Астрономи виявили новий клас планет – гарячу водяну надземлю. Планета, відкрита телескопом «Хаббл» у сузір’ї Змієносця, поки є єдиним відомим науці представником цього типу. Автори відкриття розповідають: через високі температуру й тиск на планеті можуть існувати по-справжньому екзотичні речовини. Наприклад, гарячий лід або надтекуча вода – субстанції, абсолютно чужорідні для Землі.
Об’єкт GJ 1214b відкрили ще у 2009 році, однак протягом тривалого часу надзвичайні властивості планети були невідомі. У попередній характеристиці атмосфери цього об’єкта йшлося хіба що про товстий шар туману, однак його походження та структура особливо не пояснювалися.
Зрештою, для дослідження «водного світу» GJ 1214b вирішили використати телескоп NASA «Хаббл». Група астрономів на чолі з Закорі Бертою з Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики, що у США, зафіксувала проходження планети по диску зірки-карлика, довкола якої обертається. Під час спостереження за зміною спектру випромінювання карлика у момент транзиту і вдалося з’ясувати приблизний склад атмосфери GJ 1214b.
Ця надземля (тобто планета, маса якої у кілька разів перевищує земну) має щільну атмосферу з водяної пари і складається зі значно більшої кількості води й значно меншої кількості твердих порід, ніж Земля.
Як повідомляє офіційний сайт «Хаббла», об’єкт GJ 1214b розташований в сузір’ї Змієносця. Його діаметр більший за діаметр Землі у 2,7 раза, але маса перевищує земну лише у 7 разів (якби склад планети був подібний до земного, вона була б важча від Землі майже вдвадцятеро).
Об’єкт обертається довкола карликової зірки на орбіті з радіусом у понад 2 мільйони кілометрів, а температура його поверхні, як вважають, перевищує 200 градусів за Цельсієм.
Закорі Берта зазначає: з огляду на високі температуру й тиск на GJ 1214b можуть існувати речовини, які за своїм складом є чужорідними для Землі. Наприклад, гарячий лід – кристалічна форма води, яка утворюється за дуже високого тиску й здатна існувати за високих температур, або надтекуча вода – рідина, яка через певні квантові ефекти здатна текти без внутрішнього тертя.
Зважаючи на те, що GJ 1214b розташована на відстані всього у 40 світлових років від Землі, вона, імовірно, стане головним кандидатом на повторне спостереження, яке проведуть уже за допомогою телескопу «Джеймс Вебб», що має змінити «Хаббл» у 2018 році.
Вчені «оживили» тисячолітнє насіння
Російським ученим із Інституту фізико-хімічних та біологічних проблем ґрунтознавства вдалося виростити рослину з насіння, якому близько 32 тисяч років. Насіння смілки вузьколистої (Silene stenophylla) вилучили з вічної мерзлоти на глибині 38 метрів неподалік річки Колима. Загалом цей вид досі поширений на території Якутії. Однак віднайдене насіння унікальне: його багатотисячолітній вік підтвердили результати радіовуглецевого аналізу.
Досі найстарішим насінням, яке вдалося «оживити», були зачатки фінікової пальми, знайдені в Ізраїлі, – їм на момент пророщування було 2 тисячі років. Насіння нового рекордсмена видобули з нори бурундука епохи пізнього плейстоцену. Ці гризуни зберігали плоди смілки в своїх житлах. Вічна мерзлота перетворила нори на герметичні камери, що й захистило насіння від впливу навколишнього середовища.
Під час експерименту з «оживлення» вчені використовували тканину незрілого насіння (зріле не дало результату), частину зразків якого вдалося проростити. Дослідники припускають, що клітини рослин, які дали «нащадків», зберегли здатність до поділу завдяки значній кількості в них цукрози, яка є не лише поживним компонентом, але й консервантом.
