Доступність посилання

ТОП новини

Генпрокуратура перевірить чиновників на дорогих авто


Київ – Мінекономрозвитку направило до Генпрокуратури матеріали про порушення при закупівлі автомобілів чиновниками. Генпрокуратура ще не ухвалила жодного рішення щодо цих документів. Утім, опозиція та експерти вважають, що це лише показова демонстрація боротьби із завищеними витратами бюджетних коштів. Адже останні зміни тендерного законодавства аж ніяк не спрямовані на підвищення відкритості влади, кажуть вони.

Міністерство економічного розвитку виявило, що останнім часом здійснювалися неправомірні закупівлі легкових автомобілів за цінами, які перевищують встановлені граничні суми витрат. Зокрема, по 800 тисяч гривень на придбання автомобілів представницького класу запланували витратити державні підприємства ТЕЦ-2 «Есхар» та рівненський «Енергоатом». Сумами до півмільйона гривень на такі ж потреби обмежилися Управління капітального будівництва Донецької міськради та КП «Управління автомобільних доріг» Житомирської міськради.

Відтак Мінекономрозвитку направило відповідні документи до Генеральної прокуратури, підтвердив речник ГПУ Юрій Бойченко.

«Обов’язково буде перевірена ця інформація. Якщо там треба провести перевірки бухгалтерські, перевірити документи, то, думаю, це буде упродовж якогось тижня», – повідомив Радіо Свобода Бойченко.

Згідно з вимогами закону, вартість легкових автомобілів для керівників органів місцевого самоврядування, бюджетних установ і організацій не може перевищувати 60 тисяч гривень.

Влада лише імітує боротьбу з розтратниками – Соболєв

Навряд чи за результатами перевірки Генпрокуратурою будуть покарані організатори схем розтрати державних коштів, вважає заступник голови фракції БЮТ-«Батьківщина» Сергій Соболєв.

«Це імітація боротьби. Вочевидь, хтось знову не поділився з цією владою. Бо коли ми бачимо, що відбувається з тендерними закупівлями, коли на мільярди гривень не проводяться тендери і раптом вартість робіт збільшується у рази, коли ми бачимо, яким чином відбуваються витрати державного бюджету – своїм компаніям роздають так звані державні кредити, – кожному зрозуміло, що це ніяка не боротьба», – сказав Соболєв.

Тим часом Прем’єр-міністр Микола Азаров на своїй сторінці у мережі Facebook заявив про намір скоротити кількість службових автомобілів для чиновників.

«Скоро будуть вжиті заходи щодо різкого скорочення числа службових автомобілів чиновників, і зроблено це буде заради серйозної економії витрат на утримання апарату органів управління», – написав Азаров.

Прем’єр також наголосив, що всі спроби розтрати державних коштів, про які повідомляли громадяни та ЗМІ, припинені, а чиновники вже покарані або будуть покарані. Так, «Енергоатом» уже відмовився від закупівлі позашляховика за 800 тисяч гривень.

Натомість у «Віснику державних закупівель» з’явилося повідомлення про те, що Комунальне підприємство Донецької облради «Вода Донбасу» уклало угоду на купівлю автомобіля за 280 тисяч гривень.

Шалайський: держзакупівлі – це 4 мільйони доларів «відкатів» на рік

Інформацію про закупівлю дорогих автомобілів державними установами у нинішньому році першим розмістив сайт «Наші гроші».

Його головний редактор Олексій Шалайський вважає, що невиправдані витрати на авто для чиновників – це лише невелика частина бюджетних коштів, що втрачаються у процесі державних закупівель.

«Упродовж року через держзакупівлі проходить близько 330 мільярдів гривень. Оскільки усі експерти з тендерних закупівель стверджують, що стандартний «відкат» становить 10 відсотків, тобто десь 35, десь 7, десь 2, а десь 95 відсотків, ми й такі бачили, – тож від 330 мільярдів 10 відсотків – це 30 мільярдів гривень. Це 4 мільярди доларів. Мені здається, що це трошки більше, ніж чорнобильці хочуть по своїх судах забрати у держави», – зазначив Шалайський.

На думку Олексія Шалайського, через те, що нинішнього року Верховна Рада ухвалила зміни до тендерного законодавства, які скорочують перелік тендерної документації, обов’язкової до оприлюднення, викривати корупційні схеми стане складніше, а відтак обсяги протизаконних оборудок зростатимуть.
  • Зображення 16x9

    Дмитро Баркар

    У журналістиці з 1995 року. Працював регіональним кореспондентом BBC-Україна. З 2008 року – парламентський кореспондент радіо Ера-FM. З 2010 року –  на Радіо Свобода (кореспондент, редактор та ведучий програм). Основна тематика: політичні події та аналіз.

XS
SM
MD
LG