Міністри закордонних справ країн-членів Європейського Союзу наклали в понеділок нові санкції на владу Сирії, долучившись таким чином до зусиль, що мали б зупинити вже майже рік жорстокого придушення в цій країні виступів опозиції.
Серед нових заходів щодо Сирії, що їх ухвалили нині на зустрічі в Брюсселі, – замороження активів центрального банку цієї країни в державах-членах Європейського Союзу, розширення кола сирійських урядовців, яких вважають наближеними до авторитарного президента Башара аль-Асада, яким заборонять в’їзд до ЄС, чи обмеження на вантажне повітряне сполучення між Сирією й країнами Євросоюзу.
Таким чином ЄС розширив обсяг своїх санкцій проти сирійської влади. Раніше Євросоюз уже запроваджував обмеження на майже 150 фізичних і юридичних осіб із Сирії, а також наклав ембарго на закупівлі в Сирії нафти і постачання її владі озброєнь.
Новий крок Євросоюзу став відповіддю на один із закликів міжнародної конференції «друзів Сирії», що відбулася в п’ятницю в Тунісі, – посилити санкції проти сирійської влади.
Росія далі за збереження влади Асада
Натомість у Росії, яка разом із Китаєм бойкотувала ту конференцію, у понеділок засудили її. Як сказав міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, Москва «має враження», що зустріч «не сприяла створенню умов, які стимулювали б усіх сирійців перейти до політичного діалогу».
У той час, як учасники конференції, а це були не тільки західні, а й арабські держави, все чіткіше починають відмовляти режимові Асада в легітимності й виступати на підтримку сирійської опозиції, Росія продовжує підтримувати Асада і, зокрема, відмовляється приєднатися до ембарго на постачання йому зброї, далі продаючи її на великі суми.
Раніше Росія разом із Китаєм, користуючись своїм правом вето, заблокувала резолюцію щодо Сирії в Раді безпеки ООН, а потім ці дві країни голосували проти подібної резолюції Генеральної асамблеї ООН. Документи Генасамблеї не обов’язкові до виконання, але в ній права вето не існує.
Референдум: зміни чи «посміховисько»
Тим часом у Сирії в понеділок оголосили результати проведеного владою недільного референдуму щодо змін до конституції країни: за бойкоту опозиції, яка називала референдум «посміховиськом», у ньому взяли участь понад 57 відсотків виборців із правом голосу, і з них майже 89 відсотків підтримали пропозиції влади.
Серед найбільших пропонованих змін – скасування офіційно встановленої досі «провідної ролі в суспільстві і державі» владної партії Асада «Баас», що мало б відкрити шлях до певної політичної конкуренції. Але створення нових партій вимагатиме попереднього схвалення владою.
Ще один значний крок – обмеження для президента двома семирічними термінами на майбутнє. Таким чином 46-річний Башар аль-Асад, який був уперше обраний 2000 року після смерті попереднього президента, його батька Хафеза аль-Асада і нині здійснює свій другий термін, зможе балотуватися ще двічі, починаючи з чергових виборів 2014 року, і залишатися на посаді до 2028-го.
Міжнародна спільнота натомість вимагає від Асада відійти від влади негайно, передавши її хоча б своєму заступникові. Це мало б дати змогу створити перехідний уряд, який підготував би дострокові парламентські і президентські вибори.
Червоний Хрест і Півмісяць роблять, що можуть
На цьому тлі спільна група Міжнародного Червоного Хреста і Сирійського арабського комітету Червоного Півмісяця повідомила в понеділок, що вперше за більш як місяць змогла дістатися до міста Хами, яке є одним із осередків протестів проти влади Асада і в якому постійно тривають операції придушення цих протестів силовиками режиму. Мешканцям міста, 700-тисячного до початку боїв, доставили продуктів харчування, яких має вистачити на 12 тисяч людей.
Тепер, заявив речник гуманітарних служб, їхня головна мета – місто Хомс, яке через виступи опозиції в ньому зазнає обстрілів уже понад три тижні поспіль і весь цей час перебуває в фактичній облозі. Кілька днів тому з нього вперше вдалося евакуювати лише менш як 30 поранених і хворих.
За словами речника, гуманітарне становище в місті погіршується «з години на годину», тому так важливо дістатися до Хомса якнайшвидше, і щоб евакуювати тих, хто цього потребує, і щоб доставити гуманітарну допомогу.
Кількість убитих не рахують, а оцінюють
За оцінками сирійських правозахисників, за 11 місяців протестів проти влади Сирії і їхнього придушення в країні загинули вже до 8 тисяч людей, зокрема, кілька сотень лише за останні тижні в Хомсі.
Ці дані не підтверджені з незалежних джерел через суворі обмеження на журналістську діяльність, які запровадила влада Сирії.
Організація Об’єднаних Націй, яка раніше час від часу оголошувала свої оцінки, заявила ще на початку боїв у Хомсі, що кількість жертв на той час, близько місяця тому, за оцінками, становила близько 6 тисяч загиблих і що ООН надалі не має змоги відстежувати кількість жертв у Сирії.
