Як мовиться в оприлюдненій увечері спільній заяві учасників саміту, європейські країни та Міжнародний валютний фонд нададуть разом 109 мільярдів євро, а ще 49,6 мільярдів мають надати приватні інвестори – банки, страхові компанії та інші фінансові установи – на добровільних засадах.
Крім того, для Греції продовжать терміни виплат її боргів і суттєво зменшать відсоткові ставки.
Основою обговорюваного у Брюсселі плану порятунку Греції, який поспіхом шукали останніми днями, стала попередня угода між Німеччиною та Францією. Після тривалих обговорень лідери країн єврозони вирішили надати наступну грошову допомогу Греції і, так би мовити, «розтягнути» тривалість виплати боргів ослаблених кризою країнам із семи років до як мінімум п’ятнадцяти. При цьому Греція, як і ще дві країни, які потерпають від боргової й бюджетної кризи, Ірландія та Португалія, зможуть сплачувати більш «комфортні» відсоткові ставки.
«Греція обов’язково оплатить свої борги. Ми продовжуємо термін кредитування, суттєво зменшуємо процентні ставки. На додаток до цього до погашення боргів на добровільній основі буде залучений і приватний сектор», – зазначив після закічення саміту президент Франції Ніколя Саркозі.
При цьому він каже, що такі виняткові заходи стосуватимуться тільки Греції. Для Ірландії та Португалії також планують подовжити термін виплат, але приватні фінансові установи не залучатимуть.
Голова Єврогрупи Жан-Клод Юнкер
Тим часом перед початком саміту Жан-Клод Юнкер, голова так званої Єврогрупи, клубу міністрів фінансів єврозони, зазначив, що оголошення Греції неплатоспроможною можливе, але слід зробити все, щоб цього не допустити.
«Ми потребуємо комплексного рішення для Греції та для всієї єврозони, – заявив Юнкер. – Обговорювати нові рішення кожні два тижні ми не можемо. Тому нам слід досягти угоди щодо того, що саме в цілому та у деталях має бути зроблене. Все буде здійснене в рамках, визначених на останніх засіданнях єврозони».
Перемога німецької позиції
З іншого боку, як пояснив міністр фінансів Нідерландів Ян Кеес де Яґер, приватні банки, пенсійні фонди та страхові компанії, які надавали позики Афінам, також закличуть до участі у порятунку греків.
Це означає перемогу позиції Німеччини, адже саме вона вимагала залучення приватних банків до погашення боргів. Тому, вочевидь, французи пішли на поступки, адже Європейський центральний банк та деякі держави ЄС, особливо Франція, донині відкидали таку пропозицію. На їхню думку, це могло б одразу спричинити паніку на світових ринках та поширити кризу на інші країни зони євро.
І от нині стали відомі підрахунки, які є частиною рішень саміту: за ними, завдяки залученню приватного сектору, борги греків зможуть скоротити на 350 мільярдів євро.
І остання, абсолютно нова пропозиція стосується так званого Фонду порятунку країн, що переживають фінансові труднощі. Цей фонд зможе купувати на біржах державні борги.
Фінансові ринки реагують оптимістично
Цю низку рішень радо сприйняли міжнародні фінансові біржі. Скажімо, міланська біржа у червер о другій половині дня зросла аж на 4 відсотки, мадридська – на 3, так само як і євро загалом суттєво покращив свої позиції щодо американського долара, і то все ще задовго до закінчення саміту й ухвалення остаточних рішень.
Голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу
Голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу від самого початку саміту висловив глибоке переконання, що проблеми Греції та всієї єврозони обов’язково вирішать.
«Я переконаний, що ми знайдемо рішення. Добре рішення для Греції і для всіх членів єврозони», – заявив Баррозу.
Крім того, для Греції продовжать терміни виплат її боргів і суттєво зменшать відсоткові ставки.
Основою обговорюваного у Брюсселі плану порятунку Греції, який поспіхом шукали останніми днями, стала попередня угода між Німеччиною та Францією. Після тривалих обговорень лідери країн єврозони вирішили надати наступну грошову допомогу Греції і, так би мовити, «розтягнути» тривалість виплати боргів ослаблених кризою країнам із семи років до як мінімум п’ятнадцяти. При цьому Греція, як і ще дві країни, які потерпають від боргової й бюджетної кризи, Ірландія та Португалія, зможуть сплачувати більш «комфортні» відсоткові ставки.
«Греція обов’язково оплатить свої борги. Ми продовжуємо термін кредитування, суттєво зменшуємо процентні ставки. На додаток до цього до погашення боргів на добровільній основі буде залучений і приватний сектор», – зазначив після закічення саміту президент Франції Ніколя Саркозі.
При цьому він каже, що такі виняткові заходи стосуватимуться тільки Греції. Для Ірландії та Португалії також планують подовжити термін виплат, але приватні фінансові установи не залучатимуть.
«Ми потребуємо комплексного рішення для Греції та для всієї єврозони, – заявив Юнкер. – Обговорювати нові рішення кожні два тижні ми не можемо. Тому нам слід досягти угоди щодо того, що саме в цілому та у деталях має бути зроблене. Все буде здійснене в рамках, визначених на останніх засіданнях єврозони».
Перемога німецької позиції
З іншого боку, як пояснив міністр фінансів Нідерландів Ян Кеес де Яґер, приватні банки, пенсійні фонди та страхові компанії, які надавали позики Афінам, також закличуть до участі у порятунку греків.
Це означає перемогу позиції Німеччини, адже саме вона вимагала залучення приватних банків до погашення боргів. Тому, вочевидь, французи пішли на поступки, адже Європейський центральний банк та деякі держави ЄС, особливо Франція, донині відкидали таку пропозицію. На їхню думку, це могло б одразу спричинити паніку на світових ринках та поширити кризу на інші країни зони євро.
І от нині стали відомі підрахунки, які є частиною рішень саміту: за ними, завдяки залученню приватного сектору, борги греків зможуть скоротити на 350 мільярдів євро.
І остання, абсолютно нова пропозиція стосується так званого Фонду порятунку країн, що переживають фінансові труднощі. Цей фонд зможе купувати на біржах державні борги.
Фінансові ринки реагують оптимістично
Цю низку рішень радо сприйняли міжнародні фінансові біржі. Скажімо, міланська біржа у червер о другій половині дня зросла аж на 4 відсотки, мадридська – на 3, так само як і євро загалом суттєво покращив свої позиції щодо американського долара, і то все ще задовго до закінчення саміту й ухвалення остаточних рішень.
Голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу від самого початку саміту висловив глибоке переконання, що проблеми Греції та всієї єврозони обов’язково вирішать.
«Я переконаний, що ми знайдемо рішення. Добре рішення для Греції і для всіх членів єврозони», – заявив Баррозу.