У своїй статті, опублікованій у журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, вчені розповідають, що тисячолітня смілка дещо відрізняється від своїх сучасних нащадків. Наприклад, листям: у «предків» воно ширше. Окрім того, прадавня рослина має жіноче й чоловіче суцвіття, її ж сучасний аналог поєднує у собі плідники й тичинки. Водночас біологи резюмують, що вічна мерзлота, як показує їхнє дослідження, цілком може бути «сховищем для старовинного генофонду», яке допоможе воскресити й ті види рослин, які вже багато років вважають вимерлими.
Вакцина проти героїнової залежності стане реальністю за 5 років
Група вчених із мексиканського Національного інституту психіатрії працює над розробкою вакцини, яка може зменшити залежність від одного з найпоширеніших у світі наркотиків – героїну. Автори розробки повідомляють, що вже успішно випробували її на мишах і готуються у найближчі 5 років залучити до тестування наркозалежних.
Вакцина, яку запатентували у США, змушує організм людини чинити опір наркотику, пише The Guardian. Після ін’єкції препарат викликає відповідь імунної системи, внаслідок чого організм припиняє сприймати наркотик, молекули якого не приєднуються до опіоїдних рецепторів у мозку. Таким чином, наркозалежні вже не відчувають того задоволення, яке вони переживали раніше.
«Наші вчені намагаються винайти спосіб імунізувати хворого, щоб наркотик вже не мав ефекту і щоб людина припинила його вживати. Формула, яку ми винайшли, перебуває на стадії доклінічних випробувань на тваринах. І в цьому ми досягли значного прогресу», – розповідає директор Інституту психіатрії Марія Елена Медіна.
За словами Медіни, під час доклінічних випробувань піддослідним мишам дали доступ до героїну. Ті гризуни, яким ввели ін’єкцію, вжили значно меншу кількість наркотику – порівняно з іншими піддослідними.
«Ця вакцина призначатиметься для людей, які серйозно хворі і не можуть боротися зі своєю залежністю іншими доступними методами», – додає керівник інституту.
Зусилля мексиканських учених підтримуються і на державному рівні, адже проблема зростання наркозалежності є актуальною для країни, де уряд постійно бореться з наркомафією. Мексика нині – один із найбільших у світі виробників, транзитерів і споживачів наркотиків. Із майже стомільйонного населення країни понад 450 тисяч громадян є наркозалежними.
Об’єкт GJ 1214b відкрили ще у 2009 році, однак протягом тривалого часу надзвичайні властивості планети були невідомі. У попередній характеристиці атмосфери цього об’єкта йшлося хіба що про товстий шар туману, однак його походження та структура особливо не пояснювалися.
Зрештою, для дослідження «водного світу» GJ 1214b вирішили використати телескоп NASA «Хаббл». Група астрономів на чолі з Закорі Бертою з Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики, що у США, зафіксувала проходження планети по диску зірки-карлика, довкола якої обертається. Під час спостереження за зміною спектру випромінювання карлика у момент транзиту і вдалося з’ясувати приблизний склад атмосфери GJ 1214b.
Ця надземля (тобто планета, маса якої у кілька разів перевищує земну) має щільну атмосферу з водяної пари і складається зі значно більшої кількості води й значно меншої кількості твердих порід, ніж Земля.
Як повідомляє офіційний сайт «Хаббла», об’єкт GJ 1214b розташований в сузір’ї Змієносця. Його діаметр більший за діаметр Землі у 2,7 раза, але маса перевищує земну лише у 7 разів (якби склад планети був подібний до земного, вона була б важча від Землі майже вдвадцятеро).
Об’єкт обертається довкола карликової зірки на орбіті з радіусом у понад 2 мільйони кілометрів, а температура його поверхні, як вважають, перевищує 200 градусів за Цельсієм.
Закорі Берта зазначає: з огляду на високі температуру й тиск на GJ 1214b можуть існувати речовини, які за своїм складом є чужорідними для Землі. Наприклад, гарячий лід – кристалічна форма води, яка утворюється за дуже високого тиску й здатна існувати за високих температур, або надтекуча вода – рідина, яка через певні квантові ефекти здатна текти без внутрішнього тертя.