Серед нових заходів щодо Сирії, що їх ухвалили нині на зустрічі в Брюсселі, – замороження активів центрального банку цієї країни в державах-членах Європейського Союзу, розширення кола сирійських урядовців, яких вважають наближеними до авторитарного президента Башара аль-Асада, яким заборонять в’їзд до ЄС, чи обмеження на вантажне повітряне сполучення між Сирією й країнами Євросоюзу.
Таким чином ЄС розширив обсяг своїх санкцій проти сирійської влади. Раніше Євросоюз уже запроваджував обмеження на майже 150 фізичних і юридичних осіб із Сирії, а також наклав ембарго на закупівлі в Сирії нафти і постачання її владі озброєнь.
Новий крок Євросоюзу став відповіддю на один із закликів міжнародної конференції «друзів Сирії», що відбулася в п’ятницю в Тунісі, – посилити санкції проти сирійської влади.
Росія далі за збереження влади Асада
Натомість у Росії, яка разом із Китаєм бойкотувала ту конференцію, у понеділок засудили її. Як сказав міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, Москва «має враження», що зустріч «не сприяла створенню умов, які стимулювали б усіх сирійців перейти до політичного діалогу».
У той час, як учасники конференції, а це були не тільки західні, а й арабські держави, все чіткіше починають відмовляти режимові Асада в легітимності й виступати на підтримку сирійської опозиції, Росія продовжує підтримувати Асада і, зокрема, відмовляється приєднатися до ембарго на постачання йому зброї, далі продаючи її на великі суми.
Раніше Росія разом із Китаєм, користуючись своїм правом вето, заблокувала резолюцію щодо Сирії в Раді безпеки ООН, а потім ці дві країни голосували проти подібної резолюції Генеральної асамблеї ООН. Документи Генасамблеї не обов’язкові до виконання, але в ній права вето не існує.
Референдум: зміни чи «посміховисько»
Тим часом у Сирії в понеділок оголосили результати проведеного владою недільного референдуму щодо змін до конституції країни: за бойкоту опозиції, яка називала референдум «посміховиськом», у ньому взяли участь понад 57 відсотків виборців із правом голосу, і з них майже 89 відсотків підтримали пропозиції влади.
Серед найбільших пропонованих змін – скасування офіційно встановленої досі «провідної ролі в суспільстві і державі» владної партії Асада «Баас», що мало б відкрити шлях до певної політичної конкуренції. Але створення нових партій вимагатиме попереднього схвалення владою.
Ще один значний крок – обмеження для президента двома семирічними термінами на майбутнє. Таким чином 46-річний Башар аль-Асад, який був уперше обраний 2000 року після смерті попереднього президента, його батька Хафеза аль-Асада і нині здійснює свій другий термін, зможе балотуватися ще двічі, починаючи з чергових виборів 2014 року, і залишатися на посаді до 2028-го.
Міжнародна спільнота натомість вимагає від Асада відійти від влади негайно, передавши її хоча б своєму заступникові. Це мало б дати змогу створити перехідний уряд, який підготував би дострокові парламентські і президентські вибори.
Червоний Хрест і Півмісяць роблять, що можуть
На цьому тлі спільна група Міжнародного Червоного Хреста і Сирійського арабського комітету Червоного Півмісяця повідомила в понеділок, що вперше за більш як місяць змогла дістатися до міста Хами, яке є одним із осередків протестів проти влади Асада і в якому постійно тривають операції придушення цих протестів силовиками режиму. Мешканцям міста, 700-тисячного до початку боїв, доставили продуктів харчування, яких має вистачити на 12 тисяч людей.
Тепер, заявив речник гуманітарних служб, їхня головна мета – місто Хомс, яке через виступи опозиції в ньому зазнає обстрілів уже понад три тижні поспіль і весь цей час перебуває в фактичній облозі. Кілька днів тому з нього вперше вдалося евакуювати лише менш як 30 поранених і хворих.
За словами речника, гуманітарне становище в місті погіршується «з години на годину», тому так важливо дістатися до Хомса якнайшвидше, і щоб евакуювати тих, хто цього потребує, і щоб доставити гуманітарну допомогу.
Кількість убитих не рахують, а оцінюють
За оцінками сирійських правозахисників, за 11 місяців протестів проти влади Сирії і їхнього придушення в країні загинули вже до 8 тисяч людей, зокрема, кілька сотень лише за останні тижні в Хомсі.
Ці дані не підтверджені з незалежних джерел через суворі обмеження на журналістську діяльність, які запровадила влада Сирії.
Організація Об’єднаних Націй, яка раніше час від часу оголошувала свої оцінки, заявила ще на початку боїв у Хомсі, що кількість жертв на той час, близько місяця тому, за оцінками, становила близько 6 тисяч загиблих і що ООН надалі не має змоги відстежувати кількість жертв у Сирії.
