Борги, з якими деякі держави Європи не можуть впоратися, – це головна проблема співдружності, якій вже тривалий час шукають і ніяк не знайдуть рішення. Саме тому в Європейський раді точаться дискусії щодо нового кредиту для греків. Виявилося, що всіх попередніх грошей, наданих Афінам європейськими партнерами, Європейським центральним банком та Міжнародним валютним фондом, далеко не достатньо, щоб хоч трохи поліпшити репутацію цієї країни як позичальника.
Втім, не лише греки перебувають у центрі уваги голів європейських фінансових відомств, що складають так звану Єврогрупу.
Ще на початку тижня у Брюсселі міністр фінансів Греції Евангелос Венізелос повідомив, що Євросоюз повинен шукати інше, суттєвіше і значно ширше рішення для вгамування фінансової кризи.
«Сьогодні треба дати дуже потужний та чіткий сигнал для стабілізації не лише Греції, а й усієї єврозони та за її межами», – зазначив голова фінансового відомства Греції.
Тим часом останні декілька днів світові ринки висловлюють тривогу щодо можливого подальшого поширення «грецької кризи». Цього разу негативні відгуки стосуються третьої за потужністю економіки єврозони – Італії. Інвестори занепокоєні високим рівнем італійського боргу, що складає 120 відсотків ВВП, та складною політичною ситуацією в країні.
Зокрема, занепокоєння ще викликане тим, що італійці не перейшли до оновленого режиму суворих заощаджень і навіть не ухвалили відповідного плану. Тож міністр фінансів Італії на засіданні Єврогрупи був змушений відповісти на низку питань, що турбують його європейських партнерів.
Водночас відвернути увагу від великого італійського бюджетного дефіциту та боргів намагаються навіть їхні колеги у валютному союзі, зокрема, міністр фінансів Бельгії Дідьє Рейндерс.
«Сьогодні ми бачимо, що напруженість, яка панує на світових ринках, пов’язана не лише з Італією, а й з усією єврозоною, – зауважує він. – Тож нам треба визначити напрямки залучення до вирішення кризи приватного сектору та знайти інші виходи щодо Греції, Португалії та Ірландії. Але під напруженням фінансових ринків перебуває вся єврозона, тож цьому треба знайти рішення».
Тим часом на тлі подібних узагальнень тільки за понеділок котування на фінансовій біржі Мілану впали аж на три відсотки.
Але основний головний біль валютного союзу все ж пов’язаний із Грецією. Криза спільної європейської валюти почалася саме з цієї країни, буква алфавіту якої, мов за іронією долі, стала прообразом символу євро.
Представники єврозони намагаються домовитися щодо наступної допомоги. Донедавна найімовірнішим вважався план, запропонований Францією. Він полягав у продовженні терміну дії більшості державних облігацій Греції шляхом заміни їх на нові цінні папери. Але світові рейтингові агентства, які зараз перебувають під вогнем критики Євросоюзу, одразу заявили, що вважатимуть такий крок вибірковим дефолтом Греції.
Нині фінансові чільники співдружності намагаються визначити схему добровільного залучення приватних банків, страхових компаній та інших власників грецьких державних облігацій до надання гарантій щодо виплат боргу.
Втім, не лише греки перебувають у центрі уваги голів європейських фінансових відомств, що складають так звану Єврогрупу.
Ще на початку тижня у Брюсселі міністр фінансів Греції Евангелос Венізелос повідомив, що Євросоюз повинен шукати інше, суттєвіше і значно ширше рішення для вгамування фінансової кризи.
«Сьогодні треба дати дуже потужний та чіткий сигнал для стабілізації не лише Греції, а й усієї єврозони та за її межами», – зазначив голова фінансового відомства Греції.
Тим часом останні декілька днів світові ринки висловлюють тривогу щодо можливого подальшого поширення «грецької кризи». Цього разу негативні відгуки стосуються третьої за потужністю економіки єврозони – Італії. Інвестори занепокоєні високим рівнем італійського боргу, що складає 120 відсотків ВВП, та складною політичною ситуацією в країні.
Зокрема, занепокоєння ще викликане тим, що італійці не перейшли до оновленого режиму суворих заощаджень і навіть не ухвалили відповідного плану. Тож міністр фінансів Італії на засіданні Єврогрупи був змушений відповісти на низку питань, що турбують його європейських партнерів.
Водночас відвернути увагу від великого італійського бюджетного дефіциту та боргів намагаються навіть їхні колеги у валютному союзі, зокрема, міністр фінансів Бельгії Дідьє Рейндерс.
«Сьогодні ми бачимо, що напруженість, яка панує на світових ринках, пов’язана не лише з Італією, а й з усією єврозоною, – зауважує він. – Тож нам треба визначити напрямки залучення до вирішення кризи приватного сектору та знайти інші виходи щодо Греції, Португалії та Ірландії. Але під напруженням фінансових ринків перебуває вся єврозона, тож цьому треба знайти рішення».
Тим часом на тлі подібних узагальнень тільки за понеділок котування на фінансовій біржі Мілану впали аж на три відсотки.
Але основний головний біль валютного союзу все ж пов’язаний із Грецією. Криза спільної європейської валюти почалася саме з цієї країни, буква алфавіту якої, мов за іронією долі, стала прообразом символу євро.
Представники єврозони намагаються домовитися щодо наступної допомоги. Донедавна найімовірнішим вважався план, запропонований Францією. Він полягав у продовженні терміну дії більшості державних облігацій Греції шляхом заміни їх на нові цінні папери. Але світові рейтингові агентства, які зараз перебувають під вогнем критики Євросоюзу, одразу заявили, що вважатимуть такий крок вибірковим дефолтом Греції.
Нині фінансові чільники співдружності намагаються визначити схему добровільного залучення приватних банків, страхових компаній та інших власників грецьких державних облігацій до надання гарантій щодо виплат боргу.
