Плекати національну ідентичність і водночас не відступати від засад толерантності закликає президент групи Прогресивного альянсу соціалістів та демократів у Європарламенті Мартін Шульц. Під час виступу у Києві німецький політик, зокрема, висловив припущення, що толерантність в будь-якому її прояві і рівень життя населення у країні тісно пов’язані.
Чим менші доходи громадян, вважає Шульц, тим вища імовірність проявів нетерпимості.
«Люди мають досвід, що демократичні обіцянки про рівноправ’я закінчуються тим, що ті самі політики ухвалюють рішення, які найбільше зачіпають людей з середньою та низькою зарплатнею і зовсім не зачіпають багатіїв. Тоді поняття демократії починають пов’язувати з соціальною несправедливістю. І не секрет, що найпростішим виходом, щоб це почуття задовольнити, є пошук «цапів-відбувайлів», які в усьому винні. І переважно їх знаходять серед представників меншості, яких легко можна звинувачувати в тому, що в державі щось не функціонує», – наголошує Мартін Шульц.
Про провал говорять окремі політики, а не ЄС?
Раніше у Європі заявляли про невдачу політики, спрямованої на підтримку багатокультурності. Так, канцлер Німеччини Анґела Меркель наприкінці минулого року зазначила, що спроби побудувати мультикультурне суспільство у Німеччині «повністю провалились». Трохи згодом прем’єр-міністр Великобританії Дейвід Камерон висловив думку, що «доктрина державного мультикультуралізму» виявилася нездатною забезпечити «бачення суспільства», в якому люди хочуть жити.
У коментарі для Радіо Свобода директор люксембурзького Інституту європейських та міжнародних досліджень Арман Клесс порекомендував не сприймати за позицію Євросоюзу вищезгадані висловлювання керівників Німеччини та Британії.
«Більшість сприймає такі заяви, тому що їй притаманно звертати увагу на те, що щось працює не надто добре. Але чомусь майже ніхто не говорить про численні досягнення, які Європа має в питанні толерантності. Звісно, замість того, щоб вдосконалювати непросту модель, легше її розкритикувати. А щодо заяв – про це можуть говорити окремі політики, але Євросоюз в цілому ніколи не визнає, що політика мультикультуралізму провалилася», – додає експерт.
Індекс ксенофобії в Україні може піти на спад – КМІС
Щодо терпимості до національних меншин в Україні, то, як свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, за останні кілька років індекс ксенофобії утримується на одному рівні. Однак генеральний директор КМІС Володимир Паніотто у коментарі для Радіо Свобода зазначає, що останній індекс – найвищий з середини 90-х років, і припускає, що надалі він може знижуватися.
«Останні три роки намітилася деяка стабілізація, ми не бачимо змін у рівні ксенофобії. Чому це відбувається? Важко сказати. Можливо, тому що він вже підвищився до максимального рівня», – каже він.
На неприпустимості ксенофобії та нетерпимості в Україні наголошував Президент Віктор Янукович. Він також закликав до політичної толерантності – зокрема, після того, як у грудні у стінах парламенту побилися депутати фракцій БЮТ та Партії регіонів.
Чим менші доходи громадян, вважає Шульц, тим вища імовірність проявів нетерпимості.
«Люди мають досвід, що демократичні обіцянки про рівноправ’я закінчуються тим, що ті самі політики ухвалюють рішення, які найбільше зачіпають людей з середньою та низькою зарплатнею і зовсім не зачіпають багатіїв. Тоді поняття демократії починають пов’язувати з соціальною несправедливістю. І не секрет, що найпростішим виходом, щоб це почуття задовольнити, є пошук «цапів-відбувайлів», які в усьому винні. І переважно їх знаходять серед представників меншості, яких легко можна звинувачувати в тому, що в державі щось не функціонує», – наголошує Мартін Шульц.
Про провал говорять окремі політики, а не ЄС?
Раніше у Європі заявляли про невдачу політики, спрямованої на підтримку багатокультурності. Так, канцлер Німеччини Анґела Меркель наприкінці минулого року зазначила, що спроби побудувати мультикультурне суспільство у Німеччині «повністю провалились». Трохи згодом прем’єр-міністр Великобританії Дейвід Камерон висловив думку, що «доктрина державного мультикультуралізму» виявилася нездатною забезпечити «бачення суспільства», в якому люди хочуть жити.
У коментарі для Радіо Свобода директор люксембурзького Інституту європейських та міжнародних досліджень Арман Клесс порекомендував не сприймати за позицію Євросоюзу вищезгадані висловлювання керівників Німеччини та Британії.
«Більшість сприймає такі заяви, тому що їй притаманно звертати увагу на те, що щось працює не надто добре. Але чомусь майже ніхто не говорить про численні досягнення, які Європа має в питанні толерантності. Звісно, замість того, щоб вдосконалювати непросту модель, легше її розкритикувати. А щодо заяв – про це можуть говорити окремі політики, але Євросоюз в цілому ніколи не визнає, що політика мультикультуралізму провалилася», – додає експерт.
Індекс ксенофобії в Україні може піти на спад – КМІС
Щодо терпимості до національних меншин в Україні, то, як свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, за останні кілька років індекс ксенофобії утримується на одному рівні. Однак генеральний директор КМІС Володимир Паніотто у коментарі для Радіо Свобода зазначає, що останній індекс – найвищий з середини 90-х років, і припускає, що надалі він може знижуватися.
«Останні три роки намітилася деяка стабілізація, ми не бачимо змін у рівні ксенофобії. Чому це відбувається? Важко сказати. Можливо, тому що він вже підвищився до максимального рівня», – каже він.
На неприпустимості ксенофобії та нетерпимості в Україні наголошував Президент Віктор Янукович. Він також закликав до політичної толерантності – зокрема, після того, як у грудні у стінах парламенту побилися депутати фракцій БЮТ та Партії регіонів.
