Київ – Озеро Восток в Антарктиді, що вкрите 4-кілометровою товщею льоду, крізь яку минулого тижня нарешті пробилися російські вчені, може розказати про позаземне життя або щонайменше про інший шлях еволюції, вважають учені. Вони наголошують: води Востоку були відрізані від атмосфери упродовж 14 мільйонів років, тож імовірно, що життя, яке розвивалося у його водах, переживало еволюцію, дещо відмінну від розвитку більшості земних істот.
Досягненням російських учених, які минулого тижня повідомили, що дісталися Востоку, зацікавилися дослідники, які вже багато років намагаються знайти докази життя за межами Землі. Вони також припускають, що озеро в Антарктиді може мати багато спільного зі вкритими льодом супутниками Юпітера й Сатурна.
Буріння свердловини на російській антарктичній станції, під якою розташоване озеро, тривало понад двадцять років. Наразі Восток – одне з найбільших прісноводних озер на Землі. Вчені, на яких посилається Discovery News, наголошують: озера на кшталт Востоку завдячують своїм тривалим існуванням товщі криги в Антарктиді, а проби їхньої води можуть бути неабияк корисними для розуміння існування альтернативних екосистем.
Відповідно до перших результатів експертизи, на якій вивчали склад води з Востоку, вона насичена киснем та іншими газами, що загалом робить її не надто сприятливим середовищем для існування – хіба що для якихось бактерій або одноклітинних організмів. Водночас, як зазначає астробіолог із НАСА Кріс МакКей, навіть ці організми можуть бути цікавими для науки. Він вважає, що озеро Восток може дати вченим чітке усвідомлення того, як різні форми життя виживають у складних умовах, а також розширити уявлення про те, що реально може бути сприятливими умовами для існування.
Вчені почали випробування мікрочипів із ліками
«Футуристична ідея про мікрочипи, які можна імплантувати під шкіру людини і які б у потрібну мить могли випустити у кров належну дозу ліків, схоже, потроху стає реальністю», – пише BBC про дослідження американських учених. Вони випробовують подібні пристрої у процесі лікування жінок, які потерпають від остеопорозу – хвороби, що вражає кісткову тканину.
Чипи, розміщені на талії пацієнток, контролювалися дистанційно. Згідно з результатами, оприлюдненими на засіданні Американської асоціації зі сприяння розвитку науки, мікрочип може вводити у кров необхідну дозу медпрепарату, і ніяких побічних ефектів при цьому не зафіксували.
Розробка американських учених – це мікросхема завбільшки з ніготь, до якої приєднано кілька міні-капсул з лікарськими препаратами. Загальний розмір пристрою приблизно відповідає розміру звичайного електрокардіостимулятора. «Як і інші медичні імплантати, він створений із біологічно сумісних матеріалів», – розповідає співавтор дослідження, професор Роберт Фарра, який також представляє компанію MicroCHIPS. Ліки, веде він далі, виділяються у кров після того, як мембрани, якими вкриті капсули, розчиняються під впливом слабкого електричного розряду.
Один із авторів пристрою, професор Массачусетського технологічного інституту Роберт Ланґер вважає, що такий мікрочип відкриває принципово нові можливості для медицини. «На ньому можна розмістити цілу аптеку!» – наголошує Ланґер.
«Під час дослідження ми використовували пристрій для лікування остеопорозу. Водночас існує й багато інших сфер, де застосування цього чипу може поліпшити результати: наприклад, під час лікування розсіяного склерозу або ракових захворювань, для вакцинації або знеболювання», – додає вчений.
На засіданні асоціації дослідження Ланґера і його колег назвали першою в історії науки спробою випробувати на людині мікрочип для введення ліків на дистанційному управлінні. Робота над подібними пристроями триває вже понад 15 років.
На Мадагаскарі знайшли нові види крихітних рептилій
Група німецьких і американських вчених виявила на півночі Мадагаскару чотири нових види карликових хамелеонів. Біологи припускають, що ці ящірки можуть бути найменшими з відомих нині рептилій.
Як повідомляє інтернет-видання Wired із посиланням на дослідження, опубліковане у PLoS ONE, всі нові види належать до виду Brookesia. Довжина найменшої, названої B. micra, – 24 міліметри, це найменший хамелеон на Землі. Довжина інших не перевищує 29 міліметрів.
Дослідники зазначають, що представники нових видів дуже схожі зовні, однак мають генетичні відмінності. З огляду на це, пишуть вони, можна стверджувати, що ці види з’явилися з різницею у мільйони років. Вчені наголошують: нові ящірки мають дуже малий ареал, який обмежується кількома квадратними кілометрами, а це означає, що ці хамелеони нині під загрозою вимирання, зокрема, через знищення тропічних лісів.
