Голова зовнішньополітичного відомства України Костянтин Грищенко сьогодні викликав чимало симпатій європейських колег своїми образними порівняннями та наочними прикладами, беручи участь у тематичній конференції щодо саміту зі «Східного партнерства», який має відбутися на початку осені у Варшаві. Він відверто зазначав, що «Східне партнерство» для України не стоїть серед головних зовнішньополітичних стратегій, хоча й погоджувався із думкою польського колеги-міністра Радека Сікорського, що це може стати однією з доріжок до глибшої євроінтеграції.
Проте у питанні про офіційне визначення можливості для України колись стати частиною об’єднаної Європи український міністр залишається непохитним і наводить приклади.
«Це був би сигнал не для уряду, а для всього суспільства, яке потребує об’єднання навколо просування складних реформ, – каже Костянтин Грищенко. – Ми бачили такий приклад у Польщі: коли цей сигнал надходить від ЄС, стає набагато простіше консолідувати різні політичні сили. Якщо сьогодні брати до прикладу Україну, то там уже є широке згуртування різних конкурентних політичних сил навколо ідеї європейського майбутнього України».
Зустріч з країнами-друзями України
Цей день для представника України був доволі насиченим, бо переговори велися і в євроустановах, і в НАТО.
Насамперед, Грищенко зустрівся з чільними європейськими дипломатами з «Групи друзів України у Євросоюзі», організованої Польщею, Швецією та Литвою. Йшлося і про загальні відносини між Україною та співдружністю, і про деякі невирішені технічні моменти у підготовці до підписання угод про асоціацію та зону вільної торгівлі, і про внутрішньополітичні проблеми, зокрема, про повагу чинної влади до політичної опозиції.
Європейські партнери кажуть, що невирішені питання стосовно зони вільної торгівлі потребують компромісних рішень.
Водночас представник польського головування у ЄС Радек Сікорський погоджується, що слід якось компенсувати втрати, які матиме українська економіка у перехідний період.
«Якщо Україна підпише та ратифікує угоду про зону вільної торгівлі з ЄС, то вона відповідатиме половині (європейських) критеріїв, що включатиме деякі збитки для неї, – каже Сікорський. – Скасування імпортних та експортних мит на такі важливі речі, як автомобілі, матиме негативний вплив на український бюджет. Тож нам слід винайти способи допомоги Україні у перехідний період».
Вочевидь, однією із форм підтримки могла б стати фінансова допомога у рамках «Східного партнерства», адже у цьому випадку популярний нині принцип «більше – за більше» пасував би якнайкраще.
Невдача з Україною була б провалом всього «Східного партнерства»
Зрештою, для всіх країн-учасниць «Східного партнерства» на варшавському саміті буде важливо побачити реальні досягнення у програмі відносин Європейського Союзу та України, бо саме вона є, так би мовити, флагманом цієї ініціативи.
Комісар із розширення ЄС і «Європейської політики сусідства» Штефан Філе у цьому сенсі наголошує на необхідності швидкого просування вперед у двосторонніх стосунках, особливо напередодні саміту у Варшаві, а також до двостороннього саміту Україна – Євросоюз, що очікується наприкінці року.
«Саміт у Варшаві буде насамперед про Україну, про те, як далеко ми можемо просунутися (у наших стосунках), а також щодо того, наскільки ми спроможні домогтися підписання угоди про асоціацію та про її частину – зону вільної торгівлі – до грудневого саміту Україна – ЄС», – каже Штефан Філе.
Єврокомісар додає, що Євросоюз має намір інтегрувати зі східними сусідами не лише транспортну інфраструктуру, стратегію щодо якої було оприлюднено нещодавно. «За транспортом підуть енергетика, потім правова система і так далі», – зауважив представник Європейської комісії на спільній конференції, організованій брюссельським Центром європейської політики.
Проте у питанні про офіційне визначення можливості для України колись стати частиною об’єднаної Європи український міністр залишається непохитним і наводить приклади.
«Це був би сигнал не для уряду, а для всього суспільства, яке потребує об’єднання навколо просування складних реформ, – каже Костянтин Грищенко. – Ми бачили такий приклад у Польщі: коли цей сигнал надходить від ЄС, стає набагато простіше консолідувати різні політичні сили. Якщо сьогодні брати до прикладу Україну, то там уже є широке згуртування різних конкурентних політичних сил навколо ідеї європейського майбутнього України».
Зустріч з країнами-друзями України
Цей день для представника України був доволі насиченим, бо переговори велися і в євроустановах, і в НАТО.
Насамперед, Грищенко зустрівся з чільними європейськими дипломатами з «Групи друзів України у Євросоюзі», організованої Польщею, Швецією та Литвою. Йшлося і про загальні відносини між Україною та співдружністю, і про деякі невирішені технічні моменти у підготовці до підписання угод про асоціацію та зону вільної торгівлі, і про внутрішньополітичні проблеми, зокрема, про повагу чинної влади до політичної опозиції.
Європейські партнери кажуть, що невирішені питання стосовно зони вільної торгівлі потребують компромісних рішень.
Водночас представник польського головування у ЄС Радек Сікорський погоджується, що слід якось компенсувати втрати, які матиме українська економіка у перехідний період.
«Якщо Україна підпише та ратифікує угоду про зону вільної торгівлі з ЄС, то вона відповідатиме половині (європейських) критеріїв, що включатиме деякі збитки для неї, – каже Сікорський. – Скасування імпортних та експортних мит на такі важливі речі, як автомобілі, матиме негативний вплив на український бюджет. Тож нам слід винайти способи допомоги Україні у перехідний період».
Вочевидь, однією із форм підтримки могла б стати фінансова допомога у рамках «Східного партнерства», адже у цьому випадку популярний нині принцип «більше – за більше» пасував би якнайкраще.
Невдача з Україною була б провалом всього «Східного партнерства»
Зрештою, для всіх країн-учасниць «Східного партнерства» на варшавському саміті буде важливо побачити реальні досягнення у програмі відносин Європейського Союзу та України, бо саме вона є, так би мовити, флагманом цієї ініціативи.
Комісар із розширення ЄС і «Європейської політики сусідства» Штефан Філе у цьому сенсі наголошує на необхідності швидкого просування вперед у двосторонніх стосунках, особливо напередодні саміту у Варшаві, а також до двостороннього саміту Україна – Євросоюз, що очікується наприкінці року.
«Саміт у Варшаві буде насамперед про Україну, про те, як далеко ми можемо просунутися (у наших стосунках), а також щодо того, наскільки ми спроможні домогтися підписання угоди про асоціацію та про її частину – зону вільної торгівлі – до грудневого саміту Україна – ЄС», – каже Штефан Філе.
Єврокомісар додає, що Євросоюз має намір інтегрувати зі східними сусідами не лише транспортну інфраструктуру, стратегію щодо якої було оприлюднено нещодавно. «За транспортом підуть енергетика, потім правова система і так далі», – зауважив представник Європейської комісії на спільній конференції, організованій брюссельським Центром європейської політики.