of Sciences, розробили спеціальні молекулярні зонди. Загалом кажани стали об’єктом вірусологічних досліджень, бо протягом останніх років з’ясувалося, що ці тварини переносять сказ, а також лихоманку Ебола й атипову пневмонію.
У своїй статті Доніс та його колеги зазначають, що «виявлення вірусу типу А у кажанів розширює коло ймовірних резервуарів захворювання». Вони додають: «Взагалі виникає низка нових запитань. Наприклад, як віруси грипу поширюються у популяції кажанів? Які наслідки появи такого резервуару вірусу для сільського господарства і сфери охорони здоров’я? І чи є інші, досі не відомі нам види тварин, які можуть поширювати цей вірус?».
