Довідатися більше про латиський слід в історії Харкова вдалося завдяки співпраці Державного архіву Харківської області, Центру краєзнавства Харківського університету імені Каразіна та Академічної бібліотеки Латвійського університету, зокрема, її керівника Венти Коцере.
Результатом діяльності латвійських та українських істориків, бібліотекарів та архівних працівників стала збірка «Латиші на Харківщині». У виданні зібрані архівні документи початку ХХ століття, які розповідають про еміграцію уродженців Латвії до Слобожанщини.
Понад 20 тисяч латишів у 1915 році емігрували з Латвії до Харкова. Із Риги до столиці Слобожанщині за часів Першої світової війни були перевезені також заводи й фабрики, які й нині тут діють, але вже з іншими назвами. Зокрема, Ризька фабрика велосипедів Олександра Лейтнера нині відома як Харківський електромеханічний завод.
Архівні документи дозволяють поглянути у минуле, зокрема, довідатися про те, що в Харкові було декілька латиських шкіл та дитячий садочок, виходила латиська газета, а в місцевій євангелістсько-лютеранській церкві богослужіння велося латиською мовою.
Директор Центру краєзнавства Харківського національного університету імені Каразіна, професор Сергій Куделко розповів Радіо Свобода, що з Харковом пов’язана діяльність відомого латиського лікаря Вільгельма Ґрубе, архітектора Юлія Цауне, композиторів та музикантів братів Юр’янів, геніального лінгвіста Яніса Ендзеліна.
Латиськими місцями Харкова
Цього року на будинку центральної бібліотеки Харківського університету встановлено пам’ятну дошку Янісові Ендзеліну, який саме в першій столиці України написав відому роботу з лінгвістики латиської мови.
«У Харкові було багато інших видатних латишів. У якому ще українському місті є так багато місць, пов’язаних із Латвією? У Харкові таких майже 10 – є вулиця Латиська, вулиця Ризька та інші. Я свого часу для латиських друзів зробив екскурсію латиськими місцями Харкова. Наступного року у нас буде Євро-2012. Думаю, що приїде багато гостей, зокрема, і з Латвії, то ми обов’язково проводитимемо такі екскурсії», – зазначив Сергій Куделко.
Завдяки виданню збірки «Латиші на Харківщині» нащадки тих латишів, які колись жили у Харкові, дізналися більше про своїх пращурів. Зокрема, присутній на презентації збірки у Ризі академік Ерік Блумс розповів про те, як доля його матері пов’язана з Харковом.
«Це було тоді, коли у 1919 році латиська стрілецька дивізія боролася під Харковом. Багато з бійців потрапили до госпіталю, і моя мама їм допомагала. Якщо говорити про професійний аспект, то я, перебуваючи на Харківському електромеханічному заводі, був приємно вражений, що там працювали робітники, які вільно розмовляли латиською мовою», – розповів Ерік Блумс.
І нині на Слобожанщині живе численна латиська діаспора. Латвія і Харків активно співпрацюють. Одним зі свідчень цієї співпраці є встановлення побратимських стосунків між Харковом і Даугавпілсом, укладення угод між низкою латвійських і харківських підприємств та навчальних закладів.
Результатом діяльності латвійських та українських істориків, бібліотекарів та архівних працівників стала збірка «Латиші на Харківщині». У виданні зібрані архівні документи початку ХХ століття, які розповідають про еміграцію уродженців Латвії до Слобожанщини.
Понад 20 тисяч латишів у 1915 році емігрували з Латвії до Харкова. Із Риги до столиці Слобожанщині за часів Першої світової війни були перевезені також заводи й фабрики, які й нині тут діють, але вже з іншими назвами. Зокрема, Ризька фабрика велосипедів Олександра Лейтнера нині відома як Харківський електромеханічний завод.
Архівні документи дозволяють поглянути у минуле, зокрема, довідатися про те, що в Харкові було декілька латиських шкіл та дитячий садочок, виходила латиська газета, а в місцевій євангелістсько-лютеранській церкві богослужіння велося латиською мовою.
Директор Центру краєзнавства Харківського національного університету імені Каразіна, професор Сергій Куделко розповів Радіо Свобода, що з Харковом пов’язана діяльність відомого латиського лікаря Вільгельма Ґрубе, архітектора Юлія Цауне, композиторів та музикантів братів Юр’янів, геніального лінгвіста Яніса Ендзеліна.
Латиськими місцями Харкова
Цього року на будинку центральної бібліотеки Харківського університету встановлено пам’ятну дошку Янісові Ендзеліну, який саме в першій столиці України написав відому роботу з лінгвістики латиської мови.
«У Харкові було багато інших видатних латишів. У якому ще українському місті є так багато місць, пов’язаних із Латвією? У Харкові таких майже 10 – є вулиця Латиська, вулиця Ризька та інші. Я свого часу для латиських друзів зробив екскурсію латиськими місцями Харкова. Наступного року у нас буде Євро-2012. Думаю, що приїде багато гостей, зокрема, і з Латвії, то ми обов’язково проводитимемо такі екскурсії», – зазначив Сергій Куделко.
Завдяки виданню збірки «Латиші на Харківщині» нащадки тих латишів, які колись жили у Харкові, дізналися більше про своїх пращурів. Зокрема, присутній на презентації збірки у Ризі академік Ерік Блумс розповів про те, як доля його матері пов’язана з Харковом.
«Це було тоді, коли у 1919 році латиська стрілецька дивізія боролася під Харковом. Багато з бійців потрапили до госпіталю, і моя мама їм допомагала. Якщо говорити про професійний аспект, то я, перебуваючи на Харківському електромеханічному заводі, був приємно вражений, що там працювали робітники, які вільно розмовляли латиською мовою», – розповів Ерік Блумс.
І нині на Слобожанщині живе численна латиська діаспора. Латвія і Харків активно співпрацюють. Одним зі свідчень цієї співпраці є встановлення побратимських стосунків між Харковом і Даугавпілсом, укладення угод між низкою латвійських і харківських підприємств та навчальних закладів.