На думку вчених, крихітні розміри рептилій є наслідком особливих умов їхнього існування: у місцевостях, де вони мешкають, обмежені поживні ресурси, окрім того, малий розмір дає змогу швидко розмножуватися. «Ці тварини є разючими прикладами мініатюризації та мікроендемізму», – резюмують у своїй статті біологи з Німеччини та США.
Досягненням російських учених, які минулого тижня повідомили, що дісталися Востоку, зацікавилися дослідники, які вже багато років намагаються знайти докази життя за межами Землі. Вони також припускають, що озеро в Антарктиді може мати багато спільного зі вкритими льодом супутниками Юпітера й Сатурна.
Буріння свердловини на російській антарктичній станції, під якою розташоване озеро, тривало понад двадцять років. Наразі Восток – одне з найбільших прісноводних озер на Землі. Вчені, на яких посилається Discovery News, наголошують: озера на кшталт Востоку завдячують своїм тривалим існуванням товщі криги в Антарктиді, а проби їхньої води можуть бути неабияк корисними для розуміння існування альтернативних екосистем.
Відповідно до перших результатів експертизи, на якій вивчали склад води з Востоку, вона насичена киснем та іншими газами, що загалом робить її не надто сприятливим середовищем для існування – хіба що для якихось бактерій або одноклітинних організмів. Водночас, як зазначає астробіолог із НАСА Кріс МакКей, навіть ці організми можуть бути цікавими для науки. Він вважає, що озеро Восток може дати вченим чітке усвідомлення того, як різні форми життя виживають у складних умовах, а також розширити уявлення про те, що реально може бути сприятливими умовами для існування.
Вчені почали випробування мікрочипів із ліками
«Футуристична ідея про мікрочипи, які можна імплантувати під шкіру людини і які б у потрібну мить могли випустити у кров належну дозу ліків, схоже, потроху стає реальністю», – пише BBC про дослідження американських учених. Вони випробовують подібні пристрої у процесі лікування жінок, які потерпають від остеопорозу – хвороби, що вражає кісткову тканину.
Чипи, розміщені на талії пацієнток, контролювалися дистанційно. Згідно з результатами, оприлюдненими на засіданні Американської асоціації зі сприяння розвитку науки, мікрочип може вводити у кров необхідну дозу медпрепарату, і ніяких побічних ефектів при цьому не зафіксували.
Розробка американських учених – це мікросхема завбільшки з ніготь, до якої приєднано кілька міні-капсул з лікарськими препаратами. Загальний розмір пристрою приблизно відповідає розміру звичайного електрокардіостимулятора. «Як і інші медичні імплантати, він створений із біологічно сумісних матеріалів», – розповідає співавтор дослідження, професор Роберт Фарра, який також представляє компанію MicroCHIPS. Ліки, веде він далі, виділяються у кров після того, як мембрани, якими вкриті капсули, розчиняються під впливом слабкого електричного розряду.
Один із авторів пристрою, професор Массачусетського технологічного інституту Роберт Ланґер вважає, що такий мікрочип відкриває принципово нові можливості для медицини. «На ньому можна розмістити цілу аптеку!» – наголошує Ланґер.
«Під час дослідження ми використовували пристрій для лікування остеопорозу. Водночас існує й багато інших сфер, де застосування цього чипу може поліпшити результати: наприклад, під час лікування розсіяного склерозу або ракових захворювань, для вакцинації або знеболювання», – додає вчений.
На засіданні асоціації дослідження Ланґера і його колег назвали першою в історії науки спробою випробувати на людині мікрочип для введення ліків на дистанційному управлінні. Робота над подібними пристроями триває вже понад 15 років.
На Мадагаскарі знайшли нові види крихітних рептилій
Група німецьких і американських вчених виявила на півночі Мадагаскару чотири нових види карликових хамелеонів. Біологи припускають, що ці ящірки можуть бути найменшими з відомих нині рептилій.
Як повідомляє інтернет-видання Wired із посиланням на дослідження, опубліковане у PLoS ONE, всі нові види належать до виду Brookesia. Довжина найменшої, названої B. micra, – 24 міліметри, це найменший хамелеон на Землі. Довжина інших не перевищує 29 міліметрів.
Дослідники зазначають, що представники нових видів дуже схожі зовні, однак мають генетичні відмінності. З огляду на це, пишуть вони, можна стверджувати, що ці види з’явилися з різницею у мільйони років. Вчені наголошують: нові ящірки мають дуже малий ареал, який обмежується кількома квадратними кілометрами, а це означає, що ці хамелеони нині під загрозою вимирання, зокрема, через знищення тропічних лісів.
На думку вчених, крихітні розміри рептилій є наслідком особливих умов їхнього існування: у місцевостях, де вони мешкають, обмежені поживні ресурси, окрім того, малий розмір дає змогу швидко розмножуватися. «Ці тварини є разючими прикладами мініатюризації та мікроендемізму», – резюмують у своїй статті біологи з Німеччини та США.
