Американські дослідники здійснили спробу реконструювати слова, що існують у мозку людини лише на рівні думки. Нейробіологи припускають, що подальші дослідження у цьому напрямку допоможуть спілкуватися зі світом людям, які, наприклад, паралізовані або перебувають у комі.
Спосіб зчитування думок, розроблений дослідниками з Каліфорнійського університету у Берклі й описаний у виданні PLoS Biology, базується на зборі електричних сигналів, які надсилає мозок. П’ятнадцятьом добровольцям (пацієнтам, які раніше пережили операцію на мозку) імплантували близько 250 електродів у верхню та середню скроневі звивини, відповідальні за сприйняття звуків і, зокрема, розуміння мовлення.
Пацієнти прослуховували аудіозаписи слів та речень, начитаних різними дикторами, далі пристрої фіксували сигнали, що виникали у мозку, і, зрештою, за допомогою комп’ютерної моделі вчені склали «карту» з вказівками, які ділянки мозку та з якою інтенсивністю надсилають імпульси, коли людина чує звуки на різних частотах. Потім пацієнтів попросили подумати про якесь зі слів, поданих у переліку. З’ясувалося, що використана комп’ютерна модель дає змогу вгадати, про яке слово подумала людина, а за допомогою розробленої «карти» деякі слова можна навіть відтворити у звуці.
Таким чином, дослідники встановили, що кожному слову відповідає окремий унікальний набір мозкових імпульсів. «Ця робота має двосторонній характер. З одного боку, це – фундаментальна наука, розуміння того, як працює мозок. З іншого боку, люди з вадами мовлення можуть уже скоро отримати протези, які відтворювали б те, що вони хотіли б сказати – навіть якщо вони не можуть це вимовити», – цитує BBC керівника групи дослідників, професора Роберта Найта.
Малярія небезпечніша, ніж вважалося раніше
Малярія вбиває вдвічі більше людей у всьому світі, ніж вважалося раніше. За останніми підрахунками вчених, у 2010 році від малярії померло 1,2 мільйона людей. Цей показник удвічі перевищує дані Всесвітньої організації охорони здоров’я.
Автори дослідження – вчені з американського Інституту медико-санітарного вимірювання й оцінки, що в Сіетлі, на чолі з професором Крістофером Мюрреєм. Використовуючи новітню методологію, вони проаналізували дані з усього світу щодо смертності від малярії за період із 1980 до 2010 року. З’ясувалося, що є дві новини: хороша й погана.
Хороша новина полягає в тому, що у глобальному масштабі показники смертності від малярії знижуються (це раніше засвідчив і звіт Всесвітньої організації охорони здоров’я), а це, зокрема, означає, що зусилля урядів багатьох країн, а також різних фондів та гуманітарних організацій не були марними.
Погана новина – зниження цих показників відбувається не так швидко, як хотілося б. Згадана організація з охорони здоров’я раніше визначила одним із глобальних завдань побороти малярію до 2015 року. Водночас у доповіді американських дослідників ідеться, що якщо зниження захворюваності, яке розпочалося у 2004 році, триватиме такими ж темпами, «смертність від малярії впаде нижче за 100 тисяч на рік лише після 2020 року».
Інший привід турбуватися: згідно з останніми висновками вчених, жертвами малярії можуть стати не лише діти до 5 років, які, як вважалося раніше, найбільше піддаються цьому захворюванню. Понад 40 відсотків померлих, йдеться у доповіді, – це діти старшого віку та дорослі.
Видання The Guardian посилається на авторів звіту й наголошує: висновки вчених чітко дають зрозуміти, що до пошуку способів боротьби з малярією треба ставитися серйозніше. «Раніше навіть припустити не могли, що малярія може вбивати дорослих. Цей факт, зокрема, значить, що контроль за цим захворюванням, а також пошуки шляхів його ліквідації, були недооцінені», – резюмують дослідники.
Синій кит збільшується у розмірах
Синій кит, який є найбільшою з відомих тварин, які коли-небудь жили на Землі, як з’ясувалося, і надалі збільшується у розмірах. Такі висновки оприлюднили біологи з університету Монаша, що у Мельбурні.
За словами одного з дослідників Алістера Еванса, загалом ссавці почали збільшуватися у розмірах 65 мільйонів років тому, коли вимерли динозаври: ссавці тоді фактично зайняли незаповнену нішу. Свого часу вчені встановили, що за ці десятки мільйонів років понад 28 видів морських ссавців збільшилися у розмірах.
«Для того, щоб маса синіх китів збільшилася з 25 кілограмів до 190 тонн, знадобилося 5 мільйонів поколінь, або 30 мільйонів років», – цитує Еванса сайт Discovery News. Однією з причин такої швидкої еволюції він вважає той факт, що у воді тіла легшають, а значить – швидше додають у розмірах.
Австралійські дослідники вважають цікавим те, що загалом розміри більшості ссавців нині менші, ніж були багато мільйонів років тому. Алістер Еванс припускає, що причиною тому – винищення деяких видів людиною або підвищення температури повітря, тобто загалом тварини «не зацікавлені» у тому, щоб бути габаритними. Сині кити, каже Еванс, є в цій ситуації винятком.
