Почесний президент Французької хімічної асоціації, професор Арман Лат вже кілька років співпрацює з українськими дослідниками і у Франції, і в українських університетах. У рамках Всеукраїнського фестивалю науки Арман Лат прочитає кілька лекцій, об’єднаних у цикл «Від алхімії до зеленої хімії».
«Я вже провів лекцію про алхімію. Намагався показати, що це зовсім не магічна наука і алхіміки були не чарівниками, а справжніми науковцями. Вже на наступних лекціях я перейду до сучасної науки. Розповідатиму про те, що нині виклики, які постають перед хімією, – це вже не лише здійснення відкриттів, важливих для суспільства, або ж фінансова вигода від досліджень, це також питання забруднення навколишнього середовища», – розповів він.
Посольство Франції в Україні цього року як генеральний партнер фестивалю організувало з хімії цілу програму, яка об’єднала не лише лекції французьких дослідників, але й виставки та кінопокази.
У НАН кажуть, що хочуть зацікавити наукою
Однак основна програмна частина фестивалю, звісно, українська. Це і дні відкритих дверей в університетах, і науково-популярні лекції, і наукові конференції.
Віце-президент Національної академії наук Антон Наумовець зазначає, що мета фестивалю – не лише поінформувати про досягнення, але й привернути до науки увагу молоді, а також тих, хто здатен допомогти з втіленням розробок на практиці.
«Чому взагалі Національна академія наук 5 років тому розпочала проведення цього фестивалю? Тому що всі ми відчуваємо, що наука в Україні поки що не займає того місця у суспільстві, яке вона займає у передових державах. Водночас Україна володіє величезним науковим потенціалом», – додав академік.
Українські вчені й надалі виїжджають за кордон
Зі словами віце-президента НАНУ згоден і директор по роботі з державними установами та науково-освітніми закладами компанії «Майкрософт Україна» Владислав Радиш. Однак, на його думку, цьому потенціалові немає на що опиратися.
Він також нагадує про проблеми в Україні із захистом авторських прав і наводить статистику: у рейтингу міжнародної організації «Світовий економічний форум» за рівнем захисту інтелектуальної власності Україна на 112-й позиції зі 138.
«Україна залишається у списку конкурентоздатних держав завдяки наявній системі освіти, науки та інноваціям. Але ми бачимо дуже великий розрив між тим, що може зробити Україна, і тим, як вона це використовує. Ми вирощуємо багато «мозку», який дуже цінується за кордоном, але не можемо використати його тут, в Україні. Досі маємо дедалі гострішу тенденцію виходу інтелекту з країни. Це треба змінювати», – сказав Владислав Радиш у коментарі для Радіо Свобода.
До Дня науки 19 травня українські вчені також виступили із закликом збільшити фінансування галузі. Нині Україна витрачає на наукові проекти менш як 0,5% від ВВП, хоча у законі про науку йдеться про 1,7% від ВВП.
«Я вже провів лекцію про алхімію. Намагався показати, що це зовсім не магічна наука і алхіміки були не чарівниками, а справжніми науковцями. Вже на наступних лекціях я перейду до сучасної науки. Розповідатиму про те, що нині виклики, які постають перед хімією, – це вже не лише здійснення відкриттів, важливих для суспільства, або ж фінансова вигода від досліджень, це також питання забруднення навколишнього середовища», – розповів він.
Посольство Франції в Україні цього року як генеральний партнер фестивалю організувало з хімії цілу програму, яка об’єднала не лише лекції французьких дослідників, але й виставки та кінопокази.
У НАН кажуть, що хочуть зацікавити наукою
Однак основна програмна частина фестивалю, звісно, українська. Це і дні відкритих дверей в університетах, і науково-популярні лекції, і наукові конференції.
Віце-президент Національної академії наук Антон Наумовець зазначає, що мета фестивалю – не лише поінформувати про досягнення, але й привернути до науки увагу молоді, а також тих, хто здатен допомогти з втіленням розробок на практиці.
«Чому взагалі Національна академія наук 5 років тому розпочала проведення цього фестивалю? Тому що всі ми відчуваємо, що наука в Україні поки що не займає того місця у суспільстві, яке вона займає у передових державах. Водночас Україна володіє величезним науковим потенціалом», – додав академік.
Українські вчені й надалі виїжджають за кордон
Зі словами віце-президента НАНУ згоден і директор по роботі з державними установами та науково-освітніми закладами компанії «Майкрософт Україна» Владислав Радиш. Однак, на його думку, цьому потенціалові немає на що опиратися.
Він також нагадує про проблеми в Україні із захистом авторських прав і наводить статистику: у рейтингу міжнародної організації «Світовий економічний форум» за рівнем захисту інтелектуальної власності Україна на 112-й позиції зі 138.
«Україна залишається у списку конкурентоздатних держав завдяки наявній системі освіти, науки та інноваціям. Але ми бачимо дуже великий розрив між тим, що може зробити Україна, і тим, як вона це використовує. Ми вирощуємо багато «мозку», який дуже цінується за кордоном, але не можемо використати його тут, в Україні. Досі маємо дедалі гострішу тенденцію виходу інтелекту з країни. Це треба змінювати», – сказав Владислав Радиш у коментарі для Радіо Свобода.
До Дня науки 19 травня українські вчені також виступили із закликом збільшити фінансування галузі. Нині Україна витрачає на наукові проекти менш як 0,5% від ВВП, хоча у законі про науку йдеться про 1,7% від ВВП.
