Німецькі політики люблять поговорити. Але зрозуміти їх часто буває складно. Особливо серед молоді виникають проблеми.
«Чи дотримуються органи Європейського Союзу принципу субсидіарності?» – про принцип субсидіарності, який згадала канцлер Німеччини Анґела Меркель в одній зі своїх промов, знає далеко не кожна молода людина. Не можна бути впевненим у тому, що всі підлітки зрозуміють і таку фразу: «Наступного року слід, на жаль, очікувати негативне зростання».
«Субсидіарність», «негативне зростання» – мова політиків перенасичена термінологією, яка для молоді є важко зрозумілою, стверджують науковці з Берлінської вищої школи комунікації та дизайну. Для свого дослідження вони опитали близько 30 тисяч молодих людей віком від 16 до 19 років. Понад половина з них вважає, що політики навмисно вживають зарозумілу мову, щоб таким чином зберегти дистанцію до звичайних громадян.
Прірва між політиками і молоддю
На думку професора Берлінської вищої школи комунікації та дизайну Беттіни Факельманн, між молоддю й політиками сьогодні існує певна прірва, але подолати її цілком можливо. Адже в молодих людей інтерес до політики не згас.
«76 відсотків молодих жінок, яких ми опитали, сказали, що за умов належного інформування політика їх цікавила б. Подібна відповідь пролунала від 88 відсотків молодих чоловіків», – розповіла Факельманн.
Водночас дві третини респондентів заявили, що не довіряють політикам, і майже половина не бачить різниці в позиціях представників різних партій.
Як застерігають науковці, вживання мало зрозумілої для загалу термінології має негативні наслідки. «Якщо я не розумію політика, тоді в мене зникає інтерес, я перестаю його слухати й не говорю про політику з іншими», – зауважила Факельманн.
Профіль у «фейсбуці» не гарантує успіху
Більшість молодих людей, яка взяла участь у дослідженні, вимагає ширшого й більш практичного інформування про політику в школі, а від засобів масової інформації – кращого пояснення політичних подій, від самих політиків – зрозумілішої манери висловлювання.
Несподіванкою стало те, що зовсім нема гарантії на успіх, коли політики намагаються зацікавити молодь, використовуючи сучасні шляхи комунікації.
Лише 23 відсотки респондентів шукають політичну інформацію через соціальні мережі. Висновок науковців: німецька молодь не хоче бачити «фейсбук» заполітизованим.
«Чи дотримуються органи Європейського Союзу принципу субсидіарності?» – про принцип субсидіарності, який згадала канцлер Німеччини Анґела Меркель в одній зі своїх промов, знає далеко не кожна молода людина. Не можна бути впевненим у тому, що всі підлітки зрозуміють і таку фразу: «Наступного року слід, на жаль, очікувати негативне зростання».
«Субсидіарність», «негативне зростання» – мова політиків перенасичена термінологією, яка для молоді є важко зрозумілою, стверджують науковці з Берлінської вищої школи комунікації та дизайну. Для свого дослідження вони опитали близько 30 тисяч молодих людей віком від 16 до 19 років. Понад половина з них вважає, що політики навмисно вживають зарозумілу мову, щоб таким чином зберегти дистанцію до звичайних громадян.
Прірва між політиками і молоддю
На думку професора Берлінської вищої школи комунікації та дизайну Беттіни Факельманн, між молоддю й політиками сьогодні існує певна прірва, але подолати її цілком можливо. Адже в молодих людей інтерес до політики не згас.
«76 відсотків молодих жінок, яких ми опитали, сказали, що за умов належного інформування політика їх цікавила б. Подібна відповідь пролунала від 88 відсотків молодих чоловіків», – розповіла Факельманн.
Водночас дві третини респондентів заявили, що не довіряють політикам, і майже половина не бачить різниці в позиціях представників різних партій.
Як застерігають науковці, вживання мало зрозумілої для загалу термінології має негативні наслідки. «Якщо я не розумію політика, тоді в мене зникає інтерес, я перестаю його слухати й не говорю про політику з іншими», – зауважила Факельманн.
Профіль у «фейсбуці» не гарантує успіху
Більшість молодих людей, яка взяла участь у дослідженні, вимагає ширшого й більш практичного інформування про політику в школі, а від засобів масової інформації – кращого пояснення політичних подій, від самих політиків – зрозумілішої манери висловлювання.
Несподіванкою стало те, що зовсім нема гарантії на успіх, коли політики намагаються зацікавити молодь, використовуючи сучасні шляхи комунікації.
Лише 23 відсотки респондентів шукають політичну інформацію через соціальні мережі. Висновок науковців: німецька молодь не хоче бачити «фейсбук» заполітизованим.