Спосіб зчитування думок, розроблений дослідниками з Каліфорнійського університету у Берклі й описаний у виданні PLoS Biology, базується на зборі електричних сигналів, які надсилає мозок. П’ятнадцятьом добровольцям (пацієнтам, які раніше пережили операцію на мозку) імплантували близько 250 електродів у верхню та середню скроневі звивини, відповідальні за сприйняття звуків і, зокрема, розуміння мовлення.
Пацієнти прослуховували аудіозаписи слів та речень, начитаних різними дикторами, далі пристрої фіксували сигнали, що виникали у мозку, і, зрештою, за допомогою комп’ютерної моделі вчені склали «карту» з вказівками, які ділянки мозку та з якою інтенсивністю надсилають імпульси, коли людина чує звуки на різних частотах. Потім пацієнтів попросили подумати про якесь зі слів, поданих у переліку. З’ясувалося, що використана комп’ютерна модель дає змогу вгадати, про яке слово подумала людина, а за допомогою розробленої «карти» деякі слова можна навіть відтворити у звуці.
Таким чином, дослідники встановили, що кожному слову відповідає окремий унікальний набір мозкових імпульсів. «Ця робота має двосторонній характер. З одного боку, це – фундаментальна наука, розуміння того, як працює мозок. З іншого боку, люди з вадами мовлення можуть уже скоро отримати протези, які відтворювали б те, що вони хотіли б сказати – навіть якщо вони не можуть це вимовити», – цитує BBC керівника групи дослідників, професора Роберта Найта.
Малярія небезпечніша, ніж вважалося раніше
Малярія вбиває вдвічі більше людей у всьому світі, ніж вважалося раніше. За останніми підрахунками вчених, у 2010 році від малярії померло 1,2 мільйона людей. Цей показник удвічі перевищує дані Всесвітньої організації охорони здоров’я.
Автори дослідження – вчені з американського Інституту медико-санітарного вимірювання й оцінки, що в Сіетлі, на чолі з професором Крістофером Мюрреєм. Використовуючи новітню методологію, вони проаналізували дані з усього світу щодо смертності від малярії за період із 1980 до 2010 року. З’ясувалося, що є дві новини: хороша й погана.
Хороша новина полягає в тому, що у глобальному масштабі показники смертності від малярії знижуються (це раніше засвідчив і звіт Всесвітньої організації охорони здоров’я), а це, зокрема, означає, що зусилля урядів багатьох країн, а також різних фондів та гуманітарних організацій не були марними.
Погана новина – зниження цих показників відбувається не так швидко, як хотілося б. Згадана організація з охорони здоров’я раніше визначила одним із глобальних завдань побороти малярію до 2015 року. Водночас у доповіді американських дослідників ідеться, що якщо зниження захворюваності, яке розпочалося у 2004 році, триватиме такими ж темпами, «смертність від малярії впаде нижче за 100 тисяч на рік лише після 2020 року».
Інший привід турбуватися: згідно з останніми висновками вчених, жертвами малярії можуть стати не лише діти до 5 років, які, як вважалося раніше, найбільше піддаються цьому захворюванню. Понад 40 відсотків померлих, йдеться у доповіді, – це діти старшого віку та дорослі.
Видання The Guardian посилається на авторів звіту й наголошує: висновки вчених чітко дають зрозуміти, що до пошуку способів боротьби з малярією треба ставитися серйозніше. «Раніше навіть припустити не могли, що малярія може вбивати дорослих. Цей факт, зокрема, значить, що контроль за цим захворюванням, а також пошуки шляхів його ліквідації, були недооцінені», – резюмують дослідники.
Синій кит збільшується у розмірах
Синій кит, який є найбільшою з відомих тварин, які коли-небудь жили на Землі, як з’ясувалося, і надалі збільшується у розмірах. Такі висновки оприлюднили біологи з університету Монаша, що у Мельбурні.
За словами одного з дослідників Алістера Еванса, загалом ссавці почали збільшуватися у розмірах 65 мільйонів років тому, коли вимерли динозаври: ссавці тоді фактично зайняли незаповнену нішу. Свого часу вчені встановили, що за ці десятки мільйонів років понад 28 видів морських ссавців збільшилися у розмірах.
«Для того, щоб маса синіх китів збільшилася з 25 кілограмів до 190 тонн, знадобилося 5 мільйонів поколінь, або 30 мільйонів років», – цитує Еванса сайт Discovery News. Однією з причин такої швидкої еволюції він вважає той факт, що у воді тіла легшають, а значить – швидше додають у розмірах.
Австралійські дослідники вважають цікавим те, що загалом розміри більшості ссавців нині менші, ніж були багато мільйонів років тому. Алістер Еванс припускає, що причиною тому – винищення деяких видів людиною або підвищення температури повітря, тобто загалом тварини «не зацікавлені» у тому, щоб бути габаритними. Сині кити, каже Еванс, є в цій ситуації винятком.