Зважаючи на те, що GJ 1214b розташована на відстані всього у 40 світлових років від Землі, вона, імовірно, стане головним кандидатом на повторне спостереження, яке проведуть уже за допомогою телескопу «Джеймс Вебб», що має змінити «Хаббл» у 2018 році.
Вчені «оживили» тисячолітнє насіння
Російським ученим із Інституту фізико-хімічних та біологічних проблем ґрунтознавства вдалося виростити рослину з насіння, якому близько 32 тисяч років. Насіння смілки вузьколистої (Silene stenophylla) вилучили з вічної мерзлоти на глибині 38 метрів неподалік річки Колима. Загалом цей вид досі поширений на території Якутії. Однак віднайдене насіння унікальне: його багатотисячолітній вік підтвердили результати радіовуглецевого аналізу.
Досі найстарішим насінням, яке вдалося «оживити», були зачатки фінікової пальми, знайдені в Ізраїлі, – їм на момент пророщування було 2 тисячі років. Насіння нового рекордсмена видобули з нори бурундука епохи пізнього плейстоцену. Ці гризуни зберігали плоди смілки в своїх житлах. Вічна мерзлота перетворила нори на герметичні камери, що й захистило насіння від впливу навколишнього середовища.
Під час експерименту з «оживлення» вчені використовували тканину незрілого насіння (зріле не дало результату), частину зразків якого вдалося проростити. Дослідники припускають, що клітини рослин, які дали «нащадків», зберегли здатність до поділу завдяки значній кількості в них цукрози, яка є не лише поживним компонентом, але й консервантом.
У своїй статті, опублікованій у журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, вчені розповідають, що тисячолітня смілка дещо відрізняється від своїх сучасних нащадків. Наприклад, листям: у «предків» воно ширше. Окрім того, прадавня рослина має жіноче й чоловіче суцвіття, її ж сучасний аналог поєднує у собі плідники й тичинки. Водночас біологи резюмують, що вічна мерзлота, як показує їхнє дослідження, цілком може бути «сховищем для старовинного генофонду», яке допоможе воскресити й ті види рослин, які вже багато років вважають вимерлими.
Вакцина проти героїнової залежності стане реальністю за 5 років
Група вчених із мексиканського Національного інституту психіатрії працює над розробкою вакцини, яка може зменшити залежність від одного з найпоширеніших у світі наркотиків – героїну. Автори розробки повідомляють, що вже успішно випробували її на мишах і готуються у найближчі 5 років залучити до тестування наркозалежних.
Вакцина, яку запатентували у США, змушує організм людини чинити опір наркотику, пише The Guardian. Після ін’єкції препарат викликає відповідь імунної системи, внаслідок чого організм припиняє сприймати наркотик, молекули якого не приєднуються до опіоїдних рецепторів у мозку. Таким чином, наркозалежні вже не відчувають того задоволення, яке вони переживали раніше.
«Наші вчені намагаються винайти спосіб імунізувати хворого, щоб наркотик вже не мав ефекту і щоб людина припинила його вживати. Формула, яку ми винайшли, перебуває на стадії доклінічних випробувань на тваринах. І в цьому ми досягли значного прогресу», – розповідає директор Інституту психіатрії Марія Елена Медіна.
За словами Медіни, під час доклінічних випробувань піддослідним мишам дали доступ до героїну. Ті гризуни, яким ввели ін’єкцію, вжили значно меншу кількість наркотику – порівняно з іншими піддослідними.
«Ця вакцина призначатиметься для людей, які серйозно хворі і не можуть боротися зі своєю залежністю іншими доступними методами», – додає керівник інституту.
Зусилля мексиканських учених підтримуються і на державному рівні, адже проблема зростання наркозалежності є актуальною для країни, де уряд постійно бореться з наркомафією. Мексика нині – один із найбільших у світі виробників, транзитерів і споживачів наркотиків. Із майже стомільйонного населення країни понад 450 тисяч громадян є наркозалежними.
