Призначений на 12 травня розгляд законопроекту «Про громадські організації», що покликаний спростити реєстрацію об’єднань громадян, знову можуть перенести, заявив керівник програм Українського незалежного центру політичних досліджень Максим Лациба. Він нагадав, що документ зареєстрований у Верховні Раді більше ніж півроку тому. Тим часом парламентська більшість не визначилася зі своїм ставленням до проекту закону.
Які поправки вносити до цього документу і як, зрештою, за нього голосувати, фракція Партії регіонів вирішить лише напередодні розгляду, повідомив Радіо Свобода депутат Владислав Лук’янов. Утім, не секрет, що провладних депутатів найбільше турбує питання фінансування громадських організацій, додав він.
«Джерела фінансування мусять бути прозорими і задекларованими. Ми порушуємо питання боротьби з корупцією і організованою злочинністю, питання боротьби з відмиванням брудних грошей і фінансуванням тероризму. Тому що будь-яка терористична організація на кшталт «Аль-Каїди» може задекларувати себе як фонд розвитку культури чи ще чогось, і можуть бути великі суми непрозорих оборудок», – каже Лук’янов.
На думку Максима Лациби, більшість політиків просто боїться громадських організацій, а, зокрема, Партія регіонів, намагаючись дискримінувати неурядові об’єднання, вирішує свої політичні завдання.
«Є Конституція, де вказані обмеження того, що не можна пропагувати, – порушення прав людини, повалення конституційного ладу тощо. Якщо організація вдається до таких дій, її за рішенням суду можуть заборонити. Більше того, громадська організація як юридична особа звітує у податкову інспекцію про свою фінансову діяльність . Там є повний фінансовий контроль діяльності, так само як і за будь-якою комерційною організацією. І якщо будуть якісь порушення законодавства, то це також через суд вирішується», – наголосив він.
Громадські організації мають контролювати владу, а не навпаки – Шерембей
Західні донори, які надають фінансування громадським організаціям, як правило, оприлюднюють на своїх веб-сторінках фінансову інформацію та включають її у щорічні звіти, додав заступник голови громадської організації «Мережа людей, що живуть з ВІЛ-СНІДом» Дмитро Шерембей.
«Нас дуже обурюють заяви, що їх озвучують депутати. Якщо вже вони бажають справедливості, нехай ухвалять закон такий, що не ускладнить роботу неурядових організацій, а дасть громадським утворенням право дивитися усі бюджетні видатки – контролювати, куди вони витрачають гроші. Якби з’явився такий закон, з’явилися б медикаменти у лікарнях, у садках добре годували б дітей, у школах припинили б брати хабарі і встановили комп’ютерні класи. Тоді ми знали б: ті податки, що ми сплачуємо, йдуть на нас», – зауважив він.
Представники громадських об’єднань нагадали, що Україна пообіцяла Парламентській асамблеї Ради Європи ухвалити демократичний закон «Про громадські організації» ще у 2008 році, коли Європейський суд з прав людини визнав чинний закон «Про об’єднання громадян» недемократичним і таким, що порушує Конвенцію про захист прав людини.
На сьогодні в Україні зареєстровано майже 73 тисячі громадських організацій.
Які поправки вносити до цього документу і як, зрештою, за нього голосувати, фракція Партії регіонів вирішить лише напередодні розгляду, повідомив Радіо Свобода депутат Владислав Лук’янов. Утім, не секрет, що провладних депутатів найбільше турбує питання фінансування громадських організацій, додав він.
«Джерела фінансування мусять бути прозорими і задекларованими. Ми порушуємо питання боротьби з корупцією і організованою злочинністю, питання боротьби з відмиванням брудних грошей і фінансуванням тероризму. Тому що будь-яка терористична організація на кшталт «Аль-Каїди» може задекларувати себе як фонд розвитку культури чи ще чогось, і можуть бути великі суми непрозорих оборудок», – каже Лук’янов.
На думку Максима Лациби, більшість політиків просто боїться громадських організацій, а, зокрема, Партія регіонів, намагаючись дискримінувати неурядові об’єднання, вирішує свої політичні завдання.
«Є Конституція, де вказані обмеження того, що не можна пропагувати, – порушення прав людини, повалення конституційного ладу тощо. Якщо організація вдається до таких дій, її за рішенням суду можуть заборонити. Більше того, громадська організація як юридична особа звітує у податкову інспекцію про свою фінансову діяльність . Там є повний фінансовий контроль діяльності, так само як і за будь-якою комерційною організацією. І якщо будуть якісь порушення законодавства, то це також через суд вирішується», – наголосив він.
Громадські організації мають контролювати владу, а не навпаки – Шерембей
Західні донори, які надають фінансування громадським організаціям, як правило, оприлюднюють на своїх веб-сторінках фінансову інформацію та включають її у щорічні звіти, додав заступник голови громадської організації «Мережа людей, що живуть з ВІЛ-СНІДом» Дмитро Шерембей.
«Нас дуже обурюють заяви, що їх озвучують депутати. Якщо вже вони бажають справедливості, нехай ухвалять закон такий, що не ускладнить роботу неурядових організацій, а дасть громадським утворенням право дивитися усі бюджетні видатки – контролювати, куди вони витрачають гроші. Якби з’явився такий закон, з’явилися б медикаменти у лікарнях, у садках добре годували б дітей, у школах припинили б брати хабарі і встановили комп’ютерні класи. Тоді ми знали б: ті податки, що ми сплачуємо, йдуть на нас», – зауважив він.
Представники громадських об’єднань нагадали, що Україна пообіцяла Парламентській асамблеї Ради Європи ухвалити демократичний закон «Про громадські організації» ще у 2008 році, коли Європейський суд з прав людини визнав чинний закон «Про об’єднання громадян» недемократичним і таким, що порушує Конвенцію про захист прав людини.
На сьогодні в Україні зареєстровано майже 73 тисячі громадських організацій.
