Щоб звільнитися від пильного ока Єврокомісії, румунам та болгарам іще слід зробити чимало зусиль. Брюссельські експерти ось уже четвертий рік поспіль вказують на корупцію на різних рівнях, злочинність, залежність суддів від чинної влади та слабкий поступ реформ, необхідних, щоб викорінити ці залишки минулого у обох державах.
Попри те, що Єврокомісія помічає бажання офіційного Бухареста впроваджувати зміни, фахівці все ж констатують надто повільне провадження судових розглядів щодо високопосадовців.
Особливо критикує Єврокомісія цьогоріч Болгарію, яка з 2007 року не спромоглася впровадити зміни, щоб нарешті відповідати всім критеріям країни-члена ЄС. Сумніви, наприклад, викликає рівень незалежності та справедливості болгарських судів. Правоохоронні органи цієї країни нерідко заплющують очі на випадки хабарництва у найвищих ешелонах влади. Навіть якщо впіймані на злочинних діях постають перед судом, процеси рідко доводяться до відповідних вироків, констатують європейські фахівці.
Комісія хоче переконливих результатів
Речник Єврокомісії Марк Ґрей оприлюднив деякі рекомендації, адресовані офіційній Софії.
«Болгарія повинна поліпшити прозорість професійної практики у судочинстві та поліції, – заявляє він. – Ми наголошуємо, що болгари повинні для цього ухвалити ефективні закони. З іншого боку, Болгарія повинна заснувати дієві установи, які мають займатися боротьбою з порушеннями і криміналітетом та демонструвати переконливі досягнення щодо викорінення корупції у найвищій владі та організованої злочинності».
Але, коли представники євроустанов звертаються до цих органів на місцях, то судді часто вказують пальцем на правоохоронні органи, тим часом поліція кожен раз перекладає провину на судочинну систему.
Як свідчення безкарності організованих злочинних груп у Болгарії Єврокомісія наводить такі цифри: за останні вісім місяців внаслідок операцій правоохоронних органів були затримані 170 осіб; у результаті слідства та судів тільки 16 із них отримали покарання, а троє відбулися умовними вироками.
Нерідко заходить мова й про хабарі на болгарських кордонах.
Бухарест та Софія: «Пильнування Брюсселя принизливе»
При цьому і Румунія, і Болгарія нерідко висловлюють критику щодо цих щорічних звітів Єврокомісії, називаючи їх принизливими. І головне, що їх турбує, це можливість впровадження реальних санкцій.
Минулими роками румуни та болгари вже були позбавлені сотень мільйонів євро, що призначалися для цих новачків у ЄС як субсидії зі спільного європейського кошика. Водночас, за інформацією з дипломатичних джерел, Єврокомісія просто боялася надавати ці кошти, бо остерігалася, що вони можуть опинитися у руках мафії.
З іншого боку, нинішній, так би мовити, не надто яскравий атестат зрілості Болгарії та Румунії ще й може спровокувати нове відтермінування вступу цих двох країн до Шенгенського простору.
Попри те, що Єврокомісія помічає бажання офіційного Бухареста впроваджувати зміни, фахівці все ж констатують надто повільне провадження судових розглядів щодо високопосадовців.
Особливо критикує Єврокомісія цьогоріч Болгарію, яка з 2007 року не спромоглася впровадити зміни, щоб нарешті відповідати всім критеріям країни-члена ЄС. Сумніви, наприклад, викликає рівень незалежності та справедливості болгарських судів. Правоохоронні органи цієї країни нерідко заплющують очі на випадки хабарництва у найвищих ешелонах влади. Навіть якщо впіймані на злочинних діях постають перед судом, процеси рідко доводяться до відповідних вироків, констатують європейські фахівці.
Комісія хоче переконливих результатів
Речник Єврокомісії Марк Ґрей оприлюднив деякі рекомендації, адресовані офіційній Софії.
«Болгарія повинна поліпшити прозорість професійної практики у судочинстві та поліції, – заявляє він. – Ми наголошуємо, що болгари повинні для цього ухвалити ефективні закони. З іншого боку, Болгарія повинна заснувати дієві установи, які мають займатися боротьбою з порушеннями і криміналітетом та демонструвати переконливі досягнення щодо викорінення корупції у найвищій владі та організованої злочинності».
Але, коли представники євроустанов звертаються до цих органів на місцях, то судді часто вказують пальцем на правоохоронні органи, тим часом поліція кожен раз перекладає провину на судочинну систему.
Як свідчення безкарності організованих злочинних груп у Болгарії Єврокомісія наводить такі цифри: за останні вісім місяців внаслідок операцій правоохоронних органів були затримані 170 осіб; у результаті слідства та судів тільки 16 із них отримали покарання, а троє відбулися умовними вироками.
Нерідко заходить мова й про хабарі на болгарських кордонах.
Бухарест та Софія: «Пильнування Брюсселя принизливе»
При цьому і Румунія, і Болгарія нерідко висловлюють критику щодо цих щорічних звітів Єврокомісії, називаючи їх принизливими. І головне, що їх турбує, це можливість впровадження реальних санкцій.
Минулими роками румуни та болгари вже були позбавлені сотень мільйонів євро, що призначалися для цих новачків у ЄС як субсидії зі спільного європейського кошика. Водночас, за інформацією з дипломатичних джерел, Єврокомісія просто боялася надавати ці кошти, бо остерігалася, що вони можуть опинитися у руках мафії.
З іншого боку, нинішній, так би мовити, не надто яскравий атестат зрілості Болгарії та Румунії ще й може спровокувати нове відтермінування вступу цих двох країн до Шенгенського простору.
