«Регіонал» Вадим Колесніченко надає перевагу юридичній та правозахисній літературі, читає книги Дмитра Табачника, наукову фантастику та детективи росіянина Бориса Акуніна. Серед українських авторів виокремлює Івана Франка та Панаса Мирного. Каже, з творчістю сучасних письменників не знайомий через «відсутність достатньої реклами».
«Мені дуже подобається працювати з книжками. Твори мені допомагають відпочивати і зі здивуванням дивитися, що те, що було майже сто років назад, зараз те ж саме, тільки в іншому одязі. Я скрізь, коли приїжджаю у відрядження, іду в книгарню», – зауважив Колесніченко.
«Нунсівець» Геннадій Москаль у книгарнях зазвичай купує видання історичного та етнографічного характеру. Має власну бібліотеку, яка, за його словами, налічує тисячі книг. Каже, тут можна знайти твори світових класиків та його улюбленого письменника Еріха Марії Ремарка, проте видання сучасних українських авторів на книжкових полицях політика побачити не вдасться.
«Сучасних я не розумію. На жаль, широко розрекламовані твори в Україні я десь до 20-ї сторінки читаю, і більше не cпроможний», – відзначив Москаль.
Депутат не лише читач, але й письменник
Лідер Радикальної партії Олег Ляшко любить не лише читати. У планах депутата – видати збірку власних вибраних публікацій зі ЗМІ. Попри це, він наголошує, що написати повноцінну книгу ще не готовий. Твори колег-політиків не читає, бо вони, за його словами, ними не писані.
«Це за них пишуть помічники, спічрайтери, а дехто навіть плагіатом займається. Там тільки прізвище політика стоїть. Їм заняття політикою це не дозволяє і часу немає, а багатьом іще треба було б навчитися писати, щоб написати книжку», – наголосив Ляшко.
Депутат-письменник Володимир Яворівський на львівському Форумі видавців презентуватиме власну книгу «Найдовша ніч Президента». Читати любить, проте, зауважує, що часу для книг йому не завжди вистачає.
«Я намагаюся читати, але на посередню літературу у мене часу немає», – зазначив Яворівський.
Політики – прошарок «духовних паралітиків»
Тарас Шевченко, Леся Українка та Іван Франко – «три допоміжні прапорці», що рятують українських політиків, котрі не читають, адже творчість цих авторів відома їм ще зі школи, зауважує письменниця Ірен Роздобудько.
«Причина, як у всіх тих людей, що не звикли читати, – нестача часу. Хоча це не є виправданням, бо людина, яка хоче бути розвиненою у всіх питаннях, крім класичної літератури, сучасну теж має знати», – наголосила авторка.
На думку Віталія Капранова, одного з братів-письменників, чиновники «вимушені ховатися», адже «сказати публічно про те, що нічого не читаєш, – соромно».
«Політики сьогодні є книжковими невігласами, людьми, які читають скоріше службові документи, аніж літературу. А читання – то є гімнастика душі, а у політиків з душею проблеми. Це прошарок духовних паралітиків», – зауважив письменник.
Олександр Афонін, президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів, зауважує, що навіть найбільш патріотично налаштовані політики сьогодні «не розуміють істинної сутності книг».
«Книга – це мораль, культура і розум нації. Врешті-решт, у нас будуть талановиті, розумні управлінці, які тримають у руках не чекову, а ту книжку, яка дає розум нації, несе в суспільство мораль, дозволить нам називатися суспільством знань», – відзначив Афонін.
Президент України Віктор Янукович теж видає свої книжки. Проте, видання «Україна – країна можливостей», підписане його іменем, деякі експерти вважають плагіатом.
«Мені дуже подобається працювати з книжками. Твори мені допомагають відпочивати і зі здивуванням дивитися, що те, що було майже сто років назад, зараз те ж саме, тільки в іншому одязі. Я скрізь, коли приїжджаю у відрядження, іду в книгарню», – зауважив Колесніченко.
«Нунсівець» Геннадій Москаль у книгарнях зазвичай купує видання історичного та етнографічного характеру. Має власну бібліотеку, яка, за його словами, налічує тисячі книг. Каже, тут можна знайти твори світових класиків та його улюбленого письменника Еріха Марії Ремарка, проте видання сучасних українських авторів на книжкових полицях політика побачити не вдасться.
«Сучасних я не розумію. На жаль, широко розрекламовані твори в Україні я десь до 20-ї сторінки читаю, і більше не cпроможний», – відзначив Москаль.
Депутат не лише читач, але й письменник
Лідер Радикальної партії Олег Ляшко любить не лише читати. У планах депутата – видати збірку власних вибраних публікацій зі ЗМІ. Попри це, він наголошує, що написати повноцінну книгу ще не готовий. Твори колег-політиків не читає, бо вони, за його словами, ними не писані.
«Це за них пишуть помічники, спічрайтери, а дехто навіть плагіатом займається. Там тільки прізвище політика стоїть. Їм заняття політикою це не дозволяє і часу немає, а багатьом іще треба було б навчитися писати, щоб написати книжку», – наголосив Ляшко.
Депутат-письменник Володимир Яворівський на львівському Форумі видавців презентуватиме власну книгу «Найдовша ніч Президента». Читати любить, проте, зауважує, що часу для книг йому не завжди вистачає.
«Я намагаюся читати, але на посередню літературу у мене часу немає», – зазначив Яворівський.
Політики – прошарок «духовних паралітиків»
Тарас Шевченко, Леся Українка та Іван Франко – «три допоміжні прапорці», що рятують українських політиків, котрі не читають, адже творчість цих авторів відома їм ще зі школи, зауважує письменниця Ірен Роздобудько.
«Причина, як у всіх тих людей, що не звикли читати, – нестача часу. Хоча це не є виправданням, бо людина, яка хоче бути розвиненою у всіх питаннях, крім класичної літератури, сучасну теж має знати», – наголосила авторка.
На думку Віталія Капранова, одного з братів-письменників, чиновники «вимушені ховатися», адже «сказати публічно про те, що нічого не читаєш, – соромно».
«Політики сьогодні є книжковими невігласами, людьми, які читають скоріше службові документи, аніж літературу. А читання – то є гімнастика душі, а у політиків з душею проблеми. Це прошарок духовних паралітиків», – зауважив письменник.
Олександр Афонін, президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів, зауважує, що навіть найбільш патріотично налаштовані політики сьогодні «не розуміють істинної сутності книг».
«Книга – це мораль, культура і розум нації. Врешті-решт, у нас будуть талановиті, розумні управлінці, які тримають у руках не чекову, а ту книжку, яка дає розум нації, несе в суспільство мораль, дозволить нам називатися суспільством знань», – відзначив Афонін.
Президент України Віктор Янукович теж видає свої книжки. Проте, видання «Україна – країна можливостей», підписане його іменем, деякі експерти вважають плагіатом.
